ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАМАЛУ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАМАЛУ
Альтернативное Название: Химико-токсикологическое исследование трамадола
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Для ідентифікації трамалу в фармацевтичному аналізі використовують методи УФ-, ІЧ-спектроскопії, ТШХ, високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ), якісні реакції та деякі інші методи.


Безпосереднє використання цих методів та реакцій не завжди можливе у хіміко-токсикологічному аналізі. Деякі з них недостатньо чутливі та специфічні, інші потребують попереднього ретельного очищення витяжок з біологічного матеріалу від співекстрактивних речовин, які заважають ідентифікації. Тому в хіміко-токсикологічному аналізі проводять комплекс досліджень, який включає різні методи аналізу, що значно підвищує надійність одержаних даних, однак суттєво ускладнює роботу.


В зв’язку з цим нами вивчена можливість використання для ідентифікації трамалу при хіміко-токсикологічних дослідженнях кольорових, осадових та мікрокристалоскопічних реакцій, методів ТШХ, УФ- та ІЧ-спектроскопії.


Нами вивчено кольорові реакції трамалу з реактивами: реактив Маркі (до 1 мл концентрованої сірчаної кислоти додають 1 краплю формаліну), реактив Лібермана (5 г натрію нітриту в 50 мл концентрованої сірчаної кислоти), реактив Фреде (розчин молібдату амонію в концентрованій сірчаній кислоті), реактив Ердмана (суміш 20 мл концентрованої сірчаної кислоти і 10 мл розведеної азотної кислоти), реактив Манделіна (розчин 0,01 г ванадата амонію в 2 мл концентрованої сірчаної кислоти), концентровану сірчану та азотну кислоти.


Найчутливішими виявилися реактиви: Маркі, Маркі + вода, Лібермана, Манделіна та концентрована сірчана кислота які дозволяють виявити до 0,1 мкг трамалу в пробі.


При вивченні мікрокристалоскопічних реакцій кристали характерної форми рожевого кольору з розчином трамалу в краплинній пробі утворювалась з 1% розчином сілі Рейнеке (їжакоподібні включення з рожевим відтінком при концентрації 75 мкг, при концентрації 50 мкг з’являються пелюстки).


Інші осадові реактиви –  Драгендорфа (розчин вісмуту йодиду в калію йодиді), Марме, (розчин кадмію йодиду в калію йодиді) Зонненшейна (розчин кислоти фосфорномолібденової), Бертрана (розчин кислоти кремнійвольфрамової), Шейблера (розчин кислоти фосфорновольфрамової), 1% розчин калію перманганату давали з трамалом аморфні осади різного забарвлення.


Найбільш чутливими серед осадових реактивів виявилися реактиви реактиви Зонненшейна, Драгендорфа, Бертрана, Шейблера. Вони дозволяють виявити 0,5 мкг трамалу в пробі (граничне розведення 1:100000).


Нами вивчені умови виявлення трамалу за допомогою методу ТШХ. Вибір оптимальних систем розчинників різної полярності та тонких шарів проводили з урахуванням їх здатності розділяти трамал, співекстрактивні речовини з біологічного матеріалу, а також лікарські препарати, які можуть бути призначені разом з трамалом.


В якості тонких шарів в методі ТШХ використовували готові скляні пластини для високоефективної тонкошарової хроматографії (ВЕТШХ) виробництва Естонії (сорбент КСКГ, фракція 5–20 мкм, товщина шару 130±25 мкм, розмір 10´10 см), пластини «Silufol UW-254», пластини «Armsorb» (силікагель КСКГ, фракція 5–20 мкм, товщина шару 100±25 мкм, розмір 5´10 см), пластини «Sorbfil» (силікагель СТХ-1А, тип подложки ПЕТФ-Е), скляні пластини фірми Merck (Германія, силікагель GF-254, розмір пластин 10´10 см).


Хроматографування проводили в камері об`ємом 500 см3, до якої вносили по 50 мл систем розчинників. Камеру насичували протягом 30 хвилин. Пластини заздалегідь активували нагріванням при 110°С протягом 30 хвилин. На лінію старту активованих пластин (пластинок) на відстані 2-х см від нижнього краю наносили зразки трамалу (0,05% розчин в етанолі), які містили від 0,1 мкг до 100 мкг препарату. Шлях пробігу розчинників складав 8 см. Після досягнення системами розчинників лінії фронту пластини виймали з камери, висушували під тягою при кімнатній температурі і проявляли відповідними реактивами. В якості проявників були використані пари йоду (бурі плями), реактив Маркі (буро-коричневе→темно-зелене), реактив Маркі + вода (смарагдово-зелене забарвлення, що поступово перетворюється в світло-зелене), концентрований розчин сірчаної кислоти (синє забарвлення), реактив Драгендорфа, реактив Драгендорфа по Муньє. Найбільш чутливими проявниками є реактив Маркі і реактив Драгендорфа (на пластинах «Sorbfil» і Merck вдається виявити 0,1 мкг і більше трамалу).


Нами також вивчена можливість використання ТШХ для виявлення трамалу в присутності інших лікарських препаратів, що можуть бути використані спільно з ним. Вибір оптимальних систем розчинників різноманітної полярності проводили з урахуванням їхньої здатності поділяти трамал, інші препарати, що можуть застосовуватися спільно з ним, та соекстрактивні речовини з біологічного матеріалу.


Вивчена можливість застосування розроблених умов хроматографування для виявлення трамалу та його очистки від співекстрактивних речовин в витяжках з біологічного матеріалу. Найбільш придатною для цієї мети виявилася система метанол-25% розчин аміаку (100:1,5);


Вивчена можливість застосування УФ-спектроскопії для ідентифікації трамалу в витяжках з біологічного матеріалу. Встановлено, що співекстрактивні речовини заважають ідентифікації трамалу цим методом. В зв’язку з цим необхідна додаткова екстракційна та хроматографічна очистка витяжок.


ІЧ-спектр трамалу (в таблетках з KBr) характеризується наявністю смуг поглинання, см–1: 3320, 2940, 2600, 1601, 1575, 1238, 1042.


2. Кількісне визначення трамалу


Для кількісного визначення трамалу нами розроблені доступна і надійні екстракційно-фотометрична, УФ-спектрофотометрична а також іонометрична методики.


Екстракційно-фотометрична методика визначення трамалу заснована на утворенні іонного асоціату препарату з метиловим оранжевим (молярне співвідношення 1:1), який при рН 4,6 екстрагується хлороформом. Вказаний іонний асоціат має малий питомий коефіцієнт світлопоглинання, тому для підвищення чутливості методу ми розкладали його за допомогою спиртового розчину кислоти сірчаної. При цьому виділялася еквівалентна препарату кількість вільного метилового оранжевого, що має значно більший питомий коефіцієнт світлопоглинання.


При розробці даного методу ми вивчили вплив рН водної фази на утворення та екстракцію іонних асоціатів трамалу з метиловим оранжевим, вплив на цей процес кількості азобарвника, а також провели вибір оптимального світлофільтра та робочої довжини кювети.


Оптичну густину забарвлених розчинів вимірювали на фотоколориметрі КФК-2 (світлофільтр з λеф = 540±10 нм, кювета з товщиною шару 10 мм). Оптична густина забарвлених розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 14 до 150мкг трамалу в 12 мл кінцевого об’єму.


Розрахунок вмісту трамалу в розчинах, що досліджували, проводили за допомогою грдуювального графіку. Відносна помилка визначень становить ±2,90 %. Метод застосований для кількісного визначення трамалу в водних розчинах, а також в витяжках з біологічного матеріалу.


Для спектрофотометричного кількісного визначення трамалу ми спочатку будували  градуювальний графік. Оптичну густину отриманих розчинів вимірювали на спектрофотометрі СФ-46 у кюветі з товщиною  шару рідини 10 мм при довжині хвилі 272±2 нм. Як розчин порівняння використовували 0,1 М розчин кислоти хлористоводневої. Оптична густина розчинів трамалу підпорядковувалась основному законові світлопоглинання в інтервалах концентрацій від 20 до 180 мкг/мл. Цей метод ми використовували для кількісного визначення трамалу в водних розчинах, а також у витяжках виділених з біологічного матеріалу (витяжка вимагає ретельного очищення від соекстрактивних речовин).


3. Іонометричний аналіз трамалу


 


Нами розроблені склад мембрани та конструкція нового твердоконтактного іонселективного електрода (ІСЕ) на трамал, який має кращі електроаналітичні характеристики, ніж відомі.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины