ПРОФІЛАКТИКА НЕПЛАНОВАНОЇ ВАГІТНОСТІ В ЖІНОК ІЗ ВІРУСНИМ ГЕПАТИТОМ В АНАМНЕЗІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
ПРОФІЛАКТИКА НЕПЛАНОВАНОЇ ВАГІТНОСТІ В ЖІНОК ІЗ ВІРУСНИМ ГЕПАТИТОМ В АНАМНЕЗІ
Альтернативное Название: ПРОФИЛАКТИКА незапланированными БЕРЕМЕННОСТИ У ЖЕНЩИН С вирусным гепатитом В АНАМНЕЗЕ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Об¢єкт, методи та методологія досліджень. Для вирішення поставленої мети і виконання завдань було обстежено 30 соматично і гінекологічно здорових жінок репродуктивного віку, які використовували для контрацепції механічні засоби - контрольна група. Дві основні групи склали 60 жінок репродуктивного віку із вірусним гепатитом в анамнезі: І група - 30 жінок, які використовували механічні засоби контрацепції, біологічний календар та перерваний статевий акт, і ІІ група - 30 жінок, які використовували запропоновану нами профілактику непланованої вагітності.


При розробці методики контрацепції в жінок із вірусним гепатитом в анамнезі основна увага зосереджувалася на необхідності забезпечення високого контрацептивного ефекту, з подоланням побічного впливу та сприянням поліпшення стану здоров¢я жінок шляхом  застосування різних сучасних методів контрацепції: гормональної, комбінованої і внутрішньоматкової та застосуванням гепатопротектора „Хофітол”.


 Запропонований підхід до профілактики непланованої вагітності в жінок із хронічним гепатитом вірусної етіології складається з таких моментів:


1. Оцінка функціонального стану печінки для вирішення питання про конкретну методику контрацепції.


2. Призначення протягом перших 3 місяців комбінованих  оральних контрацептивів ( КОК ): логест або дієногест у  циклічному режимі в поєднанні з хофітолом при відсутності патологічних змін функціонального стану печінки.


3. Після 3 місяців прийом хофітолу відміняється і проводиться контроль після самостійного прийому логеста ехографічний і біохімічний функціонального стану печінки, при відсутності патологічних змін боку печінки прийом КОК продовжується. 


4. При наявності патологічних змін боку функціонального стану печінки перевага надається внутрішньоматковій контрацепції.


Науковим обґрунтуванням саме такого підходу до профілактики непланованої вагітності в пацієнток із хронічним вірусним гепатитом є те, що більшість жіночих статевих гормонів, які входять до складу сучасних комбінованих оральних контрацептивів (КОК) метаболізується в печінці і здебільшого виводиться з жовчю.  Винятком є дієногест - новий прогестин, що виводиться, головним чином, через нирки (І.Б.Вовк та співавт., 1997). Переважна більшість КОК, зареєстрованих в Україні, містить стероїди, у молекулі яких є етініл-група, що сприяє уповільненню їхньої біологічної руйнації ферментами печінки внаслідок інгібіції цитохрома Р-450.  Це дозволяє при застосуванні сучасних КОК одержати необхідні ефекти, насамперед, антиовуляторну дію, застосовуючи естрогенний і гестагенний компоненти в дуже низьких дозах (обчислюється мікрограмами). При використанні таких низьких доз стероїдів небажані ефекти не виявляються або виявляються набагато рідше і менше виражені. 


У спеціально розробленій карті обстеження реєстрували відомості про спадкоємність, перенесені захворювання (дитячі інфекції, загальні і гінекологічні захворювання, оперативні втручання і т.д.). Особливу увагу зосереджували на виявленні перенесених раніше ендокринних та запальних захворювань, і, зокрема, статевих органів. Вивчали особливості становлення і характер менструальної та генеративної функції жінки, дані про попередні вагітності, аборти, перебіг післяпологового періоду.  Приділяли увагу вивченню особливостей ендокринного і серцево-судинного анамнезу: розміри щитовидної залози, спадкова схильність, вказівки на епізодичні підвищення АТ, часті головні болі, виявляли надлишкову масу тіла, шкідливі звички пацієнток.  З'ясовували характер методів контрацепції, застосовуваних в період нашого дослідження, їх ефективність, прийнятність, прояви побічних реакцій і ускладнень у період їх застосування, причини відмови від того або іншого методу контрацепції.  Вивчали сімейний і соціальний стан жінок, кількість статевих партнерів.


       При огляді звертали увагу на статуру, конституціональні особливості, стан щитовидної та молочних залоз, ступінь розвитку підшкірно-жирової клітковини, стан шкіри і слизових оболонок, кістково-м'язової, серцево-судинної, ендокринної та нервової систем, органів дихання, травлення, сечовиділення жінок. 


       Визначали характер розвитку жіночих статевих органів, тип оволосіння, розвиненість великих і малих статевих губ, розміри клітора, виразність складчастої піхви, стан шийки матки, її придатків.


       УЗД проводилося за допомогою апарата ”Aloka” ( Японія), що працює в реальному масштабі часу. Спочатку проводили ехографію печінки і жовчовивідних шляхів, а потім за загальноприйнятою методикою з наповненим сечовим міхуром із використанням трансабдомінальних датчиків при частоті 3,5 мгц. Потім після спорожнення сечового міхура здійснювали трансвагінальне сканування із застосуванням датчиків при частоті 5 мгц. Після проведення звичайної ультразвукової біометрії, що включає вимір 3 розмірів матки і яєчників, здійснювали дослідження ендометрію (серединного маткового зіва, М-еха), звертали увагу на розмір внутрішнього зіва і порожнини матки (довжину, товщину, ширину) і структуру ендометрію (В.П.Сметник та співавт., 1997).


       Контрацептивна ефективність методу визначалася на підставі зареєстрованої кількості випадків вагітності під час застосування того чи іншого методу контрацепції. Індекс Перля обчислювали шляхом перерахунку кількості вагітних на 100 жінок, що використовували вказаний метод контрацепції протягом 1 року за формулою:


кількість вагітних х 1200


кількість менструальних циклів


          Гормональні дослідження проводилися радіоімунологічним методом (Е.М.Вихляєва, 1997) та включали визначення в плазмі крові вмісту естрадіолу, прогестерону, тестостерону, пролактину, ФСГ і ЛГ, за допомогою комерційних наборів (КІТ) фірми “SEARY” ( Франція).


Біохімічне дослідження плазми крові полягало у визначенні основних показників ліпідного, вуглеводного і білкового обміну (креатинін, сечовина, тимолова і сулемова проби, загальний білірубін, кон’югований білірубін, холестерин, β-ліпопротеїди, тригліцериди, лужна фосфатаза, АЛТ, АСТ, ЛДГ), а також у вивченні вмісту основних параметрів водно-сольового і мінерального обміну (калій, натрій, кальцій, хлориди, залізо і мідь). Всі дослідження виконувалися в біохімічній лабораторії на аналізаторі “Біомедіка” за загальноприйнятими методиками (Г.І.Назаренко та співавт., 2000).


Гемостаз є компонентом гомеостазу і використовується у механізмі підтримки резистентності судинної стінки, припиненні кровотечі й у зберіганні рідкого стану крові. Ми зупинилися на основних показниках гемостазу: гематокрит (ГТ), активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), протромбіновий індекс (ПІ), тромбіновий час (ТЧ), визначення фібриногену (ФБ), етаноловий тест (ЕТ), протамінсульфатний тест (ПТС), кількість тромбоцитів, спонтанна агрегація тромбоцитів (САТр) (Г.І.Назаренко та співавт., 2000).


Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями О.П.Мінцера (1999) з використанням комп¢ютера “Pentium-III”. Ймовірність відміни пар середніх обчислювалась за допомогою критеріїв Стюдента та Фішера. Графіки оформлювали за допомогою програм “Microsoft Excell 7.0”.


Результати досліджень та їх обговорення.  Аналізуючи основні особливості клінічної характеристики обстежених жінок, необхідно зазначити, що пацієнтки основних груп (І й ІІ) знаходилися на диспансерному обліку в інфекціоніста і гастроентеролога й у момент обстеження специфічної немеди-каментозної корекції порушень печінки і жовчного міхура не потребували. Середній вік пацієнток контрольної групи склав 28,2±1,8 року й істотно не відрізнявся від цього значення в основних групах (29,3±2,1 і 30,1±2,4 року; p>0,05). 


Відповідно до даних сучасної літератури (Б.М.Венцковський, 1997; І.Б.Вовк, 1997), для вирішення питання про вибір конкретного варіанта контрацепції велике значення надається репродуктивному анамнезу. За нашими спостереженнями, середня кількість вагітностей у контрольній групі склала 3,2±0,2, а в основних була значно вищою (І група - до 5,3±0,3; p<0,05 та ІІ група - до 5,4±0,3; p<0,05).  Аналізуючи ці відмінності, варто зазначити, що вони були не за рахунок пологів (p>0,05), а результатом більш високої кількості артифіційних (І група - до 3,1±0,2; p<0,05 та ІІ група - 3,2±0,3; p<0,05) та мимовільних абортів (І група - до 0,8±0,1; p <0,01 та ІІ група - до 0,9±0,1; p<0,01). Іншими словами, пацієнтки з вірусним гепатитом в анамнезі частіше регулювали непланову вагітність шляхом артифіційних абортів, що є дуже небажаним засобом з урахуванням їх соматичного стану. При оцінці анамнезу попередніх вагітностей привертає увагу той факт, що в 50%  випадків мали місце ранні і пізні гестози;, у 20,0% - передчасні пологи;, у 16,7% - аномалії пологової діяльності й у 10,0% - післяпологові гнійно-запальні ускладнення. Одержані результати свідчать про ряд серйозних відхилень репродуктивного анамнезу в жінок з печінковою патологією.  


На остаточний варіант запропонованої методики контрацепції істотно впливає початкова гінекологічна захворюваність (В.П.Сметник та співавт., 1995; R.A.Hatcher et al., 1994).  Так, у жінок контрольної групи в поодиноких випадках мала місце патологія шийки матки: ендоцервіцит (3,3%) та ерозія шийки матки (3,3%), а також предменструальний синдром ( 3,3%). Порівняно з цим, у пацієнток основних груп до початку контрацепції помічено суттєвий рівень різних варіантів гінекологічної захворюваності: різноманітні порушення менструального циклу (І група - 43,3% і ІІ - 40,0%);, запальні процеси (І група - 20,0% і ІІ - 23,3%) і патологічні зміни шийки матки (І група - 16,7% і ІІ - 13,3%). Безумовно, напередодні призначення розроблених нами методик контрацепції проводилася корекція та санація патологічних змін шийки матки, порушень циклу та вогнищ інфекції.  Тривалість різних варіантів підготовчого етапу була різною та мала індивідуальний характер.


В останні роки відзначається збільшення захворюваності вірусним гепатитом серед населення репродуктивного віку (Ж.І.Возіанова, 1997, 1998; L.Heathcote et al., 1998).  При вивченні  конкретного варіанта перенесеної патології можна відзначити значну перевагу вірусного гепатиту В (І група - 76,7% і ІІ - 73,3%) у порівнянні з А (І група - 16,7% і ІІ - 20,0%) і С (по 6,7% в обох групах). Крім перенесеного вірусного гепатиту, зустрічалися нейроциркуляторна астенія (І група - 13,3% і ІІ - 16,7%); пієлонефрит (І група - 10,0% і ІІ - 6,7%);, хронічний бронхіт (І група - 3,3% і ІІ - 6,7%);, бронхіальна астма (І група - 6,7% і ІІ - 3,3%) і міопія різноманітного ступеня (І група - 3,3% і ІІ - 6,7%). 


Розглядаючи основні вікові аспекти перенесеного вірусного гепатиту, необхідно зазначити, що середній вік встановлення діагнозу був трохи більшим 25 років; період після захворювання склав біля 4 років, а час застосування різноманітних методів контрацепції - біля 7 років.  Клінічна симптоматика на момент обстеження пацієнток основних груп була незначною: головний біль (І група - 26,7% і ІІ - 23,3%);, порушення сну (І група - 23,3% і ІІ - 26,7%);, пітливість (по 20,0% у кожній групі);, слабкість у кінці робочого дня (І група - 16,7% і ІІ - 20,0%) та емоційна неврівноваженість (І група - 16,7% і ІІ - 13,3%).


Серед інших аспектів  відмінних моментів в обстежених жінок з вірусним гепатитом в анамнезі стало переважання механічних засобів контрацепції (І група - 23,3% і ІІ  - 20,0%);, біологічного календаря (І група - 13,3% та ІІ  - 10,0%);, внутрішньоматкових контрацептивів (І група - 10,0% та ІІ - 6,7%) та перерваний статевий акт (І група - 26,7% та ІІ  - 30,0%).  Оральні контрацептиви пацієнтки з вірусним гепатитом в анамнезі раніше використовували в одиничних випадках (3,3%). 


       Отже, як показали результати проведеної клінічної характеристики обстежених жінок профілактика непланованої вагітності є одним з найважливіших питань в жінок, із вірусним гепатитом в анамнезі.  Поряд з цим вирішуватись це питання повинно з урахуванням індивідуальних особливостей жіночого організму, а також виявлнної супутньої генітальної і соматичної захворюваності.


       При вивченні основних особливостей гомеостазу було відзначено три основних аспекти: ендокринологічний статус в залежності від фази менструального циклу; біохімічні порушення і зміни системного гемостазу.  Наше дослідження зроблено саме на цих параметрах, тому що вони найбільш повно відбивають можливі системні зміни внаслідок перенесеного вірусного гепатиту, а також дозволяють прогнозувати побічні негативні ефекти оральних контрацептивів (В.П.Сметник та співавт., 1997; В.П.Прилепська та співавт., 1998).


       Як свідчать отримані результати, в І фазі менструального циклу в пацієнток основних груп відзначено значне зниження вмісту естрадіолу (р<0,05) при незмінених значеннях прогестерону (р>0,05); тестостерону (р>0,05);, ФСГ (р>0,05);, ЛГ (р>0,05) і пролактину (р>0,05). У порівнянні з цим у ІІ фазі менструального циклу рівень естрадіолу (р>0,05);, тестостерону (р>0,05) і пролактину (р>0,05) відповідав контрольній групі, а вміст прогестерону  і ФСГ в пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі був значно знижений (р<0,05) на тліі одночасного збільшення ЛГ (р<0,05). 


Результати проведених ендокринологічних досліджень вказують на існування дисгормональних порушень в пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі, що свідчить про необхідність проведення відповідної корекції саме комбінованими гормональ-ними препаратами останнього покоління.


       У цьому ж аспекті певний інтерес представляють результати проведених біохімічних досліджень, які дозволяють адекватно оцінити функціональний стан гепатобіліарної системи (М.М.Шехтман, 1999).  Так, у першу чергу, необхідно відзначити відсутність ймовірних розходжень (р>0,05) з боку цілого ряду параметрів: креатинін, сечовина, сулемова проба  і вміст ЛДГ.  У порівнянні з цим у пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі щодо контрольної групи констатовано достовірне зниження тимолової проби (р<0,05) при одночасному збільшенні рівня загального (р<0,05) і кон¢югованого білірубіну (р<0,05);, холестерину (р>0,05);, β-ліпопротеїдів (р>0,05);, тригліцеридів (р<0,05);, ЛФ (р<0,05);, АЛТ (р<0,05) і АСТ (р<0,05). 


Отримані результати свідчать про зміни з боку функціонального стану печінки в пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі. Порівнюючи результати біохімічних і ендокриноло-гічних досліджень, слід зазначити, що встановлений взаємозв'язок обумовлено, на нашу думку, порушенням синтетичної функції печінки після перенесеного гострого вірусного процесу. Це вказує на необхідність специфічної підготовки жінок цієї групи до використання різноманітних варіантів контрацептивів, що і визначено в наших дослідженнях.


       Стан системного гемостазу сьогодні розглядають як своєрідний індикатор доцільності використання гормональних препаратів, у тому числі і з метою контрацепції (В.І.Кулаков, 1997; А.А.Кузьмин, 1998). Результати проведених досліджень у цьому напряму вказують на відсутність істотних змін з боку цілого ряду параметрів: гематокрит, протромбіновий індекс, тромбіновий час, вміст антитромбіну ІІІ, фібриногену і показник етанолового тесту (р>0,05). Проте, крім цього, було констатовано достовірне збільшення АЧТВ (р<0,05) на тлі одночасного зменшення кількості тромбоцитів (р<0,05) і росту показника їхньої спонтанної агрегації (р<0,05).


       Отже, як показали результати проведених досліджень щодо вивчення основних змін гомеостазу в пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі, необхідне проведення додаткової підготовки жінок цієї групи до тривалого використання  різноманітних варіантів контрацепції на підставі саме диференційованого підходу для вирішення поставленого наукового завдання.


       Як уже зазначено, в жінок із вірусним гепатитом в анамнезі було використано три основних варіанти контрацепції з урахуванням одержаних раніше результатів обстеження функціонального стану печінки. При цьому в більшості випадків була використана контрацепція гормональна (63,3%);, комбінована в 26,7% і внутрішньоматкова в 10,0% спостережень. Основними причинами неможливості тривалого застосування гормональних контрацептивів були два моменти: погіршення функціонального стану печінки (поява специфічної клінічної симптоматики і наростання основних печінкових проб) і високий рівень різноманітних побічних ефектів (нудота, блювота, головний біль, диспептичні розлади й ін.). В усіх цих випадках (36,7%) відповідно до плану був здійснений перехід на комбіновану (26,7%) або на внутрішньоматкову контрацепцію (10,0%). Дуже важливим аспектом є повна згода пацієнток із запропонованою методикою профілактики непланованої вагітності, що є на сьогодні обов'язковою умовою для адекватної оцінки отриманих результатів.  


       Аналіз клінічного спостереження за 50 пацієнтками із вірусним гепатитом в анамнезі дозволив встановити, що контрацептивний ефект склав 100%, а коефіцієнт Перля - відповідно 1,96.


       При оцінці частоти ступеня вираженості різних побічних ефектів була проведена їх порівняльна оцінка через 3, 6, 9 та 12 місяців.


       Отримані результати  свідчать, що частота нудоти через 3 місяці від початку контрацепції склала 13,3%, проте в подальшому відзначено прогресивне зниження цього показника до 3,3% через 12 місяців від початку використання запропонованої методики. Аналізуючи ступінь виразності вказаного побічного ефекту, залежно від конкретного варіанта використовуваної контрацепції, необхідно відзначити, що всі випадки нудоти мали місце в пацієнток із комбінованою методикою контрацепції (26,7%), зазначені побічні ефекти є однією з основних причин використання саме цієї методики.


       В останні роки деякі автори (Е.К.Айламазян, 1997; El Aley, 1996) серед різноманітних побічних ефектів гормональної контрацепції називають і головний біль. За нашими спостереженнями, це негативне явище мало місце через 3 місяці від початку використання запропонованої методики в кожному десятому випадку (10,0%), а через 9 і 12 місяців зберігалося тільки в однієї пацієнтки (3,3%).  Цей варіант побічної реакції зустрічався в пацієнток на фоні гормональної контрацепції, що застосовувалася найчастіше (63,3%).  Аналогічна закономірність була відзначена і при аналізі ще одного варіанта побічної реакції - мастальгії. Так, через 3 місяці вона спостерігалася в 2 (6,7%) пацієнток із комбінованою методикою, причому в одному випадку спостереження (3,3%) -  збереглася і через 1 рік.


       Одним із найбільш розповсюджених побічних ефектів гормональної контрацепції є надлишкове збільшення маси тіла (С.П.Пауков та співавт., 1996; A.Robert, 1998).  Відповідно до отриманих нами результатів, через 3 місяці від початку застосування різноманітних методик профілактики непланованої вагітності рівень названого параметра склав 13,3%, причому в 6,7% - на фоні гормональної контрацепції й у 6,7% - при використанні комбінованої методики. В подальшому відзначено поступове зниження цього побічного ефекту - до 6,7% через 9 місяців і до 3,3% - через 1 рік. 


Висока частота міжменструальних кровомазань (13,3%) спостерігалась через 3 місяці від початку проведеної контрацепції. При цьому 6,7% випадків це явище проявлялось на фоні комбінованої методики й у 6,7% - при використанні внутрішньоматкових контрацептивів.  Надалі цей побічний ефект зберігся тільки при останньому варіанті в одиничних випадках (9 міс.  - 6,7% і 12 міс.  - 3,3%).


 Ще одним варіантом побічних негативних реакцій була емоційна лабільність. Отримані нами результати вказують, що в 10,0% пацієнток із гормональною методикою контрацепції відзначена названа вище побічна реакція.  Водночас її рівень поступово знижувався - до 6,7% через 9 місяців і до 3,3% - через 1 рік.


       Особливий інтерес представляють дані про сумарну частоту різноманітних побічних реакцій. Так, через 3 місяці цей показник складає 26,7% (гормональна контрацепція - 10,0%;, комбінована методика - 10,0% і внутрішньоматкова контрацепція - 6,7%). Через 6 місяців цей параметр знизився до 16,7% (гормональна контрацепція - 6,7%; комбінована - 6,7% і внутрішньоматкова - 3,3% ).  У подальшому (9 і 12 міс.) рівень побічних ефектів склав по 10,0% (по 3,3% при кожній методиці профілактики непланованої вагітності). З огляду на структурне співвідношення різноманітних методик контрацепції, необхідно відзначити, що найбільш ефективним є використання оральних контрацептивів (із 63,3% випадків тільки 3,3% побічних реакцій), а найменш сприятливим варіантом - внутрішньоматкова контрацепція (із 10,0% спостережень - 3,3% побічних реакцій).


       Дуже важливим клінічним аспектом використовуваної методики профілактики непланованої вагітності в пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі є зміна частоти супутньої гінекологічної захворюваності (І.А.Мануйлова, 1993). Так, якщо різноманітні порушення менструального циклу були до початку контрацепції в 40,0% випадків, то через 3 місяці цей показник знизився до 26,7%, а через рік – до 6,7%.  Аналізуючи ці результати, в залежності від конкретного варіанта використовуваної контрацепції, можна зазначити, що всі ці пацієнтки були проведені на гормональних контрацептивах. Аналогічна закономірність зберігалася і при оцінці частоти запальних процесів  ( - 23,3%; через 3 міс.  - 20,0% і через 12 міс.  - 10,0%), а також патологічних змін шийки матки (із 13,3% до 6,7%). Отримані результати свідчать про позитивний вплив запропонованої методики профілактики непланованої вагітності на початкову гінекологічну захворюваність пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі.


       Для підтвердження клінічної ефективності розробленого підходу до використання різноманітних варіантів контрацепції необхідне проведення додаткових лабораторних досліджень.        


       При вивченні основних змін гомеостазу в пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі нами вивчена динаміка тільки тих показників, що мали значні розходження на попередньому етапі.


       Як свідчать отримані результати, значне зниження вмісту естрадіолу в пацієнток ІІ групи у фолікуліновій фазі циклу зберігалося протягом 6 місяців від початку використання контрацепції, проте через 9  і 12 місяців  ці зміни були відсутні.  Рівень прогестерону був значно знижений в жінок із вірусним гепатитом в анамнезі, незважаючи на використання запропонованих методик контрацепції як через 3, так і через 6 місяців від початку їх використання. Водночас через 9 місяців істотних розходжень у вмісті прогестерону між контрольною і ІІ групами нами не відзначено, яке збереглося і через 1 рік. 


Відповідно до отриманих результатів, протягом перших 6 місяців у пацієнток ІІ групи зберігався достовірно знижений вміст ФСГ, але через 9 місяців параметри контрольної і ІІ груп істотно не відрізнялися між собою. Аналогічна закономірність мала місце і при вивченні рівня ЛГ.


       Отримані результати проведених ендокринологічних досліджень дозволяють констатувати єдину закономірність у пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі - дисгормональні порушення, діагностовані до початку використання різноманітних методик контрацепції, зберігаються протягом перших 6 місяців їх використання.  Проте, через 9 і 12 місяців зміни ендокринного статусу цілком усуваються, а клінічно це супроводжується зменшенням рівня основних побічних ефектів.


       Аналізуючи основні параметри функціонального стану печінки в пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі, можна констатувати низку встановлених закономірностей.  Так, динаміка змін тимолової проби  свідчить, що перші 3 місяці застосування запропонованої методики зберігається істотне зниження цього параметра, проте вже через 6 місяців ці розходження відсутні, також як і через 9 і 12 місяців. Рівень загального білірубіну  значно збільшений у пацієнток ІІ групи протягом півроку використання запропонованої методики, а в подальшому ці розходження набувають незначного характеру. Аналогічну специфіку має і динаміка змін кон¢югованого білірубіну. 


       При вивченні основних параметрів ліпідного обміну (холестерин, β-ліпопротеїди і тригліцериди) встановлена єдина закономірність, яка полягає в зберіганні порушень ліпідного обміну протягом перших 6 місяців від початку використання різноманітних методик контрацепції в пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі.  Водночас у наступні 6 місяців ці зміни носять не достовірний характер, про що свідчить відсутність істотних розходжень між контрольною і ІІ групами.


       Загальновідомим є той факт, що найбільше інформативними показниками функціонального стану печінки є вміст ЛФ, АЛТ і АСТ (Г.І.Назаренко та співавт., 2000). Отримані нами результати вказують, що вміст ЛФ  залишається істотно збільшеним у пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі протягом 6 місяців від початку використання різноманітних контрацептивних методик. Через 9 місяців ці розходження незначні.  Рівень АЛТ в пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі нормалізується щодо контрольної групи через 9 місяців від початку досліджень, а АСТ зберігається підвищеним навіть через 12 місяців використання запропонованої методики.


       Підсумовуючи основні зміни з боку біохімічних маркерів функціонального стану печінки, необхідно відзначити, що істотні розходження між контрольною і ІІ групи зберігаються протягом перших 3-6 місяців від початку досліджень, а надалі відбувається їхня нормалізація в порівнянні з результатами в здорових жінок репродуктивного віку.


Серед основних параметрів системного гемостазу істотні розходження мали місце з боку трьох показників: АЧТЧ, кількість тромбоцитів і їхня спонтанна агрегація. Так, параметр АЧТВ залишається збільшеним протягом перших 6 місяців від початку досліджень, а потім нормалізується щодо контрольної групи. У порівнянні з цим, кількість тромбоцитів  залишається дещо зниженою протягом всього досліджуваного періоду, як і параметр їхньої спонтанної агрегації.


Таким чином, як показали результати проведених досліджень, використання запропонованої методики профілактики непланованої вагітності в пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі на підставі диференційованого підходу з урахуванням функціонального стану печінки дозволяє усунути виявлені достовірні розходження між групами через 3-6 місяців від їх початку. Зіставляючи ці результати з отриманими клінічними даними, можна констатувати позитивний вплив запропонованої методики на основні зміни гомеостазу в пацієнток із вірусним гепатитом в анамнезі. 


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины