ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕЯКИХ АНТИМІКРОБНИХ КОНСЕРВАНТІВ З МЕТОЮ СТАНДАРТИЗАЦІЇ СКЛАДІВ М’ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ НА ГІДРОФОБНИХ ОСНОВАХ : ИССЛЕДОВАНИЕ НЕКОТОРЫХ антимикробного консерванта С ЦЕЛЬЮ СТАНДАРТИЗАЦИИ склад мягких лекарственных средств НА гидрофобных основах

Краткое содержание

У вступі викладено актуальність теми, мету та основні задачі досліджень, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі дисертації проаналізовано дані літератури з питань запальних захворювань шкіри, використання в клінічній практиці МЛЗ для місцевого застосування на гідрофобних основах, а також необхідність застосування антимікробних консервантів в МЛЗ, основні вимоги, класифікація, механізми дії антимікробних консервантів та чинники, що впливають на їх ефективність, фармакопейні методи дослідження ефективності антимікробних консервантів в МЛЗ.

В другому розділі наведено інформацію щодо об’єктів і методів дослідження.

У третьому розділі наведено результати експериментальних досліджень зі стандартизації методів дослідження ефективності антимікробної консервуючої дії МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах.

У четвертому розділі наведено результати експериментальних досліджень з ефективності антимікробної консервуючої дії консервантів із групи парабенів, а також фенілетилового спирту та феноксиетанолу в гідрофобних вазелінових основах.

У п’ятому розділі наведено результати експериментальних досліджень з мікробіологічного обґрунтування і стандартизації складів МЛЗ у формі мазей на гідрофобних вазелінових основах, а також результати вивчення антимікробної активності комбінованих мазей в дослідах in vitro.

Розробка та стандартизація методики визначення числа життєздатних клітин мікроорганізмів в м’яких лікарських засобах на гідрофобних основах

Згідно з ДФУ для випробування ефективності антимікробних консервантів до зразка ЛЗ, що знаходиться по можливості у контейнері, в якому передбачений випуск препарату, додають визначену кількість монокультур тест-мікроорганізмів. Через певні проміжки часу з інокульованих зразків відбирають проби, готують зразки для випробування з використанням підхожого розчинника і визначають в них число мікроорганізмів шляхом висівання на густі живильні середовища.

Для підготовки зразків препаратів на гідрофобних основах ДФУ передбачає такі прийоми, як підігрівання зразка препарату і розчинника до температури не більше 45 °С та гомогенізацію з використанням поверхнево-активної речовини полісорбату‑80 (ПС-80). При використанні гідрофільного розчинника фосфатного буферного розчину з натрію хлоридом і пептоном рН 7.0 (ФБР) такі прийоми не дозволяють отримати однорідний зразок МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах, а також не забезпечують вивільнення мікроорганізмів із гідрофобної основи, що негативно впливає на результати визначення числа життєздатних клітин у мазях. Зважаючи на це, слід було підібрати такий спосіб пробопідготовки, що дозволив би отримати гомогенний стійкий зразок при використанні фармакопейних прийомів і розчинників.

Експериментальні дослідження проводили на зразках гідрофобної вазелінової основи, яка містила вазелін білий та вазелінове масло. Для підготовки зразків використовували гідрофобний розчинник ізопропілміристат (ІПМ), емульгатор
ПС-80 та гідрофільний розчинник ФБР.

В результаті проведених експериментальних досліджень було обрано оптимальний спосіб підготовки зразка: до 10 г препарату додають 3 мл стерильного ПС‑80, ретельно перемішують, додають 20 мл ІПМ і ретельно перемішують до повного розчинення основи, доводять до необхідного об’єму стерильним ФБР та ретельно перемішують. Такий спосіб пробопідготовки дозволяє отримати достатньо стійкий зразок однорідної емульсії, який може бути використаний для висівання на густі живильні середовища.

аналіз показав, що розроблена методика значно перевищує стандартну методику ДФУ за правильністю та точністю і може бути використана для визначення числа життєздатних мікроорганізмів при випробуванні ефективності антимікробних консервантів в МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах.

Стандартизація методологічного підходу до випробування ефективності

антимікробних консервантів в м’яких лікарських засобах

на гідрофобних вазелінових основах

При випробуванні ефективності антимікробних консервантів найбільш важкою задачею є забезпечення рівномірності розподілу мікроорганізмів в МЛЗ, що знаходяться в тубах. Нами було розроблено оригінальну методологію випробування ефективності антимікробних консервантів в МЛЗ на гідрофобних вазелінових основах, яка дозволяє проводити випробування безпосередньо в тубах. Інокуляцію і перемішування зразків проводять зі сторони розкритої хвостової частини туби, після чого хвостову частину закривають і надалі відбір зразків проводять через вихідний отвір туби після видалення захисної мембрани. Були проведені експериментальні дослідження з метою доказу рівномірності розподілу тест-мікроорганізмів в зразках гідрофобної вазелінової основи при використанні наведеної процедури інокуляції. Як об’єкти випробування використовували основи, які не містили консервантів та діючих речовин.

Для оцінки коректності запропонованої процедури використовували критерій практичної незначущості (сумарна невизначеність аналізу не повинна значуще впливати на інтерпретацію результатів випробування ефективності антимікробних консервантів). Розраховане значення RSD для методики випробування ефективності антимікробних консервантів, що значуще не впливає на інтерпретацію результатів випробування, складає 15,73 %. Результати визначення числа життєздатних тест-мікроорганізмів в кожній з десяти проб, відібраних послідовно з однієї туби, показують, що для перших трьох проб, відібраних з області найбільш близької до вихідного отвору туби, спостерігаються найбільші відхилення від середнього результату, що пов’язано з технічними труднощами при перемішуванні мазевої основи в тубі. Для наступних проб RSD вибірки складає менше 15 %, що свідчить про відсутність додаткової похибки визначення, пов’язаної з нерівномірністю розподілу мікроорганізмів в інокульованому зразку. Таким чином, при випробуванні ефективності консервантів в МЛЗ на гідрофобних основах необхідно приділяти особливу увагу ретельності перемішування зразків, а також не використовувати перші порції інокульованого зразка (3-4 г) для визначення числа життєздатних тест-мікроорганізмів.