АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ ГРИ НА СТРУННО-СМИЧКОВИХ ІНСТРУМЕНТАХ : Активизация познавательной деятельности школьников на начальном этапе обучения игры на струнно-смычковых инструментах

Краткое содержание

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання та методологічну основу, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, вказано шляхи та форми апробації результатів роботи.

У першому розділі - "Теоретичні засади активізації пізнавальної діяльності молодших школярів" - розглянуто сутність поняття "активізація" та викладено загальні принципи сучасних концепцій активізації пізнавальної діяльності молодших школярів; досліджено особливості перебігу пізнавальних психічних процесів в навчальній діяльності молодших школярів; викладено результати констатуючого експерименту; визначено основні критерії та рівні пізнавальної активності учнів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах.

Розкриття сутності процесу активізації пізнавальної діяльності школярів вимагало передусім наукового визначення поняття “активізація”, що є похідним від “активність”. Аналіз енциклопедичних та наукових джерел дозволив дійти висновку, що в теоретичній інтерпретації поняття “активність” визначається через “діяльність”. Що стосується педагогіки, то активність учня, яка характеризується стійкістю пізнавальних інтересів, прагненням до ефективного оволодіння знаннями і способами діяльності, розумовою напругою та свідомою мобілізацією морально-вольових зусиль на досягнення навчально-пізнавальної мети, визначається як пізнавальна і є якісною характеристикою діяльності школярів (М. Ігнатенко, В. Лозова, Р. Хабіб, І. Харламов та ін.).

Пошук шляхів удосконалення методів, прийомів, засобів та організаційних форм навчально-пізнавальної роботи учнів для забезпечення активної теоретичної і практичної діяльності учнів триває не одне століття. Сучасні педагогічні дослідження з даної проблеми визначають цей процес як такий, що спрямований на посилення спільної навчально-пізнавальної діяльності вчителя і учнів, на подолання інертності, пасивності та стереотипів у викладанні              (Г. Щукіна), на мобілізацію вчителем (за допомогою спеціальних засобів) інтелектуальних,  морально-вольових та фізичних сил учнів (М. Ігнатенко, Т. Шамова), на актуалізацію наявних резервів психіки (В. Кудрявцев), на формування позитивного ставлення до навчання, створення сприятливого емоційного тонусу та ситуацій успіху (В. Лозова).

Аналіз наукових джерел дозволив констатувати, що активізація пізнавальної діяльності школярів досягається шляхом поєднання змісту навчального предмету, оптимального вибору методів, засобів навчання та практичних дій учнів (В. Крутій, В. Лозова). Від того, як будується вся робота в класі, як ведеться пояснення нового матеріалу, його закріплення та застосування, від того, як викладач використовує наочність і поєднує її із словом, залежить якість та обсяг засвоєних учнями знань і навичок навчальної діяльності.

Кожному етапу розвитку дитини відповідає певний тип діяльності. Спрямовуючи свої зусилля на пошуки засобів, методів та форм навчання, які допомогли б зацікавити учнів, стимулювали б їх мисленнєву активність на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах, необхідно було враховувати вікові особливості школярів, рівень їх психологічного розвитку та готовність до сприйняття навчального матеріалу.

Система дитячої музичної освіти та виховання (струнно-смичкові інструменти) сьогодні представлена переважно двома типами навчальних закладів: дитячими музичними школами та школами мистецтв. Згідно із Законом України «Про позашкільну освіту», їх завдання – надавати знання, формувати вміння та навички за інтересами, забезпечувати потреби особистості у творчій самореалізації, інтелектуальному та духовному розвитку.

З метою аналізу набутого педагогічного досвіду та стану пізнавальної діяльності учнів першого року навчання був проведений констатуючий експеримент. Достовірна інформація про зміст і характер навчального процесу в дитячих музичних школах та школах мистецтв була здобута шляхом педагогічних і соціологічних досліджень (усне та письмове опитування, бесіди, спостереження) та аналізу навчальних програм, методичних рекомендацій і видань педагогічного репертуару.

Відповідно до мети та завдань дослідження було проведено опитування таких категорій респондентів, як: діти старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, які лише розпочали навчання в дитячих музичних навчальних закладах на струнно-смичкових відділеннях; учні другого та третього років навчання; їх батьки та викладачі.

Результати опитування викладачів струнно-смичкових відділів засвідчили низький рівень матеріального забезпечення навчального процесу в закладах початкової ланки музичної освіти. Відсутність належних інструментів та нових нотних видань, здатних викликати живий інтерес учнів до опанування нотної грамоти і оволодіння виконавським апаратом та враховувати особливості психічного розвитку дитини, негативно впливає на рівень пізнавальної активності початківців. Крім того, проведене дослідження засвідчило, що викладачі дитячих музичних навчальних закладів не приділяють належної уваги вивченню методичної, педагогічної та психологічної літератури. Близько 20 % взагалі не цікавляться такими науково-методичними публікаціями, спираючись у своїй роботі лише на власний досвід та досвід колег, 11 % опитаних користуються методичними вказівками та рекомендаціями, викладеними в “Школах”, і лише 69 % більш-менш регулярно звертаються до методичної літератури.

Результати опитування засвідчили значне зниження інтересу та бажання дітей продовжувати заняття музикою вже після перших місяців навчання, недостатній рівень мнемічної діяльності та зосередженості уваги учнів. Викладачам з фаху було запропоновано виступити в ролі експертів та оцінити рівень пізнавальної активності учнів за визначеними нами критеріями.

Враховуючи специфіку початкового етапу музичного навчання та спираючись на здійснений теоретичний аналіз наукових праць з проблем пізнавальної діяльності та активності особистості А. Каніщенко, В. Кірсанов, М. Ігнатенко, В. Лозова, О. Олексюк, Т. Форостюк, Т. Шамова, Г. Щукіна та ін.), дисертантом були сформульовані критерії оцінювання діяльнісного стану учнів, їх ставлення як до об’єкту пізнання, так і до самого процесу, інтересу, вольових зусиль, мисленнєвої і творчої активності, пошуку оптимальних шляхів для досягнення пізнавальної мети.

В ході опитування було виділено три рівні пізнавальної активності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах, а саме: низький, середній та високий. Аналіз оцінних листів дозволив констатувати, що за результатами діагностичного зрізу не виявлено жодного учня з високим рівнем пізнавальної активності. Виявляючи позитивне ставлення до навчального процесу, готовність та прагнення оволодіти навичками гри на обраному інструменті, старанність та наполегливість, школярі демонстрували доволі низький рівень мисленнєвої активності. Учні, особливо першої та другої вікової категорій, не мали навичок перенесення знань, не були готові до розуміння причинно-наслідкових зв’язків між явищами та об’єктами, що вивчалися. Оригінальність і творчий підхід під час виконання поставлених завдань підмінялися простим наслідуванням дій викладача, що, очевидно, зумовлено складністю процесу оволодіння постановчими та виконавськими навичками.