ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь її наукової розробки, визначено мету і завдання, об’єкт, предмет та охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації, публікації та впровадження, зазначено структуру та обсяг дисертації. У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади взаємовідносин між органами влади з протидії надзвичайним ситуаціям” – здійснено огляд літератури, визначено ступінь наукової розробки теми дисертації та сформульовано принципи взаємодії органів влади у сфері запобігання та ліквідації НС на основі особливостей їх діяльності та аналізу нормативно- правового забезпечення цієї взаємодії. Аналіз наукових праць, у яких розглядається взаємодія органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС, показує, що усвідомлення науковцями важливості проблем щодо мінімізації НС стало закономірним з огляду на зростання їх кількості та наслідки. Так, державному регулюванню у сфері природно-техногенної безпеки України присвячено дослідження І.Шпильового, ключовим засадам вирішення актуальних завдань з ліквідації медико-санітарних наслідків НС – А.Терент’євої, обґрунтуванню механізмів побудови функціонально-структурної моделі державного управління у сфері ЦЗ – Л.Жукової, теоретичним аспектам особливостей державного управління в умовах НС – Н.Клименко. Функціонування державних органів і органів місцевого самоврядування під час настання стихійних лих і техногенних катастроф розглядає С.Могил, регіональний аспект управління техногенною безпекою – В.Шмандій. У розвідках Г.Іщенко розкриваються механізми державного регулювання природно-техногенної безпеки великих міст України. Водночас установлено, що на сьогодні питання взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС в теорії державного будівництва розроблені недостатньо, хоча вони мають велике практичне значення. Дослідження нормативно-правового забезпечення взаємодії органів влади у сфері запобігання та ліквідації НС свідчить про існування складного, комплексного, багатогалузевого правового інституту, спрямованого на захист особистості, суспільства і держави, що вступає в дію в разі необхідності запобігання НС або їх усунення в разі настання. Значний вплив на форму і зміст взаємодії органів влади у цій сфері справляють закони України, які є спеціальною частиною законодавства, що позначаються на фундаментальних правах та конституційних свободах громадян і є надійним гарантом забезпечення природно-техногенної безпеки. Проблема нормативно-правового забезпечення взаємодії органів влади у сфері запобігання та ліквідації НС має такий суттєвий аспект, як самостійність органів місцевого самоврядування, яка є досить абстрактною. Органи місцевого самоврядування входять до складу ЄДС ЦЗ та виконують державні функції згідно з 8 державними стандартами і вимогами, спираючись лише на муніципальну владу і ресурси. Практична складова взаємодії органів влади у цій сфері значно випереджає за розвитком правотворчу діяльність. Усунення існуючих суперечностей нормативно-правового забезпечення взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС можливо шляхом внесення змін та доповнень до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Кодексу цивільного захисту України, які забезпечать розмежування повноважень цих органів влади з досліджуваних питань. Закріплення на законодавчому рівні і поетапна розробка системоутворюючих правових актів створюватимуть необхідні умови для забезпечення безпечної життєдіяльності особи, суспільства і держави. Якщо на першому етапі набрав чинності Кодекс цивільного захисту України, який вводиться в дію з 1 липня 2013 р., то другий етап може завершитися створенням реєстру повноважень органів влади у цій сфері. Взаємодія органів місцевого самоврядування з органами державної влади у досліджуваній сфері базується на принципах державно-управлінської діяльності; організаційно-функціональної діяльності органів місцевого самоврядування, що випливають з Конституції України і Європейської хартії місцевого самоврядування; правових та організаційних засад ЦЗ. Систематизовані в роботі принципи розподілено на принципи загального порядку та спеціальні. Розглянуті принципи взаємодії є інтегруючим фактором, за допомогою якого органи місцевого самоврядування та органи державної влади разом намагаються забезпечити виконання завдань у сфері запобігання та ліквідації НС. На підставі етимологічного та правового аналізу змісту категорії “взаємодія” конкретизоване трактування поняття “взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС” як системи об’єктивно необхідних, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, часом, місцем та ресурсами нормативно-правових, організаційно-управлінських і соціально- економічних відносин, що виникають між органами місцевого самоврядування та органами державної влади в процесі прямого чи опосередкованого вирішення питань у сфері запобігання та ліквідації НС техногенного і природного характеру. Закріплення цього поняття на законодавчому рівні сприятиме його єдиному розумінню в практичній управлінській діяльності. У другому розділі – “Взаємодія органів місцевого самоврядування з органами державної влади щодо підвищення рівня захищеності населення і територій від НС” – проаналізовано особливості діяльності органів влади щодо реалізації політики держави з питань ЦЗ та досвід їх взаємодії щодо мінімізації ризиків НС у європейській практиці. Показано, що держава в межах ЄДС ЦЗ забезпечує реалізацію завдань у сфері запобігання та ліквідації НС. Взаємодія органів місцевого самоврядування з органами державної влади щодо реалізації політики держави у згаданій системі здійснюється з використанням основних механізмів: правового, що складається із сукупності правових засобів, за допомогою яких діяльність суб’єктів суспільних відносин приводиться у відповідність з вимогами і дозволами, які містяться в нормах права; організаційного, який характеризується сукупністю різних за природою конкретних процесів і дій, що приводять до утворення та 9 вдосконалення взаємозв’язків між складовими елементами цієї системи та мають організовувати її ефективну діяльність; економічного, який стимулює практичну діяльність у сфері запобігання та ліквідації НС і забезпечує залучення необхідних для цього інвестицій. Охарактеризовано інші механізми, які доповнюють зазначені і сприяють належній взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у цій сфері. На підставі вдосконалення зазначених механізмів запропоновано методичний підхід для формування напрямів взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС у певний часовий проміжок на відповідній стадії їх настання чи протидії (рис. 1). У результаті доведено, що усунення передумов виникнення техногенних і природних загроз може звести до мінімуму ймовірність настання НС, що зумовлює якісну оцінку взаємодії органів влади у цій сфері. стадія - № 3 Розвиток НС стадія - № 4 Згасання НС стадія - № 2 Зародження НС стадія - № 1 Нагромадження ризиків НС Напрями запобігання НС Напрями ліквідації НС Ц и к л и у п р а в л і н н я Н С Рівень безпечної життєдіяльності Часовий проміжок Аналіз та оцінка ризиків НС, моніторинг НС Зниження загроз НС, готовність до дій у разі виникнення НС Усунення наслідків НС, відновлення безпечної життєдіяльності населення Захист населення, рятувальні та інші невідкладні роботи Т Т0 Т1 Т2 Т3 Т4 Z0 Z1 Z2 Z3 Z4 Порогове значення НС N N1 N0 Рис. 1. Графік циклів управління органами державної влади та органами місцевого самоврядування у сфері запобігання та ліквідації НС З огляду на окреслену мету визначено основні засади, які змушують органи місцевого самоврядування відігравати помітнішу роль щодо мінімізації техногенних та природних НС і є основою взаємодії з органами державної влади. При цьому організаційні зв’язки з органами державної влади набувають субординаційного та координаційного змісту, що впливає на об’єкт запобігання та ліквідації НС. Особливістю реалізації цих завдань є те, що вони повинні бути чітко скоординованими з діяльністю територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань ЦЗ для своєчасного реагування і недопущення ускладнень у разі настання НС. У процесі оцінки функціональності ЄДС ЦЗ виявлено невикористаний потенціал на місцевому рівні, що має ґрунтуватися на чіткому розподіленні у встановленому законодавством порядку компетенцій, прав і відповідальності між органами влади, координації дій, необхідної кількості матеріально-технічних і трудових ресурсів. На основі вивчення досвіду функціонування Черкаської міської 10 ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ охарактеризовано структуру ЄДС ЦЗ, що забезпечує реалізацію завдань органами влади на відповідних рівнях координації. Визначено додаткові повноваження комісії техногенно-екологічної безпеки та НС як координуючого органу для завчасного планування і реалізації завдань у сфері запобігання та ліквідації НС на адміністративній території і функції структурних підрозділів міської ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ, що залучаються до виконання завдань у сфері запобігання та ліквідації НС. Виходячи із основних положень ситуаційного управління розроблено схему взаємодії органів влади під час реалізації завдань з ліквідації НС на локальній території та відповідному рівні координації. Окреслено основні проблеми, що не дають змоги здійснювати на належному рівні діяльність представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування під час реалізації завдань у сфері запобігання та ліквідації НС. Визначено основні обов’язки голови міської (селищної, сільської) ради як головної посадової особи органу місцевого самоврядування, що забезпечує створення та підтримання умов для збереження життя і здоров’я людей у разі загрози та настання НС та координує діяльність органів управління і сил ЦЗ на адміністративній території в разі настання НС відповідно до представленого в роботі алгоритму. Виконання цих обов’язків супроводжується залежністю від інформаційних потоків у період наростання природно-техногенних загроз, непередбачуваною сферою функціональних дій та змінним режимом роботи органів влади. Аналіз правових актів, що приймаються представницькими органами місцевого самоврядування із цих питань, дав змогу розподілити їх за основними напрямами: підвищення стійкості функціонування об’єктів в умовах НС; утримання в готовності сил ЦЗ і матеріально-технічних засобів; удосконалення системи управління та реалізація заходів ЦЗ; соціальний захист постраждалих від НС та підготовка населення. Аналіз досвіду взаємодії органів влади щодо зниження ризику виникнення НС у практиці європейських країн свідчить, що вони постійно вдосконалюють інституційні (організаційні) засади з метою зменшення техногенних і природних небезпек. Незважаючи на певні відмінності в побудові структур, їх підпорядкованості і спрямуванні діяльності, у цих країнах створено сучасні системи управління ризиками НС, де стимулюється участь місцевих органів влади. Внаслідок децентралізації влади місцеві громади отримали можливість самостійно вирішувати більшість питань із запобігання НС та стали важливим суб’єктом адекватного реагування на них, розробки і реалізації завдань з їх ліквідації. Сучасні європейські концепції щодо мінімізації НС ґрунтуються на взаємозалежних і таких, що доповнюють одна одну, фазах (пом’якшення, готовність, реагування, відновлення), які поєднують послідовний перебіг подій (процесів) та елементів і складових управління ризиками НС, що є основою для взаємодії органів влади. У багатьох країнах Європи для оптимізації управління щодо мінімізації НС спостерігається тенденція до укрупнення адміністративно-територіальних одиниць з розподілом їх на округи, підокруги та зони ЦЗ, на які покладаються завдання підготовки і реалізації скоординованих органами влади планів дій. Показовим є досвід Франції – країни сталих демократичних традицій, яка відіграє визначальну роль у створенні сучасних державних систем запобігання та ліквідації НС, де 11 утворено регіони, кожен з яких об’єднує кілька департаментів. У цій країні існують сім зон захисту і безпеки, що функціонують на базі зазначених регіонів, які є ключовими суб’єктами реалізації органами влади завдань щодо запобігання та ліквідації НС. В умовах адміністративної реформи в Україні з огляду на необхідність розробки і упровадження дієвих заходів у досліджуваній сфері досвід європейських країн, зокрема Франції, щодо мінімізації ризику виникнення НС завдяки взаємодії національних урядових організацій і органів місцевої влади в зонах захисту і безпеки є актуальним і може бути запровадженим в Україні. Третій розділ – “Удосконалення взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій” – присвячено дослідженню форм і розробленню моделі взаємодії, обґрунтуванню структурної схеми міжтериторіальної взаємодії, упровадженню аутсорсингу в практику діяльності органів влади з досліджуваних питань. Взаємодія органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС здійснюється із застосуванням різних форм: нормативної, адміністративної, фінансової, оперативної і контролю за виконанням органами місцевого самоврядуванням наданих державою повноважень, які найбільш повно розкривають особливості взаємодії у цій сфері. Досліджені форми взаємодії органів влади класифіковано за окремими ознаками залежно від мети, тривалості, напряму та рівня здійснення взаємодії, кількості владних суб’єктів і характеру їх компетенції. Для розв’язання проблем у сфері запобігання та ліквідації НС, що базується на зазначених формах взаємодії і зворотних зв’язках при застосуванні організаційно-правового механізму взаємодії і організаційно-економічного інструменту взаємодії, запропоновано відповідну модель взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади (рис. 2). Зворотний зв’язок МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Адміністративна Контроль ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ: - децентралізація; - створення міжтериторіального рівня ЄДС ЦЗ; - функціонування Міжтериторіальних центрів запобігання та ліквідації НС; - узгодження позицій ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ: - міжмуніципальне співробітництво; - упровадження аутсорсингу; - методична підтримка роботи посадових осіб місцевого самоврядування; - визначення функцій для передачі аутсорсеру за певними критеріями ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ Нормативна Фінансова Оперативна Запобігання НС Ліквідація 12 Рис. 2. Модель взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС Ураховуючи досвід Франції щодо функціонування зон захисту і безпеки, обґрунтовано структурну схему міжтериторіальної взаємодії органів влади у сфері запобігання та ліквідації НС, застосування якої дасть змогу набути нової якості вирішення досліджуваних питань (рис. 3). Запропоновано варіант організації адміністративно-територіальних округів в Україні, які базуються на об’єднанні кількох суміжних адміністративних територій обласного рівня, що мають усталені інтеграційні зв’язки та схожі за ступенем природно-техногенної безпеки показники, у яких функціонують Міжтериторіальні центри у сфері запобігання та ліквідації НС як збалансовані організаційні структури публічного права. Охарактеризовано основні завдання для міжтериторіального рівня взаємодії органів влади як підсистеми ЄДС ЦЗ; процес утворення та першочергові організаційні заходи органів влади щодо діяльності адміністративно-територіальних округів; основні функції керівника Міжтериторіального центру у сфері запобігання та ліквідації НС. Орган управління у справах ЦЗ Виконавчий орган Територіальний орган ДСНС України Спеціальна комісія з питань ліквідації НС Установи і організації Комунальні т а громадські аварійно-рятувальні служби Формування ЦЗ Територіальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби ЦЗ Єдина екстрена служба "112 " Навчально-методичний центр ЦЗ т а безпеки життєдіяльності Об'єкти управління Склади зберігання матеріальних резервів Міжтериторіальний центр Керівник адміністративно-територіальної одиниці, начальник ЦЗ Керівник, заступник начальника ЦЗ Центр швидкого реагування Оперативно-рятувальної служби ЦЗ Комісія ТЕБ т а НС Евакокомісія Служби ЦЗ Штаб з ліквідації НС Орган державної влади Керівник адміністративно- територіального округу, начальник ЦЗ Керівник Міжтериторіального центру Запасні пункти ЦЗ Рис. 3. Структурна схема міжтериторіальної взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС Зазначена міжтериторіальна взаємодія органів влади, що базується на принципі субсидіарності, сприятиме уникненню надмірної концентрації влади на центральному рівні, перевантаження центральних органів виконавчої влади суто місцевими справами, вдосконаленню діяльності органів місцевого самоврядування у здійсненні необхідних повноважень, спрощенню розв’язання базових проблем у цій сфері та кращому залученню інвестицій, що позбавить фінансової та управлінської залежності від центральних органів влади у вирішенні досліджуваних питань. Сутність міжтериторіальної взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС як організаційно-правового механізму взаємодії відповідає загальнодержавним перспективам взаємозв’язку центральних і місцевих рівнів 13 влади на основі розмежування предметів відання. Запровадження і розвиток міжтериторіальної взаємодії органів влади у досліджуваній сфері можуть розглядатися як ключові компоненти політичної модернізації країни у рамках проведення реформи адміністративно-територіальної системи, яка має орієнтуватися на зразки адміністративно-територіального устрою європейських країн, де головними складовими є громада, район і регіон. Удосконалення державно-управлінських функцій під час реалізації завдань у досліджуваній сфері на місцевому рівні можливо завдяки застосуванню аутсорсингу як організаційно-економічного інструменту взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади. Він полягає у поетапному, економічно обґрунтованому делегуванні частини повноважень цієї сфери органами місцевого самоврядування, що діють у міжмуніципальній кооперації, місцевим структурам центрального органу виконавчої влади з питань ЦЗ. При цьому делегування повноважень базується на вільному волевиявленні владних суб’єктів, супроводжується укладенням адміністративного договору та передачею фінансових і матеріальних ресурсів для забезпечення належної реалізації делегованих повноважень, а делегований суб’єкт несе юридичну відповідальність за належне виконання таких повноважень. Розроблено алгоритм упровадження аутсорсингу в практику діяльності органів місцевого самоврядування та органів державної влади під час взаємодії у сфері запобігання та ліквідації НС. Необхідність розвитку і розширення органами місцевого самоврядування підрядної практики у сфері запобігання та ліквідації НС зумовлена раціональним підходом щодо витрат фінансових коштів на утримання сил ЦЗ та їх переоснащення; потребою в підвищенні рівня природно-техногенної безпеки; недостатністю коштів в однієї територіальної громади для протидії НС. Визначено ознаки організаційно-економічного інструменту взаємодії органів влади. Уточнено повноваження органів місцевого самоврядування, які діють у міжмуніципальній кооперації, щодо їх реалізації в досліджуваній сфері, та функції, які можуть бути передані ними на виконання аутсорсеру за представленими в роботі критеріями.

 ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення завдання в галузі науки державного управління щодо теоретичного та науково-практичного обґрунтування взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС. Отримані в процесі дослідження результати свідчать про досягнення мети, вирішення поставлених завдань і дають підстави сформулювати такі висновки та пропозиції. 1. Здійснено аналіз наукового доробку вітчизняних і зарубіжних учених щодо взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС, у процесі якого виявлено, що на сучасному етапі розвитку суспільства виникнення техногенних та природних НС є однією з важливих проблем, розв’язанню якої приділяється значна увага з боку держави. Однак через неузгодженість процесів створення безпечних умов 14 життя і діяльності людини стан запобігання та ліквідації НС на регіональному і місцевому рівнях не покращується. Науковці здійснюють постійний пошук нових методичних підходів щодо оцінювання та передбачення можливих НС, визначення ключових напрямів їх мінімізації, зокрема шляхом удосконалення взаємодії органів влади у цій сфері. Незважаючи на значну кількість наукових публікацій, зазначені питання ще недостатньо вивчені, і їх дослідження є актуальним завданням теорії і практики державного управління. Дослідження нормативно-правових джерел забезпечення взаємодії органів влади у сфері запобігання та ліквідації НС свідчить про наявність у державі складного, комплексного, багатогалузевого правового інституту, спрямованого на захист особистості і суспільства від техногенних та природних небезпек. Однак існуючі прогалини і суперечності в нормах права породжують розбіжності в їх тлумаченні та певну неузгодженість у процесі взаємодії органів влади. Це дало підстави сформулювати конкретні пропозиції щодо її нормативно-правового забезпечення і внесення змін та доповнень до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” і Кодексу цивільного захисту України. Такі пропозиції передбачають розмежування і визначають співвідношення компетенції органів влади, розширення прав органів місцевого самоврядування та делегування ними окремих повноважень органам державної влади, поступовий перехід до територіального принципу протидії НС. Запропоновано поетапну розробку системоутворюючих правових актів, які забезпечують взаємодію органів влади у сфері запобігання та ліквідації НС, з урахуванням гнучких стратегій сучасного європейського права у цій сфері. Якщо результатом першого етапу стало набрання чинності Кодексом цивільного захисту України, який вводиться в дію з 1 липня 2013 р., то другий етап може завершитися створенням реєстру повноважень органів влади у досліджуваній сфері. Конкретизовано зміст поняття “взаємодія органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій”, що розглядається як система об’єктивно необхідних, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, часом, місцем та ресурсами нормативно-правових, організаційно-управлінських і соціально-економічних відносини, що виникають між органами місцевого самоврядування та органами державної влади в процесі прямого чи опосередкованого вирішення питань у сфері запобігання та ліквідації НС техногенного і природного характеру. 2. Узагальнено європейський досвід взаємодії органів влади щодо мінімізації ризику виникнення НС, побудованої за принципом субсидіарності, що гарантує безпечне господарювання і життєдіяльність територіальних громад. Основою взаємодії органів влади в європейських країнах є взаємозалежні і такі, що доповнюють одна одну, фази, які поєднують послідовний перебіг подій (процесів) та елементи управління ризиками НС. Досвід взаємодії органів влади європейських країн у процесі запобігання та ліквідації НС свідчить про існування в Україні її централізованого різновиду. Показовим прикладом взаємодії органів влади щодо мінімізації ризику виникнення НС є досвід Франції, що базується на міжтериторіальному рівні, 15 через укрупнення основних адміністративно-територіальних одиниць і створення в їх межах адміністративно-територіальних округів – зон захисту і безпеки як центрів військово-цивільного співробітництва з досліджуваних питань. Зважаючи на спільну мету, що полягає в удосконаленні взаємодії органів влади у досліджуваній сфері, обґрунтовано рекомендації щодо впровадження європейського досвіду в практичну діяльність в Україні. 3. Систематизовано принципи взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС, які формуються в результаті реалізації цілей і функцій державно-управлінської діяльності; організаційно-функціональної діяльності органів місцевого самоврядування, що випливають з Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування; правових та організаційних засад ЦЗ населення і територій від техногенних та природних НС. Здійснено їх поділ на принципи загального порядку (верховенства Конституції України, законності, народовладдя та децентралізації, субсидіарності, гласності, самостійності місцевого самоврядування) та спеціальні (цілеспрямованості взаємодії; організуючої спрямованості взаємодії; єдності соціально-економічних цілей; дотримання балансу інтересів; ефективності управління з питань ЦЗ; єдиноначальності і колегіальності; системності; плановості; упереджувального реагування; безпеки життя і здоров’я людей; консолідування і координованості дій; територіально-функціональної організації управління; професійності), які є спільними для застосування органами влади у цій сфері. 4. Проаналізовано форми законодавчої, адміністративної, фінансової, оперативної взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади і контролю за виконанням органами місцевого самоврядуванням наданих державних повноважень у сфері запобігання та ліквідації НС, що стимулюють розвиток такої взаємодії і сприяють її удосконаленню у розв’язанні місцевих проблем з мінімізації НС. Розроблено модель взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС, яка базується на досліджених формах взаємодії та їх зворотних зв’язках при застосуванні організаційно-правового механізму і організаційно-економічного інструменту взаємодії органів влади, що найбільш повно розкриває ці питання. 5. Досліджено механізми, зокрема правовий, організаційний, економічний, координації управлінських рішень, резервування трудових і матеріальних ресурсів та бюджетного фінансування, покликаних забезпечувати взаємодію органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС, формувати та реалізовувати науково обґрунтовані заходи захисту населення і територій у ЄДС ЦЗ. Однак робота органів місцевого самоврядування, які займають важливе місце серед інших суб’єктів цієї системи, визначене їх компетенцією та завданнями, є не досить ефективною, що значною мірою зумовлено недостатнім бюджетним фінансуванням. На підставі удосконалення зазначених механізмів вироблено методичний підхід стосовно взаємодії органів місцевого самоврядування та органів 16 державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС, який ґрунтується на виокремлених стадіях процесу розгортання та усунення НС у відповідний часовий проміжок і послідовних напрямах запобігання та ліквідації НС. У результаті доведено, що усунення передумов формування техногенних і природних загроз мінімізує ймовірність виникнення НС і зумовлює якісну оцінку взаємодії органів влади у досліджуваній сфері. 6. Обґрунтовано структурну схему міжтериторіальної взаємодії органів влади з урахуванням досвіду Франції, що реалізується за принципом субсидіарності, застосування якої забезпечує вирішення питань у сфері запобігання та ліквідації НС на міжтериторіальному рівні як підсистемі ЄДС ЦЗ. Основою цієї схеми є створення адміністративно-територіальних округів в Україні шляхом об’єднання кількох суміжних адміністративних територій обласного рівня, які мають усталені інтеграційні зв’язки та схожі за ступенем природно-техногенної безпеки показники, у яких функціонують Міжтериторіальні центри у сфері запобігання та ліквідації НС як збалансовані організаційні структури публічного права. Сутність міжтериторіальної взаємодії як організаційно-правового механізму взаємодії органів влади у сфері запобігання та ліквідації НС передбачає взаємозв’язок рівнів органів влади на основі розмежування предметів їх відання. Наведено варіант утворення адміністративно-територіальних округів в Україні на базі існуючих адміністративно-територіальних одиниць обласного рівня, проаналізовано першочергові заходи організаційної роботи органів влади з досліджуваних питань. Охарактеризовано основні завдання взаємодії органів влади на міжтериторіальному рівні та ключові функції керівника Міжтериторіального центру у сфері запобігання та ліквідації НС. 7. Запропоновано аутсорсинг як організаційно-економічний інструмент удосконалення взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС, який характеризується поетапним, економічно обґрунтованим делегуванням частини функцій цієї сфери органами місцевого самоврядування, що діють на основі міжмуніципальної кооперації, місцевим структурам центрального органу виконавчої влади з питань ЦЗ на договірних засадах. Передбачено, що впровадження аутсорсингу в практику діяльності органів місцевого самоврядування і органів державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС має здійснюватись із дотриманням розробленого алгоритму, а передавання аутсорсеру окремих функцій працівників органу місцевого самоврядування – відповідно до сформульованих у роботі критеріїв. З метою методичної підтримки взаємодії органів влади в аналізованій сфері визначено функції працівників органу місцевого самоврядування, які можуть бути передані на виконання аутсорсеру за дослідженими критеріями. 8. На підставі отриманих у процесі дослідження результатів для впровадження в практичну діяльність органам влади та інших суб’єктів запропоновано такі рекомендації, які можуть використовуватися: - Верховною Радою України з метою закріплення в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні” та Кодексі цивільного захисту України 17 тлумачень, принципів та форм взаємодії органів влади, сформульованих пропозицій щодо співвідношення їх компетенції у цій сфері; - Адміністрацією Президента України та Кабінетом Міністрів України для підготовки проектів Указу Президента України з питань щодо створення адміністративно-територіальних округів та Міжтериторіальних центрів у сфері запобігання та ліквідації НС, постанов Кабінету Міністрів України щодо організації їх діяльності; - ДСНС України як Методичні рекомендації щодо основних напрямів діяльності органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та ліквідації НС; - виконавчими комітетами міських (сільських, селищних) рад як концептуальні засади функціонування ланок територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ, що виконують у межах своєї компетенції завдання щодо усунення техногенних та природних загроз; - навчальними та науковими установами як основа для окремої сфери досліджень з проблем удосконалення взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади у сфері запобігання та ліквідації НС.