ОПТИМІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ІНФУЗІЙНИМИ РОЗЧИНАМИ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ : ОПТИМИЗАЦИЯ ОБЕСПЕЧЕНИЕ НАСЕЛЕНИЯ инфузионных растворов В УСЛОВИЯХ ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЙ

Краткое содержание

У вступі обгрунтована актуальність теми дисертації, показаний зв’язок дослідження з науковими програмами, планами та темами, викладена мета і задачі роботи, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрита наукова новизна одержаних результатів та їх практичне значення, особистий внесок здобувача, апробація роботи, загальні відомості про публікації з проблем дисертаційного дослідження.

У першому розділі “Теоретичні та методологічні аспекти організації забезпечення населення інфузійними розчинами в умовах надзвичайних ситуацій” проведений аналіз стану техногенно-екологічної обстановки в Україні, зокрема у Львівській області. Виявлено, що стан природно-техногенної безпеки і динаміка виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій (НС) в останні роки свідчать про зростання рівня загрози нормальному режиму життєдіяльності населення, економіці та навколишньому природному середовищу України, в тому числі і Львівської області, яка знаходиться в сейсмічно активній зоні. Особливо це стосується науково обгрунтованих прогнозів щодо землетрусу потужністю до 6-7 балів з епіцентром у зоні Вранча (Румунські Карпати), імовірність виникнення якого достатньо висока. Наслідки НС можуть створювати обставини, які існуюча інфраструктура системи організації охорони здоров’я Львівської області буде неспроможна усунути наявними силами і заходами. Проведений аналіз ліквідації наслідків відомих НС свідчить, що ефективність медичного забезпечення населення в умовах НС буде залежати від своєчасного і повного забезпечення населення та лікувальних закладів лікарськими засобами (ЛЗ), в тому числі інфузійними розчинами (ІР). Аналіз сучасного стану лікувально-евакуаційних заходів в умовах НС свідчить про необхідність застосування методів інфузійної терапії (ІТ) для надання медичної допомоги і лікування ураженого населення. Проте сучасне табельне оснащення медичних закладів і медичних формувань не дозволяє проводити якісну ІТ в умовах НС на догоспітальному і госпітальному етапах. Тому нами розроблений комплекс технічних засобів, захищений 4-ма деклараційними патентами України, який дозволяє проводити ІТ і парентеральне введення ін’єкційних ЛЗ в умовах НС. Запропоновані технічні засоби, до яких належать: пристрій для підігрівання плазми крові та ІР; пристрій для парентерального введення рідин; шприц для одноразової ін’єкції та шприц-ампула для одноразової ін’єкції значно скорочують час проведення ін’єкції і зменшують її вартість, дозволяють проводити підігрівання ІР до оптимальної температури в холодну пору року та за рахунок особливостей конструкції спрощують методику і зменшують вартість ІТ.

Для дослідження організації забезпечення населення ІР в умовах ліквідації наслідків НС нами був використаний метод системного підходу, який дозволив  визначити різновидність системи, елементами якої є аптечні заклади, виявити зв’язки, властивості та відношення між елементами і підсистемами. Системне вивчення структури процесу забезпечення населення ІР показало, що система забезпечення населення ІР в умовах НС (СЗНІР) організаційно поділяється на три рівні: державний,  регіональний і місцевий та ряд функціональних підсистем, основними з яких є підсистема управління, підсистема контролю якості ІР, підсистема накопичення і зберігання ІР та підсистема реалізації ІР. Аналіз структури підсистеми управління, показав, що її елементи розміщені на усіх трьох рівнях, але функціональні зв’язки між елементами підсистеми  як по горизонталі – на кожному рівні, так і по вертикалі – між усіма трьома рівнями, відсутні. Децентралізоване управління системою здійснюється опосередковано, шляхом координаційних зв’язків між органами управління та елементами системи в межах чинного законодавства і нормативних актів МОЗ України та інших міністерств, що буде негативно впливати на функціонування СЗНІР в умовах НС.

 З метою найбільш повного обліку всіх можливих чинників, які будуть впливати на функціонування СЗНІР, нами методом експертних оцінок і апріорного ранжування були визначені позасистемні і внутрішньосистемні чинники. До них належать: санітарні втрати населення і наявність стаціонарних хворих в лікувальних закладах до початку НС; хімічна, радіаційна та епідеміологічна обстановка; стійкість будівель аптечних закладів та комунальних мереж до впливу вражаючих чинників НС; забезпеченість аптечних закладів автономними джерелами електроенергії, води і опалення, виробничими приміщеннями, субстанціями для виготовлення ІР, технічними засобами виготовлення ІР, перехідними запасами ІР, фармацевтичним персоналом, морально-психологічна і професійна підготовка персоналу аптечних закладів. У ході досліджень нами були визначені кількість і структура можливих санітарних втрат населення Львівської області, які можуть виникнути в результаті землетрусу від 6 до 9 балів за шкалою Ріхтера. За нашими даними вони можуть скласти від 54 до 86 тисяч уражених.

      У другому розділі “Основні методи і методики дослідження” нами опрацьована програма організації та виконання наукового дослідження, яка передбачає послідовний ряд етапів. На першому етапі нами був обраний  напрям дослідження, проведений патентно-інформаційний пошук, сформульовані мета та задачі дослідження, визначені методи, об’єкти, та обсяг дослідження. На другому етапі нами був проведений аналіз результатів вітчизняних та зарубіжних наукових  досліджень і практичного досвіду з організації забезпечення населення ІР в умовах  НС, проведені системні дослідження і визначені чинники, які впливають на ефективність функціонування СЗНІР, вивчений сучасний стан забезпечення населення ІР і визначена номенклатура ІР промислового та аптечного виготовлення, проведене вивчення вітчизняного ринку ІР, опрацьована методика і проведене визначення кількості та структури санітарних втрат населення в результаті НС природного походження. На третьому етапі була розроблена методика і визначені потреба в ІР та норми запасів ІР на місцевому і регіональному рівнях для забезпечення населення в період ліквідації наслідків НС. На четвертому, заключному етапі, було проведене аналітичне опрацювання результатів досліджень і розроблені заходи  з оптимізації забезпечення наслення ІР в умовах ліквідації наслідків НС.

       У третьому розділі “Сучасний стан забезпечення населення інфузійними розчинами” вивчена структура загальнодержавного і регіонального ринку ІР. Визначені шляхи надходження ІР у лікувальні заклади і медичні формування. Виявлено, що основними джерелами постачання ІР до лікувальних закладів і медичних формувань  є аптечні заклади: лікарняні і міжлікарняні аптеки; аптеки, які мають право на аптечне виробництво ІР, та аптеки, які такого права не мають  і забезпечують лікувальні заклади та медичні формування ІР промислового виробництва через торгові представництва промислових підприємств та інші посередницькі структури. Вивчення рецептури аптек лікувальних закладів м. Львова показало, що 34,46 % від усієї рецептури становлять екстемпоральні лікарські форми, з них 53,1 % — роз­чини для інфузій. Номенклатура ІР екстемпорального виготовлення сягає 18 найменувань. Переважну кількість ІР (близько 75 %) становлять розчини натрію хлориду 0,9% і глюкози 5 %. Се­редньомісячна кількість ІР, виготовле­на аптеками лише п'яти лікувальних за­кладів Львова, складає близько 7000 л.

     Визначена номенклатура ІР промислового виробництва. Виявлено, що всього на фармацевтичному ринку України і регіональному фармацевтичному ринку Львівської області присутні 23 найменування кристалоїдних ІР. З них 18 найменувань ІР аптечного виготовлення і 14 найменувань промислового виробництва. На ринку відсутні 9 найменувань ІР промислового виробництва: 10% розчин натрію хлориду, 12,5%, 20% і 25%  розчини глюкози, 1% і 2% розчини новокаїну, 7,5% розчин калію хлориду, 1% розчин кальцію хлориду  і 25% розчин магнію сульфату.

Вивчення стану матеріально-технічної бази проводили методом безпосереднього обстеження аптечних закладів з правом  виготовлення ІР за спеціально складеною програмою і викопіюванням необхідних даних з паспортів аптечних закладів, технічних паспортів обладнання і звітно-облікових документів. Виявлено, що ні один аптечний заклад не оснащений автономними джереломи водопостачання, підтримування оптимальної температури в виробничих і допоміжних приміщеннях, електропостачання і не зможе функціонувати в умовах НС до відновлення комунальних мереж життєзабезпечення. Виявлено, що більшість аптек використовує для виробництва ІР апарати, прилади і пристрої, в яких закінчилися встановлені терміни експлуатації і які підлягають списанню з обліку.

Вивчення забезпеченості аптечних закладів фармацевтичним персоналом на момент виникнення НС проводили методом одномоментного статистичного спостереження, що дало можливість провести відносно велику кількість спостережень за темою дослідження. Встановлено, що загальна забезпеченість аптечних закладів Львівської області фармацевтичним персоналом на період ліквідації наслідків НС може скласти до 70% від його кількості на момент виникнення НС. Забезпеченість фармацевтичним персоналом аптечних закладів м. Львова та інших міст обласного підпорядкування, враховуючи можливі санітарні втрати, відсутність на роботі жінок з малолітніми дітьми та відсутність працівників з інших причин, може скласти до 50% від його кількості на момент виникнення НС.

Методом картографічного аналізу встановлено, що в 15 районних центрах області відсутні аптечні заклади з правом аптечного виготовлення ІР. Лікувально-профілактичні заклади цих районів забезпечуються тільки 14 найменуваннями ІР промислового виробництва, що призводить до зниження якості та ефективності надання медичної допомоги і лікування населення  в мирний час і  особливо в умовах НС. Гуртову торгівлю ЛЗ, в тому числі ІР, на території області здійснюють 23 суб’єкти господарської діяльності, які утримують 55 аптечних складів. З них пропонують до реалізації ІР тільки 37 аптечних складів, з яких у місті Львові розміщені 25 складів. На території Сколівського, Турківського, Старо-Самбірського, Мостиського, Жидачівського, Перемишлянського, Жовківського районів відсутні як аптечні склади, так і аптеки з правом виробництва ІР. Лікувальні заклади цих районів забезпечуються ІР з аптечних складів міст Львова, Стрия,  Кам’янки-Бузької, Новояворівська, Малого Любіня і частково з 8 аптечних складів Львівської обласної бази “Спецмедпостач”, розміщених, в основному, на півночі області в районних центрах Червоноград, Радехів, Броди, Буськ, Золочів та на південному заході області в місті Самбір. Два склади бази “Спецмедпостач” розміщені у Винниках і Брюховичах. Промислове виробництво ЛЗ на території області здійснюють 6  підприємств, з них лише 3 підприємства здійснюють виробництво ІР. Два підприємства розміщені у м. Львові і одне підприємство у м. Дрогобичі.