ОПРАЦЮВАННЯ СКЛАДУ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ФІТОПРЕПАРАТІВ З БЕРЕЗИ БОРОДАВЧАСТОЇ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДЕРМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Краткое содержание

У вступі сформульовано актуальність теми, мету і задачі дослідження, наукову новизну і практичну значимість роботи.

Розділ 1. Сучасний стан фітотерапії дерматологічних захворювань. Фітотерапія, яка ґрунтується на використанні рослин з лікувальною метою, є одним із найдавніших методів лікування, інтерес до якого постійно зростає, про що свідчать високі темпи росту реалізації препаратів рослинного походження і впровадження нових сучасних методів екстрагування рослинної сировини. Незважаючи на великий асортимент лікарських засобів із рослинної сировини на фармацевтичному ринку України, більша їх частина представлена засобами зарубіжного виробництва, хоча Україна традиційно є однією з провідних країн, в якій вирощується і заготовляється рослинна сировина.

Оскільки багато рослин за антимікробною активністю не поступаються синтетичним препаратам, не викликають резистентності мікроорганізмів при застосуванні, дія їх є комплексною і м’якою, фітопрепарати все частіше застосовують для лікування дерматологічних захворювань, зокрема - інфекційних. Інфекції шкіри та підшкірної клітковини є найбільш поширеною дерматологічною патологією – їх частка складає 36,1% усіх зареєстрованих захворювань шкіри..

Аналіз даних літератури показав, що антисептичною, протизапальною та ранозагоювальною дією володіють близько 200 рослин, які належать до родин Asteraceae (Айстрові), Betulaceae (Березові), Clusiaceae (Клузієві), Lamiaceae (Ясноткові), Rosaceae (Розові) та інших. Перспективною рослиною для розробки фітопрепаратів для лікування дерматологічних захворювань є береза бородавчаста - ця рослина поширена в Україні, широко застосовується у народній і науковій медицині, сировина є доступною та недорогою.

На фармацевтичному ринку України представлені готові лікарські засоби, що містять екстракти листя берези (Фітолізин, Урогран, Канефрон, Гербіон краплі ниркові), але всі вони призначені для внутрішнього застосування при захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів. Єдиними лікарськими засобами для зовнішнього застосування, які одержують з берези бородавчастої, зареєстрованими в Україні, є березовий дьоготь та препарати на його основі (мазь Вількінсона і лінімент бальзамічний за Вишневським).

Розділ 2. Об’єкти і методи досліджень. Об’єктами досліджень при розробці лікарських засобів були бруньки і листя берези, цинку ундециленат, кислота саліцилова. Для одержання лікарських засобів використовували допоміжні речовини: етанол, воду очищену, пропіленгліколь.

У процесі виконання роботи застосовували хімічні, фізико-хімічні, мікробіологічні і біологічні методи досліджень.

Ідентифікацію флавоноїдів у рідких екстрактах бруньок та листя берези і лосьйонах на їх основі проводили за допомогою якісних реакцій, хроматографії в тонкому шарі сорбенту, УФ-спектрів поглинання. Кількісне визначення суми флавоноїдів (у перерахунку на гіперозид) у рідких екстрактах і лосьйонах на їх основі проводили за розробленими нами методиками абсорбційної спектрофотометрії в УФ-області з відносними похибками методів 6,70% і 7,69% відповідно.

Ідентифікацію цинку ундециленату у лосьйонах “Бетунцин-1” і “Бетунцин-2” проводили за допомогою якісних реакцій, кількісне визначення – методом комплексонометричного титрування (похибка методу не перевищувала 2,27%).

Ідентифікацію кислоти саліцилової у лосьйонах проводили за допомогою якісних реакцій та УФ-спектрів поглинання, кількісне визначення – методом абсорбційної спектрофотометрії в УФ-області (похибка методу не перевищувала 1,66%).

Статистичну обробку результатів проводили згідно з вимогами ДФ України, доп.1, с. 187.

Дослідження показників якості рідких екстрактів бруньок та листя берези і лосьйонів на їх основі (органолептичні характеристики, вміст важких металів, сухий залишок, відносна густина, вміст етанолу, значення рН, об’єм вмісту контейнера) проводили за методиками ДФ України.

Дослідження антибактеріальної і протигрибкової активності рідких екстрактів бруньок та листя берези і лосьйонів “Бетунцин-1”, “Бетунцин-2” проводили згідно з вимогами ДФ України методом дифузії в агар (метод двошарового висівання). При виборі методу дослідження мікробіологічної чистоти опрацьованих лікарських засобів враховували, що вони в умовах випробування виявляють антимікробну дію. Оптимальним методом було обрано метод мембранної фільтрації.

Біологічні дослідження включали вивчення гострої і хронічно токсичності опрацьованих лікарських засобів, місцевої подразнюючої і сенсибілізуючої дії.

Розділ 3. . Бруньки і листя берези бородавчастої містять комплекс біологічно активних сполук, що забезпечують антимікробну, протизапальну, ранозагоюючу дію, головним чином, завдяки вмісту флавоноїдів і ефірної олії. З метою вибору лікарської форми, яка би дозволила максимально використати лікувальну дію біологічно активних сполук сировини, вивчались такі лікарські форми: настойки, екстракти рідкі, густі та сухі. Оптимальною лікарською формою для фітопрепарату із бруньок та листя берези було обрано  рідкий екстракт завдяки ряду переваг: оптимальне співвідношення кількостей взятої лікарської рослинної сировини і одержаного екстракту (1:1), а отже, і зручність дозування; можливість використання етанолу в широкому діапазоні концентрацій (40-70%); можливість одержання витяжки без випарювання (що дозволяє не втрачати леткі речовини, зокрема, ефірні олії).

Наступним етапом роботи був вибір оптимального екстрагенту та раціонального методу екстрагування сировини. Як екстрагент було обрано етанол у концентраціях 60-70%, оскільки він добре екстрагує основні діючі речовини – флавоноїди (як у формі агліконів, так і у формі глікозидів), ефірну олію, а також виявляє підсушуючу і антисептичну дію на шкіру. Рідкі екстракти бруньок і листя берези бородавчастої одержували методами перколяції і прискореної дробної мацерації.

Повноту екстрагування сировини оцінювали за сумарним вмістом флавоноїдів (у перерахунку на гіперозид) як діючих речовин методом абсорбційної спектрофотометрії в УФ-області (метод стандарту).

Встановлено, що максимально вилучає флавоноїди із бруньок берези етанол у концентрації 70%, із листя берези – етанол у концентрації 60%, як при застосуванні методу перколяції, так і прискореної дробної мацерації. Така відмінність пов’язана з різним розподілом глікозидів та агліконів флавоноїдів у цих двох видах сировини: бруньки берези містять, в основному, аглікони флавоноїдів, тоді як у листі переважають флавоноїди у формі глікозидів.