АНАТОМИЧЕСКАЯ ИЗМЕНЧИВОСТЬ И МОРФОМЕТРИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ ЧЕЛОВЕКА ДЛЯ КОМПЬЮТЕРНОГО МОДЕЛИРОВАНИЯ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
АНАТОМИЧЕСКАЯ ИЗМЕНЧИВОСТЬ И МОРФОМЕТРИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ ЧЕЛОВЕКА ДЛЯ КОМПЬЮТЕРНОГО МОДЕЛИРОВАНИЯ
Альтернативное Название: АНАТОМІЧНА МІНЛИВІСТЬ І МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ ЛЮДИНИ ДЛЯ КОМП\'ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Матеріал і методи дослідження. Робота виконана на 60 паспортизо­ваних черепах людини з колекції анатомічного музею кафедри анатомії, фізіології людини і тварин Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка і 5 черепах з анатомічної колекції кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського. Жіночих черепів було 26, чоловічих – 39. Усі черепи було розподілено за формою. У загальній групі брахіцефалів було 33, мезоцефалів – 18 і доліхоцефалів – 14. Жіночих черепів було 14, 6 і 6 відповідно, чоловічих – 19, 12 і 8. Усі НЩ було розподілено на три групи: група А – НЩ з повним комплектом зубів; група В – НЩ з частковою втратою зубів, але збереженою жувальною функцією; група С – НЩ з повною або частковою втратою зубів з порушеною жувальною функцією. Проводили такі вимірювання: довжини тіла НЩ (тНЩ) – від заднього краю гілки (гНЩ) однієї сторони по зовнішній поверхні тНЩ до заднього краю гНЩ протилежної сторони; діаметра НЩ (дНЩ) – відстані між точками гоніон; подовжнього діаметра НЩ (пдНЩ) – відстані між точками зіткнення ріжучих країв обох медіальних різців до середини діаметра НЩ; індексу НЩ – відношення великого поперечника НЩ до подовжнього діаметра НЩ; висоти гНЩ – від точки гоніон до лінії відповідної найнижчої точки вирізки НЩ; найбільшої ширини гНЩ – відстані між переднім і заднім краєм гНЩ; найменшої ширини гНЩ – найменшої відстані між переднім і заднім краєм гНЩ; кута НЩ – кута між нижнім краєм тНЩ і заднім краєм гНЩ; товщини тНЩ – в ділянці кута НЩ, другого моляра, отвору підборіддя (ПО); висоти вінцевого відростка (ВВ) – від лінії, яка відповідає найнижчій точці вирізки НЩ, до верхівки ВВ; висоти суглобового відростка (СВ) – відстані від лінії, яка відповідає найнижчій точці вирізки НЩ, до верхньої точки головки СВ; відстані між ПО – відстані між внутрішніми краями обох ПО. Топографію каналу НЩ (кНЩ) вивчали на поперечних розпилах тНЩ і на рентгенограмах.


Для побудови комп'ютерної моделі за допомогою спеціального пристрою визначали ПКТ. Для цього використовували спеціальний пристрій, який складався з двох трафаретів, закріплених між собою в чотирьох кутках за допомогою шпильок з різьбленням, що дозволяло переміщати верхній трафарет відносно нижнього. У кожному трафареті просвердлили отвори діаметром 1 мм з кроком 2 х 2 мм. Половину НЩ поміщали на площину нижнього трафарету та жорстко закріплювали у пристрої, опустивши до упору в кістку верхній трафарет. Координати на осях 0Х, 0У забезпечувалися координатною сіткою трафарету. Координати точок на осі 0Z визначали за допомогою глибинного індикатора штангенциркуля ШЦ I 0-150 ГОСТ 166-80. ПКТ було використано для побудови комп'ютерної моделі НЩ за допомогою програми 3Ds Max8. Цифрові дані обробляли методами варіаційної статистики за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel.


Результати дослідження та їх обговорення. Виконано комплексне дослідження, спрямоване на уточнення типових ознак анатомічної мінливості НЩ для побудови комп'ютерної моделі, моделювання змін коміркової дуги при втраті зубів і процесу протезування шляхом віртуальної імплантації штучних зубів.


У процесі дослідження виявлено кілька чинників, які впливають на побудову комп'ютерної моделі НЩ: морфометричні характеристики НЩ пов'язані з формою черепа, залежать від статі, наявності, часткової або повної втрати зубів. З повним комплектом зубів (група А) чоловічих НЩ було 13 (33,3 %), з частковою втратою (група В) – 7 (15,4 %) і з повною або практично повною втратою зубів (група С) – 19 (48,7 %). За формою черепа в чоловіків групи А препарати НЩ розподілилися таким чином: брахіцефалів було 7 (17,95 %), мезоцефалів – 4 (10,25 %) і доліхоцефалів – 2 (5,13 %); у групі В – 3 (7,69 %), 2 (5,13 %) і 2 (5,13 %); у групі С – 9 (23,08 %), 6 (15,39 %) і 4 (10,25 %) відповідно. Серед жіночих НЩ співвідношення за формою черепа було таким: у групі А – 4 (15,39 %), 3 (11,54 %) і 2 (7,69 %); у групі В – 2 (7,69 %), 0 і 0; у групі С – 8 (30,77 %), 3 (11,54 %) і 4 (15,38 %).


Конфігурація НЩ змінювалася відповідно до форми черепа і не залежала від статі та наявності зубів. У брахіцефалів НЩ була схожа на латинську букву U, а у доліхоцефалів – на букву V. У мезоцефалів конфігурація НЩ мала проміжну форму між U або V в залежності від величини черепного індексу.


Показник індексу НЩ (подовжньо-бігоніального індексу) залежав від кількох параметрів. До них належали пдНЩ, дНЩ і довжина тНЩ. Зокрема, від довжини тНЩ залежала величина пдНЩ. Індекс НЩ відрізнявся від черепного індексу. Аналіз усереднених показників індексів НЩ в залежності від форми черепа, статі, наявності або відсутності зубів встановив, що НЩ, які мають індекс 70 і нижче, було віднесено до брахіморфного типу будови, а 80 і вище – до доліхоморфного. Мезоморфний тип будови НЩ мав індекс у діапазоні 70,1–79,9. В окремих випадках тип будови НЩ не збігався з формою черепа. Така невідповідність частіше за все зустрічалася в групі НЩ з практично повною відсутністю зубів (група С).


При порівняльному аналізі величини вказаних елементів НЩ було встановлено ряд закономірностей, які є правомірними для всіх виділених груп. По-перше, у всіх випадках дНЩ був більше, ніж пдНЩ, а їхнє співвідношення залежало від форми НЩ. По-друге, довжина тНЩ визначала величину пдНЩ. При збільшенні або зменшенні довжини тНЩ відповідно змінювався пдНЩ. По-третє, відстань між ПО залежала від дНЩ. Практично, чим більше дНЩ, тим більше відстань між ПО.


Виявлені параметри співвідношень дНЩ і пдНЩ знаходилися у прямій залежності від форми черепа і статі, а також від наявності або відсутності зубів. У групі жіночих НЩ у брахі-, мезо- і доліхоцефалів показники відношення дНЩ до пдНЩ були більші, ніж у групі чоловічих НЩ з відповідною формою черепа. У НЩ, об'єднаних за наявністю або відсутністю зубів, найвищий даний показник був у групі С, а найнижчий – у групі А. Показник групи В займав проміжне значення.


Динаміка показників частки від ділення величини дНЩ на величину пдНЩ залежала від зміни цих величин. Тому ми спостерігали тенденцію збільшення пдНЩ від брахіцефалів до доліхоцефалів і зменшення дНЩ, що підтверджувалося результатами морфометричних досліджень. Проте щодо динаміки показників частки від ділення величини дНЩ на величину пдНЩ у НЩ, розподілених за наявністю або відсутністю зубів, висловлене положення є неправомірним. У цьому випадку могли брати участь два чинники: збільшення дНЩ з незміненим або зменшеним пдНЩ; зменшення пдНЩ. Морфометричні показники в групах А, В, С і АВС підтверджували це положення.


При зіставленні висоти гНЩ і її відростків встановлено пряму залежність від статі, форми черепа і наявності або відсутності зубів. Практично в усіх випадках висота гНЩ у чоловіків була більша, ніж у жінок. Висота ВВ у чоловіків також була більша, ніж у жінок. У ряді випадків у брахі- і доліхоцефалів жіночої групи НЩ висота СВ була більша, ніж у чоловічій групі. Зіставлення показників висоти ВВ у чоловіків і жінок виявило великі значення величин у чоловіків. Максимальна і мінімальна ширина гНЩ у чоловіків були більшими, ніж у жінок, і залежали від форми черепа і наявності або відсутності зубів.


Візуалізація порівняльних характеристик елементів НЩ (гНЩ, ВВ і СВ) підтверджувала виявлені відносні параметри. Простежується чітка залежність їх величин від форми черепа, статі, наявності або відсутності зубів. З урахуванням діапазону анатомічної мінливості НЩ було розподілено за групами відповідно до форми черепа (брахі-, мезо- і доліхоцефали), форми самої НЩ (брахі-, мезо- і доліхоморфні) і статевої належності. Характерною особливістю таких груп була схожість формоутворювальних компонентів відповідно до типу будови – брахіцефали і брахіморфні НЩ, мезоцефали і мезоморфні НЩ, доліхоцефали і доліхоморфні НЩ. Виявилось, що у чоловіків і жінок з повним комплектом або частковою втратою зубів у брахіморфних НЩ гНЩ була ширша, але нижча, ніж у мезо- і доліхоморфних. Окрім цього були коротші ВВ і СВ.


При повній або частковій відсутності зубів виявлені пропорції гНЩ, ВВ і СВ зберігалися, але мали особливості, які були пов'язані зі зміною кута НЩ і зменшенням тНЩ. Відбувалася своєрідна трансформація, яка приводила до зменшення висотних характеристик гНЩ і її відростків. У той же час, якщо були збережені з двох боків 3 або 2 моляри, то ці компоненти НЩ практично залишалися незмінними і вказані пропорції зберігалися.


При зіставленні товщини тНЩ у трьох ділянках встановлено пряму залежність від статі, форми черепа і наявності зубів. Товщина тНЩ змінювалася в залежності від наявності або відсутності зубів і в чоловіків була більша, ніж у жінок, але встановити якусь закономірність цих змін нам не вдалося. Це пов'язано, по-перше, з неоднаковою кількістю чоловічих і жіночих НЩ, згрупованих за формою черепа, по-друге, з неоднаковою кількістю НЩ, згрупованих за наявністю або відсутністю зубів. Серед жінок-брахіцефалів найбільший показник товщини в ділянці кута НЩ був у групі С, а найменший – у групі А. У чоловіків-брахіцефалів показники були діаметрально протилежні: найбільший показник у групі А, найменший – у групі С. У жінок-мезоцефалів товщина НЩ в ділянці кута НЩ була практично однаковою в усіх виділених групах, а у чоловіків-мезоцефалів показники розподілялися так само, як у чоловіків-брахіцефалів. У жінок-доліхоце­фалів товщина НЩ в ділянці кута НЩ була більша в групі А і менша в групі С. У чоловіків-доліхоцефалів більший показник був у групі А, менший – у групі В. У всіх випадках товщина тНЩ у проекції 2-го моляра у чоловіків була більша, ніж у жінок, і знаходилася у прямій залежності від форми черепа. Товщина тНЩ у проекції 2-го моляра змінювалася залежно від наявності або відсутності зубів і в чоловіків була більшою, ніж у жінок, але встановити закономірність цих змін, як і при аналізі товщини тНЩ в ділянці кута НЩ, нам не вдалося. У жінок-брахіцефалів більший показник товщини тНЩ у проекції 2-го моляра був у групі В, а менший – у групі А. У чоловіків-брахіцефалів ці показники мали таку саму тенденцію. У жінок-мезоцефалів товщина тНЩ у проекції 2-го моляра була практично однаковою в усіх виділених групах, а в чоловіків-мезоцефалів показники розподілялися так само, як у чоловіків-брахіцефалів. У жінок-доліхоцефалів товщина тНЩ у проекції 2-го моляра була більша в групі А і менша у групі С. У чоловіків-доліхоцефалів більший показник був у групі А, менший – у групі В. Звертала на себе увагу стабільність співвідношень показників у доліхоцефалів у ділянці кута НЩ і проекції 2-го моляра.


У всіх випадках товщина тНЩ у проекції ПО в чоловіків була більша, ніж у жінок, і знаходилася у прямій залежності від форми черепа. Товщина тНЩ у проекції ПО змінювалася залежно від наявності або відсутності зубів і в чоловіків була більша, ніж у жінок, але встановити закономірність цих змін, як і при аналізі товщини тНЩ в ділянці кута НЩ і проекції 2-го моляра, нам не вдалося. У жінок-брахіцефалів більший показник товщини тНЩ у проекції ПО був у групі А, а менший – у групі С. У чоловіків-брахіцефалів ці показники були іншими – більший показник був у групі С, менший – у групі В. У жінок-мезоцефалів більший показник товщини тНЩ був у проекції ПО, як і у брахіцефалів, у групі А, а менший – у групі С. У чоловіків-мезоцефалів, як і у чоловіків-брахіцефалів, більший показник був у групі С, а менший – у групі А. У жінок-доліхоцефалів товщина тНЩ у проекції ПО була більша в групі С і менша в групі А. У чоловіків-доліхоцефалів більший показник був у групі А, менший – у групі В. Звертала на себе увагу стабільність співвідношень показників у доліхоцефалів у ділянці  кута НЩ, проекції 2-го моляра і проекції ПО.


При зіставленні товщини тНЩ у проекції кожного зуба (без урахування наявності або відсутності зубів) виявлено пряму залежність від форми черепа і статі.


Величина кута НЩ залежала від форми черепа, наявності або відсутності зубів. У результаті дослідження встановлено, що кута НЩ в більшості випадків у чоловіків був менший, ніж у жінок. Мабуть, зменшення кута НЩ у чоловіків сформувалося в результаті неоднакової сили осьового навантаження в чоловіків і жінок, яка впливала на формування величини кута НЩ. Встановлено, що величина кута НЩ залежала від форми черепа як у чоловіків, так і у жінок. У брахіцефалів він був менший, ніж у мезо- і доліхоцефалів. У мезоцефалів кут НЩ був менший, ніж у доліхоцефалів. Кут НЩ був неоднаковий у жінок і чоловіків і залежав від наявності або відсутності зубів. Визначено закономірність змін величини кута НЩ, яка у жінок була більша, ніж у чоловіків. Часткова або повна втрата зубів і пов'язана з нею атрофія коміркової дуги призводили до перебудови НЩ і ще більшого збільшення кута, яке на жіночих НЩ було виражено сильніше, ніж на чоловічих. У чоловічих черепів зміни були недостовірними. Лінійні розміри, які залежали від кута НЩ (висота гНЩ, проекційна висота НЩ), знаходилися у зворотній кореляційній залежності з величиною кута НЩ. Цей зв'язок коливався від середнього до великого і посилювався з віком, причому в групі жіночих НЩ більше, ніж у чоловічих. Кореляція ж між величиною кута НЩ і бімищелковим лінійним розміром була слабопозитивна. Отримані дані про динаміку величини кута НЩ  в залежності від статі, віку і форми черепа допоможуть вирішити складні питання анатомічної мінливості, вікових і статевих особливостей НЩ і можуть бути використані для вирішення питань ортопедичної стоматології, зокрема, при комп'ютерному моделюванні умов протезування НЩ.


У результаті дослідження встановлено, що довжина тНЩ у чоловіків була більша, ніж у жінок, і мала виражену залежність від форми черепа, наявності або відсутності зубів. У групі чоловічих НЩ у брахіцефалів вона була менша, ніж у доліхоцефалів, а в групі жіночих НЩ у брахіцефалів довжина тНЩ була більша, ніж у доліхоцефалів. Довжина тНЩ у чоловіків і жінок достовірно змінювалася при абсолютній або частковій втраті зубів (група С). У чоловіків – брахі- і доліхоцефалів – довжина тНЩ більшою мірою залежала від наявності або відсутності зубів. У мезоцефалів змін довжини тНЩ не виявлено. Імовірно, це пов'язано з малою кількістю або відсутністю НЩ мезоцефалів груп В і С. У групі жіночих НЩ довжина тНЩ у групах В і С зменшувалася. Встановлено, що часткова або повна втрата зубів призводила до перебудови НЩ, яка у чоловіків виявлялася збільшенням довжини тНЩ, а у жінок – ще більшим збільшенням кута НЩ.


Канал нижньої щелепи був розташований у тНЩ (і частково в гНЩ) між ПО і отвором НЩ. У 72 % випадків кНЩ доходив до ікла, у 24 % – до 2-го різця, у 2 % – до 2-го премоляра. У 2 % він закінчувався у проекції ПО. Передній відділ каналу у проекції різців або ж відразу у ПО розсипався на кілька гілок меншого діаметра. Задній відділ кНЩ у сагітальній площині мав форму кривої, опуклістю оберненої донизу. Передній відділ проходив у фронтальній площині і був дещо зігнутий догори. Незважаючи на те що діаметр ПО дорівнював (2,82±0,64) мм, діаметр просвіту кНЩ був практично у 2–2,5 раза менше.


На рентгенограмах НЩ визначено, що кНЩ в залежності від форми черепа мав чітко виражену анатомічну мінливість конфігурації, протяжності, кута нахилу і віддаленості від верхнього і нижнього краю тНЩ. Аналіз величин кутів нахилу кНЩ у проекції отвору НЩ і в тНЩ в залежності від наявності або відсутності зубів не виявив достовірних відмінностей. На рентгенограмах простежувалися зміни конфігурації тНЩ унаслідок резорбції коміркової частини без видимих змін параметрів проходження кНЩ.


Відстань кНЩ до коміркової дуги знаходилася у прямій залежності від форми черепа і статі. У всіх випадках ця відстань у чоловіків була більша, ніж у жінок. Відстань кНЩ до дна зубної комірки змінювалася в залежності від форми черепа і статі. Проте у чоловічих НЩ ця відстань була більша, ніж у жіночих. Відстань кНЩ до внутрішньої і зовнішньої поверхонь тНЩ була неоднакова і залежала від форми черепа, статі й товщини тНЩ у проекції кожного зуба. Діаметр кНЩ у чоловіків був більший, ніж у жінок, і мав прямий сильний достовірний зв'язок з формою черепа.


Результати анатомічних і морфометричних досліджень НЩ дали основу для побудови комп'ютерної моделі НЩ. Спочатку було побудовано комп'ютерну модель НЩ з використанням ПКТ, прив'язаних до осей X і Y з кроком 2 мм. Координату Z визначали шляхом вимірювання відстані від умовної горизонтальної площини до вибраної точки системи координат (О.А. Виноградов зі співавт., 2001; О.В. Бондаренко, 2002), що дозволило забезпечити контроль за правильним розподілом координатних точок і передати достовірний рельєф при побудові комп'ютерної моделі НЩ. Виявилось, що площина будови в брахіцефалів мала по осі X менші розміри, ніж у мезо- і доліхоцефалів, а по осі Y – більші. Тому при порівнянні координаційної площини будови НЩ мезо- і доліхоцефалів з площиною, будованою для брахіцефалів, відбувається зміна співвідношення подовжнього розміру до поперечного, причому у брахіцефалів поперечний розмір перевищував подовжній в 1,5 раза, у мезоцефалів – у 1,33 раза і у доліхоцефалів – у 1,24 раза.


Виявлено, що ПКТ на зовнішній поверхні НЩ з різною формою були неоднаковими. Тому цифрові показники ПКТ (а саме: поєднання їх у трьохплощинній системі координат) визначали анатомічну мінливість рельєфу поверхні зовнішньої поверхні НЩ. Усередині кожної виділеної групи НЩ, об'єднаних за ознаками належності до брахі-, мезо- або доліхоцефалів, нами були виявлені значні розбіжності в цифрових показниках. І це незважаючи на те, що черепний індекс був базовим для визначення форми і групової належності НЩ. Проте загальні закономірності були властиві кожній групі і домінували на всіх етапах побудови комп'ютерної моделі НЩ.


Це дозволило створити таблиці цифрових показників координат для кожної точки на зовнішній поверхні НЩ. При цьому цифрові дані ПКТ зовнішньої поверхні НЩ стали базою для побудови «гумової» моделі, яка в межах виділеної групи, до якої вона належала, була основною і мала всі ознаки, характерні для цієї групи. Тому перспектива такої комп'ютерної моделі визначається її універсальністю, вона може застосовуватися для моделювання процесу протезування або лікування, наприклад, при переломах НЩ, на початковому етапі.


Однак для побудови комп'ютерної моделі зовнішньої поверхні НЩ ПКТ недостатньо, тому що дана модель мала нерівні (вищерблені) контури. У зв’язку з цим було визначено координатні точки периметра зовнішньої пластинки НЩ. При визначенні координатних точок периметра встановлено їх відхилення від кінцевих ПКТ в межах (0,60±0,03) мм. Проте більшість координатних точок збігалися з ПКТ. Координатні точки периметра зовнішньої поверхні НЩ мали виражену мінливість, яка залежала від форми черепа. Встановлено, що виявлені особливості морфологічних характеристик НЩ простежуються і при побудові графічного відображення периметра НЩ у бічній проекції. Ці очевидні особливості стосувалися пдНЩ, висоти СВ і ВВ, максимальної і мінімальної ширини гНЩ, кута НЩ і висоти тНЩ.


Поетапне введення показників ПКТ формувало зовнішню поверхню бічної проекції НЩ. Це відбувалося внаслідок злиття точок у своєрідні лінії, які з'єднувалися одна з одною і створювали каркас правої половини зовнішньої поверхні НЩ. Головним недоліком комп'ютерної моделі зовнішньої поверхні НЩ у бічній проекції є те, що вона залишалася прив'язаною до первинної площини побудови. Це пов'язано з тим, що не були введені координати точок, орієнтованих за периметром зовнішньої поверхні НЩ. Ці точки відрізнялися від ПКТ тим, що обмежували периметр бічної проекції НЩ. Площинні ж координати точок відображають тривимірні координати (X, У, Z) з кроком 2 мм. Після введення показників ПКТ зовнішньої поверхні НЩ у сагітальній площині з корекцією периметра, введенням параметрів товщини тНЩ, гНЩ, ВВ і ОВ на проекційній площині побудови з'являється аналог половини НЩ у бічній проекції.


Після створення дзеркального відображення створеної половини моделі НЩ обидві половини з'єднувалися з формуванням попередньої комп'ютерної моделі НЩ, яка ще не відповідала меті дослідження. На ній не сформована коміркова дуга із зубними комірками, немає зубів, внутрішньої і зовнішньої структур, кНЩ і його отворів. Власне кажучи, цю комп'ютерну модель НЩ можна розглядати як попередню для подальшого моделювання компонентів, яких бракує. Крім того, побудована комп'ютерна модель НЩ не дозволила проводити дослідження з протезування зубів способом віртуальної імплантації, а також прослідкувати шляхи перебудови коміркової дуги при втраті одного або кількох зубів. У зв'язку з цим було розроблено комп'ютерну модель НЩ, яка відповідала б вимогам не лише правильної анатомічної будови, але й можливого практичного застосування, що висувалися до неї. На першому етапі було побудовано комп'ютерні моделі зубів НЩ. Наступний етап побудови кінцевої комп'ютерної моделі передбачав уведення текстури зовнішньої і внутрішньої поверхонь НЩ. Було вибрано текстуру, що нагадувала кісткову пластинку зовнішньої і внутрішньої поверхні НЩ, на яку було нанесено характерні пагорбки в місцях прикріплення м'язів.


Створення внутрішніх текстурних характеристик комп'ютерної моделі НЩ дозволило змоделювати зубні комори відповідно до конфігурації коренів зубів. Це дало можливість сумістити комп'ютерні моделі НЩ і зубів, орієнтованих згідно з їх положенням на комірковій частині.


Виявилось, що для завершення побудови кінцевої комп'ютерної моделі НЩ необхідно було доповнити її двома отворами (отвір НЩ і ПО) і з'єднати їх кНЩ. Тому наступним етапом побудови кінцевої моделі НЩ було введення параметрів кНЩ. Останній етап побудови кінцевої комп'ютерної моделі НЩ було направлено на з'єднання кНЩ з дном зубних комірок за допомогою каналів і моделювання судинно-нервового пучка кНЩ. Цей етап виконано відповідно до даних, наведених в атласі анатомії людини (Р.Д. Синельников, 1983). Таким чином, побудована комп'ютерна модель була аналогом анатомічного препарату і мала всі компоненти, властиві характеристиці НЩ.


Виконані етапи побудови кінцевої комп'ютерної моделі НЩ дозволили побудувати аналог анатомічного препарату НЩ, що стало передумовою прогнозування змін коміркової дуги при втраті зубів. Окрім цього кінцева комп'ютерна модель НЩ може бути використана при розробці етапів протезування НЩ штучними імплантатами, що було практично змодельоване при втраті одного або кількох зубів.


 


ВИСНОВКИ


 


Дисертація присвячена уточненню типових ознак анатомічної мінливості нижньої щелепи для побудови комп'ютерної моделі, моделювання змін коміркової дуги при втраті зубів і процесу протезування шляхом віртуальної імплантації штучних зубів. Встановлено, що основні анатомічні й морфометричні характеристики нижньої щелепи людини залежать від форми черепа, статі і наявності або відсутності зубів. Побудована комп'ютерна модель нижньої щелепи за її параметрами була аналогом кісткового прототипу, що дозволило змоделювати зміну коміркової дуги в місці втрати одного або кількох зубів, а також процес віртуальної імплантації штучних зубів.


1.       Анатомічні і морфометричні характеристики нижньої щелепи знаходяться у прямій залежності від форми черепа, статі, наявності або відсутності зубів. Визначено форми нижньої щелепи – брахі-, мезо- і доліхоморфна, які мають виражену індивідуалізацію основних параметрів нижньої щелепи: довжини подовжнього і поперечного діаметрів, висоти гілки і відростків (вінцевого і суглобового), конфігурації і товщини тіла, кута нахилу і відстані до зубних комірок каналу нижньої щелепи, величини кута нижньої щелепи.


2.       Кількісні показники площинних координат точок у трьох вимірах на зовнішній поверхні нижньої щелепи є основою комп'ютерного моделювання. Головним недоліком при комп'ютерному моделюванні зовнішньої поверхні нижньої щелепи за допомогою площинних координат точок є їх схильність до первинної площини побудови. У зв’язку з цим необхідна корекція периметра з уведенням параметрів товщини тіла, гілки нижньої щелепи і її відростків.


3.       У нижній щелепі після втрати зуба (зубів) відбувається зміна конфігурації коміркової дуги з резорбцією кісткової тканини в місці втрати зуба. При цьому змінюються співвідношення основних параметрів нижньої щелепи: збільшується кут, зменшується висота і збільшується довжина тіла нижньої щелепи.


4.       Побудована комп'ютерна модель нижньої щелепи людини за допомогою комп'ютерної програми 3Ds Max8 за розмірами, формою, конфігурацією зовнішньої і внутрішньої поверхонь повністю збігається з її кістковим аналогом. При моделюванні втрати зуба (зубів) можна змоделювати на комірковій дузі процес резорбції кістки в місці втрати зуба і зміни кута осьового навантаження сусідніх з втраченим зубів.


 


5.       Розроблений на комп'ютерній моделі нижньої щелепи процес віртуальної імплантації штучних зубів за морфометричними і технологічними характеристиками може бути застосований у практичній стоматології як підготовчий етап протезування.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины