ФІТОХІМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ SAMBUCUS І РОЗРОБКА НА ЇХ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ФІТОХІМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ SAMBUCUS І РОЗРОБКА НА ЇХ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
Альтернативное Название: Фитохимическое ИЗУЧЕНИЕ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОДА SAMBUCUS   И РАЗРАБОТКА НА ИХ ОСНОВЕ ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, дані про хімічний склад, застосування у науковій та народній медицині бузини чорної, бузини трав’янистої та бузини червоної. Дані літератури свідчать, що бузина чорна і бузина трав’яниста мають багатий хімічний склад і широко використовуються у народній медицині, що дало можливість передбачити перспективність даних рослин для  фітохімічного та фармакологічного дослідження.


Дослідження хімічного складу квіток, листя, плодів і кори бузини чорної та квіток і листя бузини трав’янистої з виділенням і встановленням структури біологічно активних сполук


Об’єктами досліджень були квітки, листя, плоди і кора бузини чорної та квітки і листя бузини трав’янистої. Сировина була заготовлена в 2004-2005 роках у Харківському, Дергачівському, Зміївському, Вовчанському, Балакліївському районах Харківської області України.


За допомогою якісних реакцій, ПХ та ТШХ у квітках і листі бузини чорної та листі бузини трав’янистої було виявлено вільні та зв’язані цукри, полісахариди, пектинові речовини, амінокислоти, органічні кислоти, дубильні речовини, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, антоціани, кумарини, сапоніни, хлорофіли, каротиноїди, стероїди, фосфоліпіди.


Для вивчення якісного складу ліпофільних фракцій методом тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру отримано тривимірні спектри флуоресценції.


Аналіз отриманих спектрів ліпофільних фракцій бузини чорної дозволив зробити висновок щодо наявності суміші хлорофілу a і b у квітках, листі, плодах та корі; флавоноїдів у квітках, листі та корі; кумаринів у квітках та листі; ненасичених ліпідів (фосфоліпідів та простих фенолів) у листі; простих фенолів у плодах та корі; поліфенолів у плодах бузини чорної.


Методом колонкової адсорбційної хроматографії, рехроматографії на силікагелі і поліаміді, препаративної хроматографії на папері та в тонкому шарі з квіток і листя бузини чорної та листя бузини трав’янистої в індивідуальному стані виділено 31 речовину: 4 похідні коричної кислоти, 9 похідних кумарину, 5 флавоноїдів, 6 антоціанів, 2 тритерпеноїди, 1 стерин, 2 хлорофіли, 1 речовину фосфоліпідної природи і 1 речовину – похідну сечовини. Структуру виділених сполук встановлювали за допомогою фізико-хімічних властивостей, даних УФ-, ІЧ-спектроскопії у порівнянні з достовірними зразками. Умбеліферон, скополетин, ескулетин, скополін, скимін, ескулін, мірицетин та алантоїн виділені вперше з усіх видів сировини, що вивчалася. Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин наведені в табл. 1.


Похідні коричної кислоти. Речовини 2.1-2.4 давали позитивні якісні реакції з заліза (ІІІ) хлоридом, кислотою сульфаніловою діазотованою, що  визначало їх фенольну природу. Кислотні властивості цих сполук виявляли за допомогою розчину бромтимолового синього. Блакитне забарвлення речовини 2.2 після обробки хроматограм реактивом кислоти барбітурової вказувало на наявність у їх складі кислоти хінної. За результатами хімічних перетворень, даних УФ-спектрів, температур плавлення і порівняння з достовірними зразками гідроксикоричних кислот речовини 2.1-2.4 були ідентифіковані відповідно як ферулова, хлорогенова, п-кумарова та кавова кислоти.


Похідні кумарину. Дана група представлена 9 речовинами, які були виділені з досліджуваної сировини. Речовини 2.5-2.13 розщеплюються йодистоводневою кислотою в середовищі рідкого фенолу та оцтового ангідриду до кумарину, що дозволяє віднести їх до похідних бензо-a-пірону. На підставі молекулярної маси, елементного складу, а також фізико-хімічних властивостей, УФ- та ІЧ-спектрів, а також порівняння з достовірними зразками речовини 2.5-2.13 ідентифіковані відповідно як кумарин, герніарин, дафноретин, умбеліферон, скополетин, ескулетин, скополін, скимін та ескулін. З них умбеліферон, скополетин, ескулетин, скополін, скимін, ескулін виділені вперше.


Тритерпеноїди. Речовини 2.14-2.15 за результатами якісних реакцій і хроматографічного аналізу було віднесено до тритерпеноїдів. В ІЧ-спектрі сполуки 2.14 спостерігалися смуги поглинання при 3300, 2750, 2200 см-1, що свідчило про наявність гідроксильних груп, 1700 см-1 відповідала валентним коливанням –С=О, 1600-1620 см-1 характерні для С=С зв’язків. При ацетилюванні та метилюванні речовини 2.14 отримували ацетати та метилати, які не давали депресії температури плавлення з відповідними ацетатами і метилатами урсолової кислоти. ІЧ-спектр речовини 2.15 мав смуги поглинання, характерні для олеанолової кислоти при 3300, 2720, 2200, 1700, 1620, 1600, 1390, 1340, 1320, 1290, 1260, 1230 см-1. При ацетилюванні речовини 2.15 отримували ацетати, які не давали депресії температури плавлення з відповідними ацетатами олеанолової кислоти. За результатами визначення фізико-хімічних властивостей, молекулярної маси, елементного складу, даних ІЧ-спектроскопії, а також порівняння з достовірними зразками речовини 2.14-2.15 було ідентифіковано відповідно як урсолову та олеанолову кислоти.


Стерини. Речовина 2.16 була віднесена до стероїдів на підставі якісних реакцій та хроматографічного аналізу. Речовина 2.16 має температуру плавлення 138-1400С, [a] = +37,5 (хлороформ), не дає депресії температури  проби змішання з референтним зразком β-ситостерину. В результаті вивчення фізико-хімічних властивостей і хроматографічного дослідження речовину 2.16 було ідентифіковано як β-ситостерин.


Хлорофіли. Рослинні пігменти, виділені з хлороформних фракцій, визначали хроматографічно на підставі природного зеленого забарвлення плям у видимому світлі і змін його на червоний колір під дією УФ-світла. В усіх досліджуваних зразках хроматографічно ідентифікували речовину 2.17  і речовину 2.18 як хлорофіл a та хлорофіл b відповідно.


Фосфоліпіди. На підставі фізико-хімічних властивостей і хроматографічного аналізу з достовірним зразком – лецитином-стандартом встановлено, що речовина 2.19 відноситься до фосфатидилхоліну (лецитину).


Флавоноїди. З флавоноїдних сполук було виділено 5 речовин, які представлені агліконами та глікозидами. Аглікони, виділені нами у вільному стані, відносяться до флавонів. Результати якісних реакцій, хімічних перетворень, хроматографічна поведінка в різних системах розчинників, дані УФ- та ІЧ-спектроскопії дозволили ідентифікувати речовину 2.20 як кемпферол (3,5,7,4'-тетрагідроксифлавон), речовину 2.21 як кверцетин (3,5,7,3',4'- пентагідроксифлавон), речовину 2.22 як мірицетин (3,5,7,3’,4’,5’-гексагідроксифлавон). Серед виділених глікозидів встановлено структуру речовини 2.23 – астрагалін (кемпферол-3-О-β-D-глюкопіранозид) та речовини 2.24 – рутин (кверцетин-3-О-β-D-рутинозид). Вперше виділено мірицетин з усіх видів досліджуваної сировини.


Антоціани. За якісними реакціями, хроматографічною поведінкою, визначеним елементним складом, температурою плавлення та даних УФ-спектрів речовина 2.25 ідентифікована з ціанідином, речовина 2.26 з хризантеміном, речовина 2.27 з петунідином, речовина 2.28 з пеонідином, речовина 2.29 з дельфінідином, речовина 2.30 з пеларгонідином.


 


Похідні сечовини. Речовина 2.31 з 1% спиртовим розчином пара-диметиламінобензальдегідом забарвлювала в жовтий колір, що характерно для похідних сечовини. На основі даних молекулярної маси і елементного складу встановлена загальна формула виділеної речовини – С4Н6N4O3. ІЧ-спектр має смуги поглинання, які характеризують первинну аміногрупу (3441, 3348, 1606 см-1) та іміногрупу (3230, 3070,1537 см-1). На основі проведених досліджень можна констатувати, що сполука 2.31 представляє собою алантоїн. Алантоїн виділений вперше з квіток і листя бузини чорної та листя бузини трав’янистої.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины