СТВОРЕННЯ АЕРОЗОЛЬНОГО ПЛІВКОУТВОРЮЮЧОГО ЛІКАРСЬКОГО ПРЕПАРАТУ З ФЕНОЛЬНИМ ГІДРОФОБНИМ ПРЕПАРАТОМ ПРОПОЛІСУ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ У МЕДИЧНІЙ РАДІОЛОГІЇ : СОЗДАНИЕ аэрозольного пленкообразующего Лекарственного препарата с фенольным гидрофобным ПРЕПАРАТОМ ПРОПОЛИСА ДЛЯ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В медицинской радиологии

Краткое содержание

У процесі розробки плівкоутворюючого аерозолю з ФГПП, призначеного для використання у медичній радіології нами був використаний фенольний гідрофобний препарат прополісу (ФГПП) (ФС 42У-34-20-95), який дозволений до промислового виробництва і медичного застосування, а також тримекаїн (ФС 42-2390-97), полівінілпіролідон (ФС 42-1194-98), спирт етиловий 96% (ДФС 42У-001-97) та хладон 134а (ТУ 24-018-0048689-94).

При вивченні властивостей створеного аерозолю застосовані загальноприйняті методи органолептичних, технологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних та біологічних досліджень, які дозволили об’єктивно оцінювати його якість на основі одержаних статистично оброблених результатів.

Розробка складу та технології плівкоутворюючого аерозолю з ФГПП

Найбільш перспективною лікарською формою при застосуванні для профілактики і терапії променевих уражень слизових оболонок та шкіри є плівкоутворюючий аерозоль, до складу якого повинні входити діюча речовина, місцевий анестетик, плівкоутворювач, пластифікатор, розчинник та пропелент.

Основною діючою речовиною, яка забезпечує протипроменеву, протизапальну, капілярозміцнюючу, репаративну дію, є фенольний гідрофобний препарат прополісу. З метою вибору його концентрації були проведені фізико-хімічні дослідження спиртових розчинів ФГПП різних концентрацій. Визначені питома електрична провідність, в’язкість, показник заломлення розчинів ФГПП різних концентрацій. Встановлено, що дані параметри збільшуються з ростом концентрації ФГПП.

Вивчена концентраційна залежність фізико-хімічних властивостей спиртових розчинів ФГПП дозволила встановити критичну концентрацію міцелоутворення для суміші поверхнево-активних речовин ФГПП. Дослідження проводили, використовуючи рефрактометричний метод, а також метод, заснований на вимірюванні питомої електричної провідності. Встановлено, що область ККМ знаходиться у межах від 1,35 до 1,48% тобто при концентрації менш 1,35 існує істинний розчин, при концентрації понад 1,48 утворюється міцелярно-колоїдна система (рис. 1).

На підставі проведених досліджень для подальшого вивчення була обрана концентрація ФГПП менше 1,35%, що забезпечує наявність істинного розчину і відповідає вимогам фізико-хімічної стабільності препарату.