ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН ПОРЯДКУ БЕРЕЗОЦВІТІ ТА ОТРИМАННЯ НОВИХ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СУБСТАНЦІЙ РІЗНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ДІЇ



Название:
ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН ПОРЯДКУ БЕРЕЗОЦВІТІ ТА ОТРИМАННЯ НОВИХ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СУБСТАНЦІЙ РІЗНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ДІЇ
Альтернативное Название: Фармакогностичное изучение РАСТЕНИЙ ПОРЯДКА БЕРЕЗОЦВИТИ И ПОЛУЧЕНИЯ новых биологически активных субстанций Различной направленности действия
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

об’єктами досліджень явились рослини порядку березоцвіті (перелік представників порядку, що вивчалися, наведений нижче) та отримані з них біологічно активні субстанції.










Родина березові Betulaceae S.F. Gray


Рід береза Betula L.


1.      B.alleghaniensis Brit. - б.алеганська, або жовта


2.      B.alnoides Buch.-Ham. ex Don. - б.вільховидна


3.      B.coerulea Blanchard - б. блакитна


4.      B.colylifolia Rgl. et Maxim. - б.ліщинолиста


5.      B.costata Trautv. - б. ребриста


6.      B.davurica Pall. - б. даурська


7.      B.demetrii Ig. Vassil. - б. Деметрова, або великолиста


8.      B.ermanii Cham. - б. Ерманова, або кам’яна


9.      B.fontinalis Sarg. - б. джерельна


10.  B.fusca Pall. ex Georgi – б.бура, або Гмелинова


11.  B.humilis Schrank. - б. низька


12.  B.Jacmanii – Б.Жакмана


13.  B.kamtschatica (Regel) Jansson ex V.Vassil. - б. камчатська


14.  B.kenaica Evans – б.кенайська


15.  B.kirghisorum Sav.-Ryczg. - б. киргизька


16.  B.lenta L. - б. вишнева


17.  B.mandshurica (Regel) Nakai - б. манчжурська


18.  B.nana L.б. - карликова


19.  B.neoalaskana Sarg. - б. новоаляскинська


20.  B.obscura A.Kotula - б. темна


21.  B.occidentalis Hook. - б. західна


22.  B.ovalifolia Rupr. - б. овальнолиста


23.  B.oycoviensis Beser - б. ойківська


24.  B.papyrifera Marsh. - б. паперова


25.  B.platyphylla Sukacz. - б. плосколиста


26.  B.populifolia Marsh. - б. тополелиста


27.  B.pubescens Ehrh. - б. пухнаста


28.  B.Raddeana Trautv. - б. Радде


29.  B.tianschanica Rupr. - б. тяньшанська



 


30.  B.schmidtii Regel - б.Шмідтова, або залізна


31.  B.schugnanica - б.шугнанська,


32.  B.ulmifolia Sieb. et Zucc. - б. в’язолиста


33.  B.verrucosa Ehrh. - б. бородавчаста


34.  B.yakovenkovii - б. Яковенко.


Рід вільха Alnus Mill.


35.  A.fruticosa Rupr. - в. кущова


36.  A.glutinosa (L.) Gaertn. - в. чорна, або клейка


37.  A.hirsuta (Spach) Turcz. ex Rupr. – в.пухнаста


38.  A.incana (l.) Moench. - в. сіра, або біла


39.  A.japonica (Thunb.) Steud. - в. японська


40.  A.maximowiczii Call. - в.Максимовичева


41.  A.rubra Bong. - в.червона


42.  A.sibirica (Spach) Turcz. ex Kom. - в. сибірська


43.  A.viridis (Chaix.) DC. - в.зелена


родина Ліщинові Corylaceae Mirb.


Рід ліщина Corylus L.


44.   С.avellana L. - л. звичайна


45.   С.avellana var. atropurpurea Petz. et Kirchn. -  л. краснолиста


46.   С.avellana var. lacimiata Petz. et Kirchn. - л. розсіченолиста


47.   С.colu a L. - л.ведмежа


48.   С.heterophylla Fisch. ex Trautv. - л. різнолиста


49.   С.mandschurica Maxim. - л.манчжурська


50.   Сорт “Боровской”


51.   Сорт “Дар Павленко”


52.   Сорт “Превосходный –2»


Рід граб Carpinus L.


53.  C. betulus L. - г. звичайний


54.  C. caroliniana Walt. - г. каролинський


55.  C. turczaninovii Hance- г. Турчанінова


Рід хмілеграб Ostrya Scop.


56.  O. carpinifolia Scop. - х. звичайний


57.  O. virginiana (Mill.) Willd. - х.виргінський



            Було проведено визначення втрати у вазі при висушуванні, загальної золи, вмісту суми окислювальних фенолів в пагонах та листі цих рослин. Результати наведені в табл.1. На основі отриманих даних вибрані перспективні для подальшого дослідження види порядку. Вибір базувався на вмісті суми окислювальних фенолів. Ще одним критерієм оцінки була розповсюдженість виду (тобто доступність сировини). Так, для більш поглибленого вивчення хімічного складу та розробки на їх основі біологічно активних субстанції обрано листя рослин 8 видів роду береза (б.бородавчастої, б.вільховидної, б.даурської, б.ліщинолистої, б.новоаляскинської, б.пухнастої, б.ребристої та б.Шмідтової), 5 видів роду вільха (в.зеленої, в.клейкої, в.пухнастої, в.сірої та в.червоної), 1 виду та 2 сортів роду ліщина (л.звичайної, сортів «Дар Павленко» та «Превосходный-2»), 3 видів роду граб (г.звичайного, г.каролинського та г.Турчанінова) і 1 виду роду хмелеграб (х.звичайного); а також пагони 6 видів роду береза (б. бородавчастої, б.вільховидної, б.даурскьої, б новоаляскинської, б.пухнастої та б.ребристої), 5 видів роду вільха (в.зеленої, в.клейкої, в.максимовича, в.пухнастої та в.червоної), 2 видів та 1 сорту роду ліщина (л.звичайної, л.манчжурської, сорту “Дар Павленко”), 1 виду роду граб (г.звичайного) та 1 виду роду хмелеграб (х.звичайного). Останній вид був обраний з точки зору цілісності дослідження рослин порядку та новизни результатів.


            Крім того було отримано ліпофільні комплекси з листя найпоширеніших видів порядку – б.бородавчастої, в.клейкої, л.звичайної та г.звичайного. Для вивчення їх складу за допомогою скануючої спектрофлуориметрії були отримані тримірні спектри флуоресценції, що наведені на рис.1. Аналіз спектрів показав, що ліпофільні фракції містять хлорофіли А та В, ліпіди, прості феноли і перспективні для подальшого дослідження. Було отримано ряд біологічно активних субстанцій з рослин порядку березоцвіті, досліджено їх хімічний склад та кількісний вміст ряду БАР.


Виділення з рослин порядку березоцвіті та отриманих біологічно активних субстанцій сполук та встановлення їх структури (глава 3). Для розділення речовин на групи та виділення з них компонентів в індивідуальному стані ми проводили процес екстрагування з сировини та біологічно активних субстанцій хлороформом, 70%-ним етиловим спиртом з наступним упарюванням і фракціюванням в системі рідина-рідина. Таке фракціювання розчинниками різної полярності (хлороформ, оцтовоетиловий ефір і н-бутиловий спирт) дає можливість частково розділити групи речовин: g-пірони від супутніх речовин, аглікони від глікозидів, моноглікозиди від диглікозидів.





Для виділення БАР і розділення їх на індивідуальні сполуки використовували методи рідинно-рідинної екстракції, колонкової хроматографії на сілікагелі та поліаміді та препаративної хроматографії на папері. Перелік виділених в індивідуальному стані сполук та джерела їх отримання наведені в табл.2. Структуру виділених речовин встановлювали на підставі спектральних, фізичних і хімічних методів аналізу та порівнянням з достовірними зразками. В результаті було ідентифіковано: органічні кислоти - аскорбінова кислота (1.1), яблучна кислота (1.2), L(-)-лімонна кислота (1.3), щавлева кислота (речовина 1.4); похідні бензойної кислоти: 3, 4, 5-тригідроксібензойна (галова) кислота (1.5), метилгалат (1.6), етилгалат (1.7), дилактон гексагідроксідифенової кислоти (елагова кислота) (1.8); похідні 1’-дегідроксигексагідроксидифенової кислоти: 3,4-(1’-дегідрогексогідроксидифеноїл)-b-D-ксилоза (альнікортин) (1.9), відновлена 3,4-(1’-дегідрогексогідроксидифеноїл)-b-D-ксилоза (альнікортол) (1.10), диефір гексагідроксифеноїла-3-(0-a,b-L-арабопіранозидо)-3-(0-a,b-D-ксилопіранозиду) (альнітанін І) (1.11), диефір гексагідроксидифеноїла–1-(0-a-L-арабопіранозидо)-1-(0-b-D-глюкопіранозиду) (альнітанін ІІ) (речовина 1.12), диефір гексагідроксидифеноїла – 1-(0-b-D-ксилопіранозидо)-1-(0-b-D-глюкопіранозида) (альнітанін ІІІ) (речовина 1.13), диефір гексагідроксидифеноїлу – 1-(0-a-L-арабопіранозидо)-1-(0-b-D-ксилопіранозид) (альнітанін ІV) (1.14), ділактон валонієвої кислоти (1.15); похідні коричної кислоти: 4-гідроксікорична (п-кумарова) кислота (1.16), 3, 4-дігідроксікорична (кофейна) кислота (1.17), 5-0-кофеїл-D-хінна (хлорогенова) кислота (1.18), (неохлорогенова) кислота (1.19); ксантони: 6,4-диокси-1,3-диметоксиксантон (1.20), 1,4-дигідрокси-2,5,6-триметоксиксантон (1.21); похідні бензо-a-пірону: 7-гідроксикумарин (умбеліферон) (1.22), 6-метокси-7-гідроксикумарин (скополетін) (1.23), 6,7-дігідроксикумарин (ескулетин) (1.24), похідні 2-фенілбензо-g-пірону: 3, 5, 7, 3’-тетрагідроксіфлавон (кемпферол) (1.25), 3, 5, 7, 3’, 4’-пентагідроксіфлавон (кверцетин) (1.26), 3, 5, 7, 3’, 4’, 5’-гексагідроксіфлавон (міріцетин) (1.27), кверцетин-3-0-α-L-арабофуранозид (авікулярин) (1.28), кверцетин-3-0-β-D-галактопіранозид (гіперозид) (1.29), кверцетин-3-0-α-L-рамнопіранозид (кверцитрин) (1.30), кверцетин-3-0-β-D-глюкопіранозид (ізокверцитрин) (1.31), міріцетин-3-0-α-L-рамнофуранозид (міріцитрин) (1.32); похідні 2-фенілбензопірану: (+)-катехін) (1.33), (-)-катехін (1.34), (+)-епікатехін (1.35), (-)- епікатехін (1.36); фосфоліпіди: лецітин (1.37), кефалін (1.38); стероїди - b-ситостерин (1.39), стігмастерін (1.40); тритерпенові сполуки: урсолова кислота (1.41), олеанолова кислота (1.42), β-амірін (1.25), бетулін (1.44), бетулінова кислота (1.45), лупеол (1.46); пігменти: сполуки порфірінової природи –хлорофіл А (1.47) та хлорофіл В (1.48); сполуки каротиноїдної природи


α-каротин (1.49), β-каротин (1.50) та лютеїн (1.51).

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины