СИНТЕЗ, ПЕРЕТВОРЕННЯ ТА БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ НОВИХ СПІРАНОВИХ ТА НЕКОНДЕНСОВАНИХ БІЦИКЛІЧНИХ ПОХІДНИХ НА ОСНОВІ 4-ТІАЗОЛІДОНІВ

Краткое содержание

Поєднання тіазолідинового каркасу з іншими гетероциклічними фрагментами є оправданим підходом до створення «лікоподібних» молекул з погляду стратегії і логіки сучасної медичної хімії, адже дозволяє досягати нового фармакологічного профілю, потенціювання дії чи зниження токсичності. Тому одним із напрямків наших досліджень був синтез та вивчення властивостей спіроконденсованих гетероциклічних сполук, що поєднують тіазолідиновий цикл з фармакологічно привабливим бензоксазинопіразоліновим  фрагментом. Відомо, що взаємодія 2-гідроксизаміщених азолів з карбонільними сполуками є зручним підходом до формування частково гідрованих азолобензоксазинових систем (Десенко С.М. і співавт., ХГС, 1999, №6, 805). У нашій роботі ми адаптували наведений підхід для тіокарбонільних сполук на прикладі 4-тіоксо-2-тіазолідинону (ізороданіну), який характерний високореакційноздатним атомом сірки у положенні 4. Встановлено, що при взаємодії ізороданіну з 5-(2-окси-5-R¹-феніл)-3-(4-R²-феніл)-2-піразолінами в етанолі утворюється гетероциклічна спіросистема (сполуки 2.1-2.3), яка поєднує тіазолідиновий та бензоксазинопіразоліновий цикли. Одержані речовини 2.1-2.3 є метиленактивними гетероциклами, що дозволило одержати ариліденпохідні 2.4-2.28 (схема 1) в умовах реакції Кньовенагеля (середовище - оцтова кислота, каталізатор – безводний ацетат натрію).