ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БРОМГЕКСИНУ ТА АМБРОКСОЛУ




  • скачать файл:
Название:
ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БРОМГЕКСИНУ ТА АМБРОКСОЛУ
Альтернативное Название: Химико-токсикологическое исследование Бромгексин И амброксол
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Бромгексин (І) (бісальвон, сольвін, флегамін) - N-(2-аміно-3,5-дибромбензил)-N-метилциклогексиламіно гідрохлорид.


Амброксол (ІІ) (амбробене, амбросан, лазолван) є метаболітом бромгексину, за хімічною структурою представляє - транс-4-[(2-аміно-3,5- дибромбензил) аміно]-циклогексанола гідрохлорид.


Ідентифікація бромгексину та амброксолу


Нами була вивчена можливість використання для виявлення бромгексину та амброксолу кольорових, мікрокристалоскопічних реакцій, методів хроматографії в тонких шарах сорбенту, УФ-спектроскопії і електрофорезу на папері.


Запропоновано кольорові реакції на бромгексин та амброксол та деякі інші препарати муколітичної та протикашльової дії (лібексин, тусупрекс, глауцин, дімедрол) з різними кольоровими реактивами. Найбільш чутливими виявилися реактиви Ердмана та Манделіна (межа виявлення складає 10 мкг з обома реактивами), а для амброксолу - реактиви Фреде та Манделіна (межа виявлення складає 15 мкг і 20 мкг відповідно для першого і другого).


Крім того, нами вивчено реакції утворення азобарвника на основі зазначених препаратів з використанням  як азоскладового компоненту реактиву Браттона-Маршалла (N-(1-нафтил)-етилендіамина дигідрохлорид). Межа виявлення складає для бромгексину – 0,2 мкг, для амброксолу - 1 мкг. Встановлено значну різницю в часі реакцій азосполучення для даних препаратів. Зазначені розходження, очевидно, пов'язані з тим, що в молекулі амброксолу поряд з процесом діазотування протікає процес нітрозування вторинної аміногрупи бокового ланцюга. В продукті, який при цьому утворюється (ІІІ) може мати місце внутрішньомолекулярна іон-дипольна взаємодія між групою діазонію та поляризованої нітрозогрупою, що і приводить до зазначеної різниці в часі розвитку забарвлення при одержанні азобарвників на основі цих препаратів. Реакцію утворення азобарвника варто вважати найбільш специфічною та селективною для бромгексину та амброксолу тому, що інші муколітичні та протикашльові препарати не мають первинної аміногрупи і не можуть давати цієї реакції.


У роботі також вивчені мікрокристалоскопічні реакції на бромгексин та амброксол з наступними  реактивами: сіллю Рейнеке, кислотою пікриновою, амонію тетрароданоцинкатом, амонію тетрароданофератом, амонію тетрароданокупратом, амонію тетрароданокобальтатом, реактивами Драгендорфа і Драгендорфа (модифікація за Муньє), що давали з препаратами аморфні осади різного кольору. Найбільш чутливими виявилися для бромгексину та амброксолу  реактив Драгендорфа (модифікація за Муньє), що утворює з препаратами аморфні осади коричневого кольору, мінімум, який відкривається – 0,5 мкг і 1 мкг відповідно, і пікринова кислота – аморфні осади жовтого кольору, мінімум, який відкривається – 1,0 мкг і 2,0 мкг відповідно.


Крім хімічних методів нами розроблено умови виявлення бромгексину та амброксолу  методом хроматографії в тонких  шарах сорбенту з використанням різних шарів і систем розчинників. Як тонкі шари використовували скляні пластинки для високоефективної тонкошарової хроматографії ( ВЕТШХ, виробництва Естонії, силікагель КСКГ, фракція 5:20 мкм, товщина шару130±25 мкм, розмір пластинки  20х20 мм), пластинки Сорбфіл (силікагель СТХ-ІІА, фракція 5:17мкм, тип підкладки ПЕТФ-І), скляні пластинки фірми Меrск Німеччина (силікагель GF-254, розмір пластинки 10х10 мм).


При хроматографуванні вивчено шість систем розчинників. Найбільш ефективні значення Rf бромгексину  мають місце в системах н-бутанол-кислота оцтова -вода (66:17:17) (пластинки Меrск, ВЕТШХ) і гексан-толуол-діетиламін (75:15:10) (пластинки Сорбфіл), для амброксола – у системах –н-бутанол- кислота оцтова-вода (66:17:17) (пластинки Меrск, ВЕТШХ), толуол-ізопропиловий спирт-аміак (80:19:2) (пластинки Сорбфіл) і гексан-толуол-диетиламін (75:15:10) (пластинки ВЕТШХ), а ефективний поділ досліджуваних препаратів досягнуто в системах толуол-ізопропиловий спирт-аміак (80:19:2), гексан-толуол-діетиламін (75:15:10), етилацетат-метанол-діетиламін (30:20:1,5) (пластинки Сорбфіл), і етилацетат-толуол-діетиламін (30:20:1,5) (пластинки ВЕТШХ).


Детектування бромгексину та амброксолу проводили з використанням  реактиву Драгендорфа та за допомогою  реакції утворення азобарвника з реактивом Браттона-Маршалла. Межа виявлення зазначеними реактивами складає для бромгексину 0,05 мкг і 0,2 мкг відповідно, для амброксолу –0,05 мкг і 1 мкг відповідно. При проявленні плям бромгексину та амброксолу за допомогою реакції утворення азобарвника плями бромгексину забарвлюються негайно, а плями амброксолу – через 2-3 хв, і їх колір  поступово посилюється протягом 20 хв.


 


Метод ТШХ нами був використаний і для виявлення бромгексину та амброксолу в присутності деяких інших лікарських  препаратів муколітичної та протикашльової дії (лібексин, тусупрекс, глауцин, димедрол). Найбільшою поділяючою здатністю для препаратів, які можуть застосовуватися разом з бромгексином та амброксолом, володіють системи розчинників толуол-ізопропиловий спирт-аміак (80:19:2) і етилацетат-метанол-діетиламін (30:20:1,5) (пластинки Сорбфіл). 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)