НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СЕРЕД МІСЬКИХ ШКОЛЯРІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

Краткое содержание

Програма, обсяги та методи дослідження. Розробка науково обґрунтованих профілактичних заходів базується на вивченні закономірностей взаємодії зростаючого організму з довкіллям. Враховуючи, що стан здоров’я підлітків є складним системним явищем, за методологічну основу під час аналізу процесів і вивчення закономірностей його формування взято системний підхід.

Згідно з положеннями системного підходу, термін «здоров'я підлітка» розглядався як складна, відкрита, ймовірна динамічна система, оскільки «поведінка» аналізувалася в умовах різних зовнішніх впливів. Окрім цього, передусім під «зовнішніми впливами» розглядалися умови, що створювались під час функціонування системи «загальноосвітній навчальний заклад».

При такому підході факторіальними ознаками системи також виявились «родина», «соціальні умови життя», «навчальна діяльність», соціально-гігієнічні чинники, психо-соціальна адаптація. Ймовірний характер системи «здоров’я підлітка» обумовлений тим, що під впливом зовнішніх чинників зміни параметрів системи можуть бути неоднозначними, тобто не жорстко детермінованими, а багато в чому залежати як від комплексу факторів цієї ж миті, так і від стану самої системи на час їх дії (мотивації до збереження особистого здоров’я, психологічного стану). Постійна зміна системи «здоров’я школяра» у часі дозволяє розкрити цю систему як динамічну.

Добір методів дослідження здійснювався з урахуванням необхідності вивчення  функціонування усіх цих систем, а також визначення взаємозв’язків між ними. Під час виконання роботи застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення даних наукової літератури з питань профілактики та формування здорового способу життя, оцінки впливу чинників ризику на здоров’я підлітків, які навчалися у школах), соціологічні (інтерв’ювання та анкетування учнів, вчителів), медико-статистичні (аналіз захворюваності підлітків), статистично-математичні (методи варіаційної статистики, математичного моделювання).

Дослідження здійснювалось за спеціальною програмою і вимагало проведення його у декілька етапів, що й обумовило особливості організації та передбачало використання різних методів дослідження (рис.1).

Дослідження виконувалось впродовж шести етапів, кожний з яких мав свою мету і конкретні завдання. Під час формування програми враховувалися рекомендації ВООЗ та досвід і пропозиції провідних вітчизняних та іноземних науково-дослідних центрів щодо здійснення вибіркових медико-соціологічних досліджень. На першому і другому етапах впродовж 2001-2006 рр., за даними медичної документації визначені динаміка поширеності та структура хвороб, динаміка захворюваності школярів підліткового віку міста Вінниці (12287 одиниць спостереження).

На третьому етапі згідно з результатами поглибленого медико-соціологічного дослідження, встановлені моделі поведінки в субпопуляції підлітків 12-16 років, які навчаються у загальноосвітніх школах міста Вінниці (5-11 класи), і особливості формування навичок здорового способу життя завдяки анонімному опитуванню за модифікованою автором анкетою, розробленою у межах українсько-канадського проекту «Молодь -за здоров’я -2». Поширеність шкідливих звичок серед школярів 12-16 років вивчалась за методиками, рекомендованими ВООЗ (тест Фагестрема, AUDIT).