ТЕРЕЩЕНКО Наталія Миколаївна ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ БІБЛІОТЕЦІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ТЕРЕЩЕНКО Наталія Миколаївна ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ БІБЛІОТЕЦІ
Альтернативное Название: Терещенко Наталья Николаевна ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ В университетской библиотеке
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження і сучасний стан її вивчення, визначено об’єкт і предмет, мету та завдання, вказано методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення дисертації.


У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади вивчення інформаційного обслуговування іноземних студентів в університетській бібліотеці” – аналізуються концепції розвитку української вищої школи, процеси її реформування та інтеграції до світового освітнього простору, акцентовано роль у цих процесах університетської бібліотеки. На базі вивченого матеріалу окреслено основні напрями процесу оптимізації інформаційного обслуговування іноземних студентів як однієї з категорій користувачів бібліотеки.


Вища освіта, яка б забезпечувала кон­курентоспроможність людини в сучасних умовах та на тривалий час постійний її саморозвиток, потребує певних економічних, соціокультурних і політичних умов.


Помітною тенденцією розвитку освіти стає професійне навчання особи через мережу університетів, спеціалізованих вищих навчальних закладів. Традиційні університети, використовуючи дистанційне навчання, роблять практично не значною різницю між цими двома типами вищих навчальних закладів. Цьому сприяють: методи навчання без обмежень у часі та просторі; наявність курсів, заснованих на модулях з гнучкими часовими схемами; практика індивідуального навчання тощо. Сучасним проблемам розвитку університетів та їх співробітництва у наданні освітніх послуг присвячено праці таких авторів як: В.Бебик, О.Дем’янчук, В. Кіпень, Д. Романець, І.Шаров та ін.


Досвід закордонних освітніх систем розглядається у працях К.Василенко, Н.Васил’євої, К.Корсака, Л.Мульк, І.Ніколаєвої, Л.Одерія, Д.Пінк, С.Романцева, С.Савіцької-Вільгусяк, Ж.Сеген, О.Скнаря та ін. 


Наукові праці з по­рівняльного освітознавства свідчать про те, що безперервна освіта відіграє провідну роль у системі освіти, передбачає виховання людини, орієнтованої на навчально-пізнавальну, професійно спрямовану діяльність протягом життя.


Питання модернізації і реформування вищої освіти в Україні висвітлюються у працях Є.Богацької, О.Гергель, Б.Жерукова, Л.Одерій, А.Попової, Н.Федорова, В.Яблонського. Напрями міжнародної співпраці розглядаються В.Бебиком, О.Дем'янчуком, А.Джуринським, В.Домніч, С.Зарецькою, І.Іванюк, С.Корабльовим, В.Мясниковим, Н.Рассуловим, О.Слукою, Р.Стронгеном та ін.


Здобутки у дослідженні проблем дистанційної освіти, яка формується у процесі переходу до інформаційного суспільства, висвітлено у працях таких авторів, як: А.Алексюк, А.Богомолов, В.Ващенко, С.Гантян, М.Головатий, В.Гриньов, Н.Гуляєва, М.Квієк, К.Пауер, В.Садовнічий, Б.Сизов, Б.Тихонов, Ф.Феррер, Т.Фiнiков, С.Халімі, Г.Щокін та ін. До розвитку інформаційно-комунікативних технологій, що дає можливість дистанційній університетській освіті посилити свої позиції серед інших форм навчання, привернули увагу такі автори: Д.Десятов, Т.Єременко, Н.Мельник, Б.Преображенський, С.Філоненко, Дж. Р. Янг тощо.


В Україні протягом попередніх десятиліть накопичено цінний досвід підготовки кадрів для зарубіжних країн, захищено і перші дисертації з проблем навчання іноземних студентів: О.Тетьянченко – з питань визначення педагогічних умов спілкування з іноземними студентами в процесі навчання; Л.Рибаченко – з питань оновлення сучасної системи підготовки іноземних студентів у вищих навчальних закладах України; В.Коломієць – з питань формування професійно-мовленнєвих умінь у іноземних студентів за допомогою комплексних ігор.


Визнається, що на якість освітніх послуг та динаміку зростання мобільності студентів істотно впливає інформатизація освіти.


Найбільш цінними для дисертанта у фундаментальному осягненні ролі університетської бібліотеки в сучасному освітньому процесі є монографічні праці А.Чачко, присвячені питанням взаємодії бібліотекознавства з гуманітарними науками, передусім педагогікою, та аналізу ролі сучасної бібліотеки як педагогічної установи тощо.


Вивчення і врахування міжнародного досвіду, зокрема країн-членів Європейського Союзу, у вирішенні питань інформаційного забезпечення студентів в університетських бібліотеках, позитивно впливає на аналіз проблеми модернізації вітчизняних університетських бібліотек. Перспективні питання впровадження в освітньо-інформаційну діяльність бібліотеки нових електронних технологій опрацьовано С.Аль Тавальбехом, В.Андреєвим, К.Дагдей, Т.Єременко, Т.Ждановою, Т.Жулід, В.Ільганаєвою, М.Мєняєвим, Ч.Оленгеймом, В.Пашковою,     М.Сенченком, М. Слободяником, Д.Смітсоном, Н.Соколовою, О.Сюнтютенко, Г.Феоновим, Л.Філіпповою та ін.


Питанням якості надання освітньо-інформаційних послуг університетською бібліотекою присвячено праці Л.Бесклінської, Г.Буєвич, Ф.Демидюк, І.Карпової, Т.Коморовської, Т.Новальської, Г.Саприкіна, А.Соляник, Т.Пічушкіної, В.Щабельник, В.Юдіна, Т.Ярошенко та ін. 


В українському бібліотекознавстві значну увагу приділено проблемі вивчення інформаційних потреб користувачів. Людино-центричний підхід, покладений у основу таких досліджень, виявляє комплексний їх об’єкт: “вивчення – задоволення – розвиток”.


Думка про те, що потреби користувачів інформаційних установ необхідно вивчати не лише як теоретичну, а і як практичну проблему, про необхідність вивчення інформаційних потреб у комплексі вказує Л.Ляшенко у спеціальному дисертаційному дослідженні, де використано теоретичні, соціологічні та статистичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, моделювання, анкетування, тестування, аналіз документації, статистичний аналіз.


Формування інформаційних потреб та методи і технології їхнього вивчення пов’язуються безпосередньо з процесом професійної, наукової, навчальної діяльності користувача. Ці питання розглянуто у працях Ж.Бабенко, С.Гончарук, Н.Джинчарадзе, Н.Каліберди, М.Кастеллса, М.Лайна, Л.Ляшенко,  Д.Ніколаса, І.Нілової, І.Сірої та ін.


У вдосконаленні процесу інформаційного обслуговування іноземців в університетській бібліотеці значна роль належить бібліотекарю як посереднику між інформацією і користувачем.


Якісно новою у інформаційному обслуговуванні є узагальнююча розробка демократичної моделі взаємодії персоналу з користувачами у дисертації О.Грозовської, яка вивчала складність, різнобічність, багаторівневість проявів і функцій такого явища, як суб’єкт-суб’єктна взаємодія між бібліотекарем і читачем у процесі обслуговування.


Досить широке коло досліджень і публікацій не вичерпує проблему інформаційного обслуговування іноземних студентів у бібліотеці університету. Йдеться не лише про уточнення деяких параметрів цього процесу, (зокрема: вивчення інформаційних потреб іноземних студентів та можливостей їх забезпечення, визначення рівня формування документно-ресурсної бази бібліотеки, можливостей доступу до неї та рівня її технічного оснащення).  


Другий розділ“Орієнтири університетської бібліотеки як учасника процесу модернізації вищої освіти” – присвячується проблемам реформування та модернізації вищої освіти в аспекті її конкурентноздатності на світовому ринку освітніх послуг.


Нині українська освіта ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами. На політичному рівні проголошені і законодавчо забезпечені саме такі засади її розвитку та вдосконалення.


Модернізуючи національну освіту, слід враховувати інтеграційні процеси у європейській і світовій освіті, що спричинені Болонським процесом. У рамках Процесу виконуються зобов’язання, що торкаються не лише організаційних, а й змістових завдань. Одним з таких завдань є сприяння мобільності студентів через забезпечення доступу до освіти в різних країнах.


Як відомо, Болонська конвенція передбачає зближення освітніх систем європейських країн. Необхідність входження у європейський освітній простір викликає потребу кращого ознайомлення з особливостями зарубіжної освіти, наступного узгодження власних кроків з апробованим досвідом, прийнятими в межах континенту нормами і стандартами, не ігноруючи  вітчизняних педагогічних та організаційних моделей.


Головне стратегічне завдання України – виведення її освіти на рівень усталених міжнародних та європейських стандартів шляхом послідовного реформування її структурних і організаційних елементів. Це завдання з декларації – нині стає практичною дією.


Предмет дослідження передбачає зосередженість на категорії іноземних студентів, що навчаються у вищих навчальних закладах України. Вивчення мотивів приїзду, вражень від української освіти, - було важливим елементом дисертаційного дослідження.


Вища освіта історично спрямована на досягнення національних цілей і розвиток національної культури, втім нині вона є реально залученою до міжнародних процесів обміну знаннями, технологіями, інформацією, висококваліфікованими кадрами. Цей процес враховується у державному регулюванні діяльності вищих навчальних закладів.


Такі обміни характеризуються періодом перебування за кордоном з метою навчання або стажування. Вони визначаються використанням міжнародного терміну “мобільність” (mobility), або словосполучення “академічна мобільність” (academic mobility).


Проблемою для іноземних студентів, яку необхідно враховувати у процесі надання інформаційно-освітніх послуг, є розходження між освітніми системами країни навчання – і їхньої батьківщини, що іноді потребує навіть перенавчання. Невідповідність якості освіти, яку реально одержує іноземний студент, очікуваній спричиняється тим, що фактично жодна з країн не включає у свою національну систему вищої освіти окремої підсистеми для іноземних студентів.


У багатьох країнах Європи концепція якості освіти є актуальною. Це помітно у дискусіях щодо політики в галузі вищої освіти. Цей інтерес зумовлює кілька причин: занепокоєння суспільства зростанням загальних витрат на освіту; значне розширення системи освіти в Західній Європі (зростання кількості студентів, розширення сфери знань, збільшення мережі навчальних закладів тощо); більша відкритість нинішнього суспільства, пов’язана з високим розвитком засобів зв’язку.


Важливими умовами поліпшення якості вищої освіти в Україні є накопичення досвіду і наукових знань у традиційній та дистанційній формах освіти, розумне поєднання вітчизняного та іноземного досвіду, наявність комп’ютера  та його програмного забезпечення, що постійно вдосконалюється. Інформатизація, формування освітнього середовища навчального закладу на основі інформаційних технологій сприяють підвищенню якості освіти.


Наш порівняльний аналіз засвідчив, що розвиток інформаційно-комунікативних технологій дав можливість посилити дистанційній освіті свої позиції серед інших форм навчання.


Нині інформаційні технології дали змогу бібліотекам постійно вдосконалювати засоби обслуговування та урізноманітнювати інформаційні послуги. Завдяки використанню електронних мереж бібліотеки надають користувачам доступ до самостійного пошуку необхідної інформації та можливість замовлення необхідних документів.


Активна інтеграція бібліотек до сучасного інформаційного простору, просування власної конкурентноздатної продукції і послуг сприяють здійсненню взаємного обміну цією інформацією і послугами в інтересах користувачів.   


Аналізуючи умови забезпечення доступу до інформації, зміст інформаційно-освітніх послуг та їх вплив на навчальний процес, помічаємо як створюються технології міжнародної навчальної парадигми, відповідно до якої формується єдиний сучасний світовий освітній простір. Зробити освіту доступнішою, вдосконалювати зміст і засоби навчання, забезпечити якість доступної освіти, - така мета впровадження інформаційних технологій у навчальний процес.


 З огляду на зазначене співпраця у галузі освіти та її інформатизації у поєднанні з новими інформаційними технологіями виходить на чільне місце в організації діяльності університету та його підрозділів, одним з яких є бібліотека, що має забезпечувати ресурсну та пошукову базу для підготовки високоякісних фахівців відповідно до міжнародних вимог.


У третьому розділі дисертації – “Діяльність університетської бібліотеки з формування освітньо-інформаційного комплексу навчального процесу” – розглядається проблема використання університетською бібліотекою новітніх інформаційних технологій як у аспекті завдань інформатизації ВНЗ, так і щодо вдосконалення власних освітньо-інформаційних послуг. Головними напрямами у забезпеченні інформаційних потреб іноземних студентів є впровадження і використання в обслуговуванні друкованих та електронних інформаційних ресурсів. Дослідження освітньо-інформаційних потреб іноземних студентів уможливило створення адекватної моделі їхнього обслуговування, що зумовлено завданнями створення комфортних умов іноземним студентам для роботи в бібліотеці.    


Відомо, що більшість студентів нині є активними користувачами Inte et-технологій: web-сайтів, внутрішніх і зовнішніх електронних каталогів, повнотекстових баз даних тощо. Актуальними є процеси автоматизації бібліотечної діяльності, спрямованої на взаємообмін інформацією. Отже, локальна автоматизована бібліотечна мережа як складова університетської мережі надасть їй вихід до світового інформаційного простору, відкриє більші можливості доступу до мережі каталогів найвідоміших бібліотек світу, до текстів документів у традиційній та електронній формі. Комп’ютеризація міжнародних взаємозв’язків бібліотек нині інтегрована практично в усі напрями їхньої діяльності. Найактивніше впроваджуються нові технології у міжнародний книгообмін і розвиток фахових обмінів  інформацією у різних формах (конференцій, семінарів, навчання (підвищення кваліфікації)  бібліотекарів тощо). Інтернет-технології надають широкий вибір сервісів і засобів для розвитку професійних контактів.  


З метою вивчення досвіду бібліотечно-інформаційного обслуговування студентів та створення  і розвитку власних електронних продуктів і послуг нами проаналізовано діяльність електронних бібліотек провідних закордонних університетів Великобританії, США, Канади, Німеччини, Італії. Одним із пріоритетних напрямів у бібліотечній кооперації визначено міжнародний книгообмін, головна служба якого – міжбібліотечний абонемент (МБА) автоматизованої системи МБА, для якої характерною є послуга електронної доставки документів. Електронна доставка нині формується в окрему галузь міжнародного бібліотечного книгообміну.


Зміст взаємодії деканатів, кафедр, методичних відділів ВНЗ з бібліотекою зумовлюється змістом і характером навчальних планів, тематикою науково-дослідної роботи, іншими ознаками, які впливають на результат і якість інформаційного забезпечення. Помічено, що чим вищим є статус і кваліфікація викладача, тим вищі вимоги ставить він перед бібліотекою, допомагаючи їй активніше розширювати канали надання інформації студентам.


У дисертації уважно розглянуто соціально-комунікативні проблеми обслуговування іноземних студентів, - подолання мовних, етичних та психологічних бар’єрів.


Іноземні студенти є специфічною групою в суспільстві країни, де вони навчаються. У процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування цієї категорії користувачів необхідним є професіоналізм бібліотекаря у виявленні, задоволенні і розвитку читацьких потреб, а також в організації взаємодії із студентом.


Непорозуміння у процесі контактів бібліотекарів з іноземцями можуть спричинятися різними типами функціональних висловлювань. Запит інформації, уточнення, повідомлення фактів, порада чи рекомендації, висловлення своїх поглядів тощо потребують достатньо високого рівня взаєморозуміння, від якого залежить задоволення навчально-освітніх потреб студентів-іноземців.


Отже, постійне підвищення професійного рівня у спілкуванні з міжнародним контингентом користувачів потребує поглиблення лінгвістичних і психологічних знань як бібліотекарів, так і студентів. Бібліотекар взагалі має виконувати роль координатора міжособистісного наукового спілкування різних груп користувачів, тим більше іноземних студентів.


Особливості системи інформаційно-бібліотечного обслуговування в університетській бібліотеці пов’язані з потребою студентів у безперервній підготовці та отриманні максимально повної інформації. Формування єдиного інформаційного середовища передбачає дотримання принципів комфортності доступу до освітніх інформаційних ресурсів, повноти й оперативності надання необхідної інформації. Взаємодія студентів з інформаційним середовищем у процесі освіти, самоосвіти є одним з провідних напрямів формування кваліфікованого фахівця на основі якісного та ефективного інформаційного забезпечення.


Дотримання принципів повноти й оперативності, диференційованого підходу, комфортності обслуговування, налагодження бібліотекарем доброзичливих стосунків із студентами формують сучасний демократичний стиль  діяльності бібліотеки.


Особливості процесу спілкування (комунікації) між бібліотекарем і студентом-іноземцем полягають у наступному:


1.  Існування стосунків між працівником інформаційної сфери і користувачем, кожен з яких є активним учасником спілкування. Тут взаємоінформування передбачає налагодження тісної співпраці. Кожен комунікативний процес являє собою єдність діяльності, спілкування і пізнання.


2.  Можливість взаємовпливу співрозмовників. Обмін інформацією передбачає вплив на поведінку партнера (незалежно від статусу - бібліотекар чи студент) і зміни статусу учасників комунікативного процесу.


3.  Комунікативний вплив можливий лише за наявності спільної системи кодифікації та декодифікації у людини, що надає інформацію, і людини, що її приймає  (тобто вміння говорити, слухати і розуміти сказане).


4.  Можливість виникнення комунікативних бар’єрів існує за наявності зв’язку між спілкуванням і ставленням до співрозмовника.


Причиною виникнення бар’єрів у спілкуванні можуть бути соціально-культурні відмінності (соціальні, політичні, релігійні, професійні), які потребують додаткового пояснення. Перешкодою може стати саме не сприйняття партнера по спілкуванню як особи певної професії, національності, статі чи віку.


Особливої уваги тут потребує і мовне питання, оскільки порозуміння неможливе без застосування мови. Саме мова визначає якісний рівень обслуговування іноземців, який базується на їх спілкуванні з бібліотекарем, а відсутність мовного контакту призводить не лише до появи мовних бар’єрів, а й бар’єрів психологічних, зумовлених небажанням йти на контакт через побоювання виказати свою неспроможність у виявленні та задоволенні інформаційних потреб іноземних студентів.


Отже, зміст і структуру бібліотечного обслуговування іноземних студентів подаємо у вигляді структурно-функціональної моделі, яка складається з двох взаємозалежних блоків: організаційного – системи інформаційного забезпечення та виконавчого – системи інформаційного обслуговування. 


Функціонування обох блоків моделі співвідноситься з багатонаціональною структурою користувачів і враховує їхні національні ознаки, характер, мовну ситуацію тощо. Згадані блоки складаються з бібліотечних та інформаційних підсистем та їхніх елементів, що взаємопов’язані і працюють згідно із структурними підрозділами бібліотеки, до яких належать (абонемент, читальний зал, відділ періодичних видань, відділ каталогів, Word-зал., Інтернет-зал тощо). Всі ці складові безпосередньо залежать від роботи відділів комплектування та методичної роботи.


Система інформаційного забезпечення включає:


·               Інформаційні ресурси бібліотеки (внутрішні, зовнішні):


     - традиційні інформаційні ресурси: методичні видання; періодичні видання; книги;


     - електронні інформаційні ресурси: електронні документи; електронні бази даних вільного доступу; електронні каталоги; електронні навчально-методичні матеріали тощо.


·               Інформаційна діяльність бібліотеки:


   - інформаційно-бібліотечна діяльність: бібліографічні довідки; бібліографічні списки; тематичні підбірки; виставки нових надходжень та тематичні виставки; електронні інформаційні продукти (галузеві, тематичні); дні інформації; вивчення читацьких груп та їхніх потреб тощо.


- інформаційно-освітня діяльність: колоквіуми, семінари, конференції; програми мовних курсів та профільних предметів; дистанційне навчання, системи тестів різних рівнів для перевірки знань тощо.


- інформаційно-культурна діяльність: виставки, екскурсії по Україні, інтернаціональні студентські фестивалі, дні окремих країн і культури, презентації, творчі зустрічі тощо.


          Система інформаційного обслуговування включає:


·               Бібліотечні послуги:


 - фахові послуги: виконання читацьких запитів на документи; організація спілкування; консультаційні послуги; формування інформаційної культури студентів;


- інформаційні послуги: доступ до каталогів і бази даних; бібліографічні довідки; консультації; бібліографічні списки, тематичні підбірки тощо.


- технічні послуги: автоматизація процесу обслуговування; електронне замовлення та доставка документів; ксерокопіювання; сканування; робота з каталогом; робота за комп’ютером в режимі Word (набір, правка, друк документів);


- послуги Інтернет: електронні ресурси вільного доступу; бази даних; бібліотечні корпоративні мережі; електронна пошта; проведення міжнародних електронних конференцій, семінарів, спільні навчальні програми, дистанційне навчання тощо.


·               Кваліфіковані людські ресурси:


- фаховий аспект: виконання замовлень на літературу, довідково-бібліографічне обслуговування, консультації, поради тощо;


- соціальний аспект: налагодження контактів, організація спілкування (запитання, відповідь, діалог, порада тощо);


 - психологічний аспект: подолання різного роду непорозумінь та бар’єрів (сприйняття або не сприйняття; культура та взаємокультура); мова (розуміння, нерозуміння, бажання зрозуміти).


Втілення структурно-функціональної моделі бібліотечного обслуговування іноземців можливе за умов здійснення координації та кооперації в системі, яка має будуватися за принципом функціонування електронної бібліотеки. Остання потребує впровадження у практику передових інформаційних комунікаційних технологій і мультимедіа, створення комп’ютерних мереж, підключення до вже існуючих (у тому числі й міжнародних), наявності відповідних кадрів. Кінцевою метою створення в бібліотеці вищого навчального закладу системи бібліотечного обслуговування іноземних студентів є забезпечення їхніх інформаційних потреб з урахуванням національних особливостей, а саме: бажання отримувати і використовувати інформацію зрозумілішою мовою, знати національні новини, можливість користуватися широким спектром послуг різних інформаційних каналів (передусім англомовних) незалежно від територіальних і хронологічних меж тощо.


Перевагою подібних систем у підтримці процесу освіти, і насамперед іноземних студентів, є можливість використання різних пошукових механізмів та засобів доступу до різних інформаційних джерел  не обмежених певними умовами, терміном користування,  мовою; замовлення повнотекстових документів з використанням засобів електронної доставки. Розвиток розподіленої мережі бібліотечних ресурсів дасть змогу організувати доступ безпосередньо до документів.


Отримані у дисертаційному дослідженні дані використано у перспективній моделі забезпечення інформаційних потреб іноземних студентів, що сприяє:


·       підвищенню професійного рівня персоналу бібліотеки, обслуговуючого міжнародний контингент користувачів через поглиблення фахових знань, знань з іноземної мови, дотримання етичних та культурних норм;


·       формуванню інформаційно-освітнього середовища, – розробка та впровадження навчальних програм, дистанційних курсів, тестових систем перевірки знань, створення тематичних рубрик з рекомендованої інформації до курсів, підготовка електронних навчальних матеріалів;


·       розвитку системи поточної бібліографічної інформації, яка включає єдину бібліографічну базу даних  з усіх галузей знань, що вивчаються у ВНЗ, а також створенню цілісного інформаційного продукту на базі зведеного каталогу (електронних каталогів нових надходжень, іноземних періодичних видань та зарубіжних баз даних);


·       організації об’єднаної системи довідкової та фактографічної інформації на основі інформаційно-методичних баз даних для підтримки освітнього процесу;


·       корпоративній діяльності у формуванні  електронних галузевих інформаційних ресурсів між університетськими бібліотеками, провідними бібліотеками України та зарубіжжя;


·       наданню повнотекстової галузевої інформації, що включає електронні версії видань з предметів, бази даних (видань і окремих статей викладачів університету та провідних вітчизняних і закордонних фахівців);


·       створенню і розвитку зв’язків з іншими бібліотечно-інформаційними установами (як у  межах країни, так і за кордоном) з метою спільного використання інформаційних ресурсів та вдосконалення  системи бібліотечно-інформаційних послуг у забезпеченні інформаційних потреб користувачів;


·       створенню і різноманітності бібліотечно-інформаційних послуг: МБА, мовні курси, електронна доставка документів, електронні бібліографічні довідки, робота з електронними документами в режимі Word, оголошення, університетські та бібліотечні новини  тощо;


·       використанню інформаційних ресурсів  мережі Інтернет: закордонних періодичних видань та інших документів вільного доступу (каталогів, тематичних підбірок, студентських  сайтів тощо).


Взаємодія студентів з інформаційним середовищем у процесі освіти та самоосвіти є одним з провідних чинників підготовки кваліфікованого фахівця, що можливо лише за умов якісного та ефективного інформаційного забезпечення.


 


Тому формування єдиного інформаційного середовища має здійснюватися на засадах комфортності доступу до освітніх інформаційних ресурсів – повноти і оперативності надання необхідної інформації. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины