ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНИХ ОЗНАК РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ : Сравнительная характеристика Клинико-патогенетических ПРИЗНАКОВ РАССЕЯННОГО СКЛЕРОЗА в возрастном аспекте

Краткое содержание

Матеріали та методи дослідження. У період з 2005 по 2006 рр. неврологічно, інструментально та лабораторно обстежено 82 дорослих осіб та 16 дітей, хворих на РС – жителів м. Львова та Львівської області. Згідно виділених нами завдань роботу розділили на VІ етапів.   

Метою І-го етапу власних досліджень стала клініко-неврологічна характеристика обстежених дорослих осіб та дітей, хворих на РС. У 82-х дорослих осіб та 16-ти дітей, хворих на РС, жителів Львівської області (ІІ-й етап) вивчали показники соціального статусу із використанням спеціально розробленої і запатентованої нами анкети-опитувальника, в якій крім клінічних особливостей враховували освіту обстежених, їх сімейний стан, особливості трудової діяльності, тривалість робочого дня, зайнятість пацієнтів протягом дня, їх фінансове забезпечення, здатність зберігати сталий рівень життя, зовнішню фінансову допомогу цим хворим, групу інвалідності, потребу у персональній допомозі, соціальну активність, здатність ініціювати соціальну активність, а також спроможність самостійно подолати труднощі. На ІІІ етапі досліджували клініко-імунологічні особливості РС на прикладі визначення концентрації у сироватці крові обстежених хворих на РС різного віку (70 дорослих і 16 дітей), двох взаємопов’язаних цитокінів, протизапального ІЛ-4 та прозапального ІФН-γ, залежно від віку обстежених, довготривалості захворювання, його форми й типу перебігу, ступеня тяжкості, а також вивчали вплив досліджуваних цитокінів на появу деструктивних та запальних процесів при РС. У 18-ти дорослих та 16-ти дітей, хворих на РС (IV-й етап), досліджували здатність Ig, виділених із їх плазми крові, впливати на імунокомпетентні клітини (цитотоксичну активність IgG). У 16-ти дітей, хворих на РС (V-й етап) досліджували здатність IgG, виділених із їх плазми крові, руйнувати ДНК (ензиматичні властивості IgG). На VІ етапі досліджували вплив лікування солу-медролом та ВВІГ на імунологічні показники сироватки крові хворих на РС дорослого віку, а саме динаміку змін рівня ІФН-γ та ІЛ-4 до (70 дорослих осіб) і після медикаментозного лікування солу-медролом (16 дорослих осіб) та ВВІГ (13 дорослих осіб).

Для діагностики РС використовували критерії Mc. Donald et al. (2005). Діагноз РС ставили на основі уважного виявлення і вивчення скарг, анамнезу захворювання та параклінічних (МРТ) методів обстеження хворих. При необхідності долучали консультації інших спеціалістів та серологічні обстеження крові на токсоплазмоз, бореліоз, герпесвірусну персистенцію, що дозволило виключити інтеркурентну патологію, передусім інфекційні та хронічні захворювання внутрішніх органів.

Імуноензимне визначення вмісту інтерлейкіну-4 та інтерферону-γ у сировці крові.  Вміст цитокінів визначали імуноферментним методом (ELISA), використовуючи спеціальні набори реактивів фірми eBioScience (San Diego, USA) та дотримуючись інструкцій виробника. Результати зчитували, використовуючи прилад Multiscan (LabSystems, Finland) при довжинах хвилі 450 та 570 нанометрів (нм), віднімаючи покази поглинання при хвилі 570 нм від показів поглинання при хвилі 450 нм.  Згідно поданих результатів прилади автоматично креслили лінійну, логарифмічну або напівлогаритмічну криву на основі визначеного оптичного поглинання і вираховували концентрацію цитокінів у досліджуваних пробах.

Виділення фракції імуноглобулінів із плазми венозної крові. Виділення імуноглобулінової фракції з плазми венозної крові проводили за описаною методикою (Фримель Г., 1997). Для дослідження каталітичної активності препаратів IgG використали афінну хроматографію на колонці, наповненій протеїн A - агарозою Fast Flow (Sigma, США). Для перевірки чистоти IgG, препарати піддавали гель-фільтрації на колонці розміром 180 х 5 мм, яка містила сорбент Toyopearl TSK HW-55 (Toyo Soda, Японія). На кінцевій стадії білки фракціонували електрофорезом у 12% ПААГ у присутності 0,1% SDS.

Дослідження цитотоксичної дії Ig. Як об’єкт для дослідження цитотоксичної й каталітичної дії Ig використали клітинну лінію Jurkat лейкемічних Т-лімфоцитів людини, отриману із колекції Інституту експериментальної патології, онкології та радіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України (м. Київ, Україна). Клітини культивували у флаконах Карреля у поживному середовищі RPMI-1640 (Sigma, США) із додаванням 10% сироватки крові ембріонів ВРХ (Sigma, США), 50 мкг/мл гентаміцину (Sigma, СШA) до досягнення клітинами субконфлюентного стану. Для перевірки життєздатності клітин через 24 години дії на них препаратів Ig використовували тест із фарбуванням клітин 0,1% водним розчином трипанового синього. Кількість незафарбованих живих та зафарбованих у синій колір (мертвих) клітин підраховували у гемоцитометричній камері (камера Горяєва) під світловим мікроскопом Біолам (ЛОМО, Санкт-Петербург, РФ).

Дослідження каталітичної дії Ig плазми крові, щодо гідролізу ДНК. ДНК-азну активність IgG визначали, як описано (Gabibov A.G. et al., 2000).

Статистична обробка отриманих результатів. Для об'єктивної оцінки реальності і ступеня достовірності результатів вимірювань різних показників у хворих використали програмний комплекс, який дозволив обчислити на основі критерію Стьюдента за методикою И.А.Ойвіна (1960) величину ймовірності (Р) можливої помилки в оцінці результатів дослідження. При цьому визначали достовірності кількісних відмінностей результатів вимірювань у порівнянні з нормою та порівнювали результати досліджень у різних групах хворих.

У розділі 3.1 оцінювали не кількісну, а якісну ознаку (наявність-відсутність), використавши при цьому метод альтернативного варіювання. Статистичне опрацювання результатів по визначенню цитотоксичної дії препаратів Ig (розділ 3.3) здійснювали за допомогою програми OriginPro 7.0, вираховуючи t-критерій Стьюдента. Достовірними вважали зміни показників за умови Р<0,05. Отримані у розділі 3.4 дані обробляли методом варіаційної статистики. В кожній із груп як до лікування, так і після виявлено нормальний розподіл математичних показників, що дало змогу коректно використати критерій Стьюдента для їх статистичної обробки.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Серед обстежених нами хворих (І-й етап) 56,3% становили діти старшої вікової групи (16-18 років). 25% склали діти у віці від 10 до 15 років. Найменш чисельною виявилася група дітей, які перебували у вікових рамках від 1-го до 9-ти років. Наймолодшому серед оглянутих нами пацієнтів було 6 років. Аналізуючи час настання дебюту РС, звертає на себе увага поява перших симптомів цієї хвороби у дітей в період статевого дозрівання: у 62,5% дітей перші симптоми РС з’явилися у віковому проміжку від 10 до 15 років, що узгоджується із даними літератури (Євтушенко С.К., Єфименко В.М., 2000; Гусев Е.И., Бойко А.Н., 2000; Быкова О.В., 2002). Значно менше було дітей із істинно дитячим РС та тих у кого дебют цього захворювання припадав на вік 16 років і старші. Існує зв’язок ризику розвитку РС з хронічними тонзилітами, перенесеними у віці 7-15 років, а також такими дитячими інфекціями як паротит, вітряна віспа тощо (Гусев Е.И., Завалишин И.А., Бойко А.Н., 2004; Кругляк Г.О., 2004; Шмідт Т.Е., Жученко Т.Д., 2004). У 51,2% із обстежених нами дорослих хворих на РС вказували на перенесену ними вітряну віспу. Досить вагомою була частка тих осіб (48,8%), хто мав проблеми з частими ангінами та тонзилітами. У дітей із РС (62,5%) перше місце в анамнезі також посідають часті ангіни та тонзиліти. Із церебро-спінальною клінічною формою була найбільша кількість хворих на РС: 53,6% дорослих осіб і 75% дітей, що вказує на багатовогнищевість захоплення патологічним процесом ЦНС, на одночасне ураження як головного, так і спинного мозку та на поліморфізм неврологічної симптоматики у клінічній картині при дитячому РС. Серед дорослих (50%) переважали хворі із ремітуючо-рецидивуючим типом перебігу РС. Усі без вийнятку діти мали саме цей тип РС, який, як відомо, є клінічно і прогностично самим сприятливим, що співпадає з даними інших авторів (Boyd J.R., Mac Millan L.J., 2000; Быкова О.В., Маслова О.И., 2004; Brenda L., Banwell M.D., 2004). Найбільший відсоток хворих в обох групах (46,3%-дорослих осіб, 68,7%-дітей) був із легким ступенем тяжкості патологічного процесу.

          При аналізі клінічних характеристик РС за шкалою неврологічного дефіциту, окремо у групі хлопчиків та дівчаток, отримали наступні відмінності: у дівчаток у 5,5 разів частіше страждав зоровий нерв. У хлопчиків частіше були зафіксовані когнітивні порушення, що можна пояснити дещо пізнішим їхнім загальним розвитком. Аналіз асоціацій характеристик клінічного перебігу РС у дітей залежно від статі показав, що хоча у хлопчиків вік дебюту перших симптомів хвороби був більш раннім, а тривалість першої ремісії коротшою, захворювання у них відзначалося, в цілому, більш сприятливими клінічними ознаками, порівняно з дівчатками. У дівчаток щорічна частота загострень, як і кількість загострень за весь період захворювання була вищою, як і вища загальна сума балів за шкалою неврологічного дефіциту й загальна кількість балів за шкалою інвалідизації, а також вищий індекс прогресування й середня тривалість захворювання, хоча тривалість першої ремісії у них була довшою і вже, починаючи з другої ремісії, зафіксовано тенденцію до її вкорочення, порівняно з групою хворих на РС хлопчиків.

Аналізуючи показники соціального статусу обстежених хворих на РС виявили, що 62,5% дітей і лише 48,5% дорослих осіб були зайняті більше половини робочого дня. 70,7% дорослих пацієнтів скаржилися на зміни фінансового походження, які виникли у них у зв'язку з хворобою. До цієї групи увійшла також більша половина (56,3%) опитаних нами родичів хворих на РС дітей. 51,2% дорослих хворих на РС ніколи не отримували будь-якої зовнішньої фінансової допомоги. 48,8% пацієнтів діставали грошову підтримку у зв'язку з інвалідністю. Водночас, 56,2% дітей не мають встановленої групи інвалідності. Серед 38-ми із 82-ох хворих із встановленою групою інвалідності 55,2% склали хворі з третьою групою інвалідності, приблизно однакова кількість хворих була з І (23,7%) та ІІ (21,1%) групами. Серед дітей тільки 7-м осіб з 16-ти мали групу інвалідності дитинства по РС. Характеристика обстежених пацієнтів залежно від їх соціальної активності показала, що 51,2% дорослих пацієнтів можуть зберігати сталий для себе рівень соціального життя. Вагомим є відсоток тих осіб (48,8%), які відчувають труднощі у підтримці соціальної активності, у зв’язку із хворобою. Це обумовлене не тільки розладами у них рухових функцій, а таким фактором, як ставлення суспільства до цих хворих і відсутність відповідних умов для підтримання цієї соціальної активності.

Найбільший відсоток, як серед дітей так і дорослих, склала група хворих, яким проводили курс лікування тільки під час рецидиву. 25,6% дорослих хворих і 18,7% дітей отримали за весь період хвороби тільки одноразове лікування. Переважній більшості як дорослих, так і дітей призначали глюкокортикоїди, що співпадало із загостреннями патологічного процесу. Причому, перевага надавалася їх довенному призначенню, порівняно з пероральним. Взагалі не лікувалося 13,4% дорослих і 25% дітей, хворих на РС і лише 1% дорослих отримували превентивну терапію. Патогенетична терапія певною мірою компенсувалася введенням ВВІГ (10,9% дорослих хворих і 25% дітей).

         Вивчали зміни концентрації ІФН-γ та ІЛ-4 у сироватці крові 70-ти дорослих та 16-ти дітей, хворих на РС, у стадії загострення патологічного процесу, залежно від їх віку, довготривалості захворювання, його форми й типу перебігу, ступеня тяжкості, а також вплив досліджуваних цитокінів на появу деструктивних та запальних процесів при РС. Незважаючи на те, що багато робіт присвячено вивченню цих цитокінів при РС, проте в них було отримано не однозначні результати (Гусев Е.И., 1999; Бойко А.Н., 2001; Лисяний М.І. 2003). Визначення рівня цих двох цитокінів у сироватці крові дітей із РС робиться вперше.

Проведені дослідження підтвердили, що ІЛ-4 є одним із цитокінів, синтез якого активно регулюється при РС і більш вираженими ці зміни виявилися у жінок. Не виявили жодних відмінностей між рівнем досліджуваного показника у сироватці крові хворих на РС дітей.