ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РАПОНТИКУМУ САФЛОРОВИДНОГО ТА ОТРИМАННЯ РЕЧОВИН-СТАНДАРТІВ : Фармакогностичне ИССЛЕДОВАНИЯ РАПОНТИКУМА сафлоровидного И ПОЛУЧЕНИЯ веществ-СТАНДАРТОВ

Краткое содержание

Проведений аналіз літературний даних свідчить, що у світовій флорі рослини роду рапонтикум Rhaponticum Willd. представлені 17 видами, 12 з яких зростають на території СНД, у тому числі і на Україні, і у зв'язку зі збільшенням потреби в препаратах рапонтикум сафлоровидний введений у культуру. Останнім часом ботаніками–систематиками проводиться розмежу­вання між колишніми синонімами левзея і рапонтикум. Тому питання ідентифікації культивованої і дикорослої рослинної сировини виправдовує актуальність наших досліджень.

Кореневище з коренями рапонтикуму сафлоровидного переробляється промисловістю в рідкий і густий екстракти і препарат екдистен, викорис­товується та у харчовій промисловості при виробництві тонізуючих напоїв.

Медичні препарати застосовуються як адаптогенні, тонізуючі засоби при розумовій і фізичній втомі. Основними діючими речовинами рослинної сировини є флавоноїди, екдистероїди та вуглеводи (глюкофруктани). Однак, слід зазначити, що відсутня об'єктивна якісна та кількісна оцінка рослинної сировини. Трава рапонтикуму є гарним білково-амінокислотним кормом, відрізняється високою врожайністю сировинної маси, містить значну кількість біологічно активних речовин, але не використовується в якості лікарської рослинної сировини для одержання аналогічних препаратів.

Існуюча технологія виробництва препаратів з кореневищ і коренів рапонтикуму недосконала. У шроті залишається значна кількість біологічно активних речовин. Таким чином, вивчення біологічно активних сполук рапонтикуму сафлоровидного і розробка технології одержання стандартних речовин для оцінки якості сировини та препаратів - є актуальними.

Якісний аналіз і кількісне визначення речовин первинного синтезу рапонтикуму

Об'єктом дослідження служили підземні органи і трава рапонтикуму сафлоровидного культивованого, заготовлені на дослідний ділянці ДНЦЛЗ, НФАУ і на Білгородській ЗДС ВІЛР у травні – вересні місяцях 1994-1995 років.

Вивчення амінокислотного складу проводили за допомогою хроматографії на папері та амінокислотного аналізатора LK-4/51 “Альфа-плюс”. Амінокислоти містяться в усіх органах рапонтикуму сафлоровидного, виявлено 17 амінокислот.

У надземній частини дикорослого і культивованого рапонтикуму хроматографічними методами аналізу ідентифіковано 17 амінокислот, з них домінантними виявилися лізин, пролін, аланін, лейцин, гістидин, триптофан. У кореневищах і коренях рапонтикуму сафлоровидного культивованого ідентифі­ковано 17 амінокислот. У найбільшій кількості відзначений вміст таких кислот як: аспарагінова кислота, пролін, глютамінова кислота, лейцин, лізин, аргінін.

За кількісним вмістом суми амінокислот слід зазначити, що в траві міститься більше амінокислот (11,3%), ніж у кореневищі і коренях рапонтикуму сафлоровидного культивованого (8,9%) і кореневищі і коренях рапонтикуму дикорослого (8, 3%).

            Вуглеводний склад підземних і надземних органів рапонтикуму сафлоровидного вивчали методами якісного і кількісного аналізу. При хроматографічному аналізі водяного екстракту (до і після гідролізу) рапонтикуму сафлоровидного ідентифікували фруктозу (домінантна речовина), глюкозу і ще 3 речовини, що є продуктами деструкції глюкофруктанів.

Для стандартизації сировини рапонтикуму нами використана методика визначення суми фруктозанів після їхньої кислотної трансформації, яка модифікована стосовно до об'єкта дослідження. В основі методики лежить спектрофотометричне визначення продуктів кислотної трансформації фруктози, що засновано на здатності цукрів (фруктози, сахарози) при нагріванні з концентрованими кислотами утворювати продукти - похідні фурфуролу, що мають поглинання в області 200-380 нм.

Через те, що вуглеводи утворюють продукти кислотної трансформації з різною швидкістю, нами вивчена динаміка їх гідролізу 5% хлористоводневою кислотою. Встановлено, що максимальна кількість 5-гідроксиметилфурфуролу утворюється через 2,0 години після початку гідролізу, а максимум поглинання для 5-гідроксиметилфурфуролу відзначається при 285 нм. Збіг спектрів поглинання фруктози і водяного екстракту з кореневищ і коренів рапонтикуму дозволяє використати фруктозу як стандартну речовину.

Для кількісного аналізу вмісту фруктозанів проведено визначення питомого показника поглинання розщепленої фруктози, який склав 280.