ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРИНЦИПИ ЗАСТОСУВАННЯ ГІПОЛІПІДЕМІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ У ЛІКУВАННІ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ

Краткое содержание

Аналіз показників захворюваності та смертності населення від ССЗ за 2000 – 2007 роки свідчить про значний темп росту цих показників. У структурі загальної смертності населення України за даними 2007 року смертність від ССЗ займає перше місце і є причиною кожного другого випадку смерті населення працездатного віку. У результаті аналізу показників захворюваності та смертності населення встановлено, що кількість випадків захворюваності на ССЗ з кожним роком в Україні зростає, крім цього, відмічається значна регіональна розбіжність кількості випадків захворюваності на ССЗ (з найвищими показниками в областях центрального та західного регіону, найнижчими – північно-східного регіону). Дані літературних джерел свідчать про те, що ІХС є однією з найбільш соціально значимих проблем сучасної кардіології і в структурі смертності населення від ССЗ є домінуючою. На основі вивчення джерел наукової літератури з’ясовано, що використання сучасних гіполіпідемічних препаратів дозволяє ефективно коригувати порушення ліпідного обміну, зменшувати ліпідне навантаження на судини, сповільняти прогресування коронарного атеросклерозу, зменшувати частоту ускладнень і смертності при ІХС. З метою підвищення ефективності лікування хворих на ІХС в умовах дефіциту коштів системи охорони здоров`я необхідно розробляти та приймати соціально-адаптовані та фінансово забезпечені державні програми з профілактики та ранньої діагностики ІХС. Так, як свідчить закордонний досвід, у більшості розвинених країн (США, Фінляндії, Великобританії, Швеції) в останні десятиліття були прийняті відповідні програми, які дозволили знизити серцево-судинну смертність більш ніж на 50 %.

Проведений ретроспективний аналіз бази клінічних досліджень щодо ефективності застосування статинів при первинній та вторинній профілактиці ССЗ показав, що з групи гіполіпідемічних препаратів статини мають високий рівень доказовості (А).

Проведений ретроспективний аналіз законодавчо-нормативної бази показав, що протягом 1998-2008 рр. відбулися суттєві зміни у формуванні підходів до лікування ІХС та фармацевтичного забезпечення хворих гіполіпідемічними препаратами. На сьогодні в Україні у нормативних актах, що регулюють фармацевтичне забезпечення немає чітко визначених тих чи інших назв статинів за INN. Це дає змогу стверджувати про необхідність проведення подальших організаційно-економічних досліджень вказаного асортименту препаратів.