МОТИВАЦІЯ ДЕВІАНТНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ ОСОБИ, ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО СЕКСУАЛЬНИХ ЗЛОЧИНІВ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема боротьби з насильницькими злочинами, що вчиняються на сексуальному ґрунті, на всьому протязі розвитку людства була завжди досить актуальною. Не втратила вона своєї актуальності й на сучасному етапі становлення в Україні по суті нових відносин у політичній, економічній і соціальній сферах. Ці перетворення обумовлюють певні кількісні та якісні зміни в кримінологічній ситуації, що сприяють породженню проявів сексуального насильства. Насильницькі злочини, що вчиняються на сексуальному ґрунті, у сучасному суспільстві не виявляють тенденції до зниження.

Означене не може негативно не впливати на формування демократичних засад функціонування в Україні соціальної правової держави, не сприяє зміцненню суспільної моралі, утвердженню соціальних уявлень про справедливість та ефективність конституційного порядку. Тому своєчасні й адекватні заходи протидії вчиненню насильницьких злочинів, їхнє швидке й повне розкриття та розслідування є одним із найважливіших завдань правоохоронних органів держави із забезпечення гарантованих ст. 3 Конституції України охорони прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Звідси, перед правовою наукою та практикою постають завдання вдосконалення нормативного та науково-методичного забезпечення процедури розкриття та розслідування злочинів, їхньої профілактики.

Проте, ці явища недостатньо піддавалися кримінологічним дослідженням із широким залученням даних суміжних наук, передусім соціології, психології, сексології. Аналіз сутності феномену сексуального насильства, особливостей агресивних проявів залежно від ситуаційних та індивідуально-особистісних детермінант дає можливість зрозуміти психологічні особливості агресивної сексуальної поведінки, сприяє прогнозуванню проявів сексуального насильства в конфліктних обставинах, а також розробці ефективних засобів протидії з метою попередження сексуальної агресивності особи.

У науці кримінального права до цього часу не має однозначного тлумачення терміну “насильницькі злочини, що вчиняються на сексуальному ґрунті”, а в кримінології не створено цілісної концепції причин таких злочинів. Звідси, спостерігається майже повна відсутність науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій із попередження та протидії сексуальному насильству.

Серед вчених-юристів, які досліджували проблему боротьби з сексуальними злочинами, треба виділити: Л. Андрєєву, В. Бурлакова, С. Бородіна, В. Верещагіна, М. Гомонова, Г. Густова, І. Даньшина, А. Дьяченка, В. Ємельянова,  А. Закалюка,  К. Ігошева, О. Кальмана, Є. Самовичева, Ю. Сущенка, В. Стринжу, С. Тарарухіна, М. Трофімова, Б. Шостаковича та ін.

Варто відмітити дослідження особи сексуального злочинця таких авторів, як Ю. Антонян, А. Баронін, А. Бухановський, В. Гайков, В. Голіна, В. Гульдан, Б. Гульман, А. Дишлевой, Р. Затона, А. Зелінський, В. Кудрявцев, Г. Міньковский, С. Позднякова, В. Тележнікова, котрі опрацювали психологічну й кримінологічну характеристики сексуальних злочинців.

А. Дяченко, О. Ігнатов, М. Коржанський, П. Люблинський, П. Осипов, Я. Яковлев та інші проаналізували загальне поняття статевого насильства.

Ю. Алєнін, С. Афанасьєв, С. Богомолова, І. Динкіна, В. Лукашевич, А. Старушкевич, О. Саінчин, Ю. Самойлов висвітлювали проблеми з криміналістичної характеристики та класифікації сексуальних злочинів.

Г. Васильченко, І. Горпинченко, К. Імелінський, В. Коляденко, В. Марченко, В. Рожков, А. Свядощ, Т. Смирнова, З. Старович, А. Ткаченко, І. Ушакова зосередили свої розробки на медико-сексологічній проблематиці.

Дослідження О. Джужи, С. Зеленковського, Л. Корнева, О. Кочаряна, Н. Кузнєцової, В. Мінської, Д. Рівмана, В. Рибальської, В. Тулякова, В. Христенка, Т. Щеглової, О. Юрченка та інших науковців окреслюють віктимологічні фактори вчинення статевих злочинів.

Л. Конишева та М. Коченов вивчали феномен сексуального насильства як соціально-філософську проблему.

Разом з тим ціла низка питань залишається й досі дискусійною. Необхідність удосконалення відомих і пошук нових підходів до розробки ефективних заходів протидії сексуальній злочинності, визначили вибір теми дослідження, у якому автор обрав новий концептуальний підхід до вивчення ґенези мотивації кримінальної поведінки особи.

Проблема глибинних витоків сексуальної агресивності досі не була предметом спеціальних досліджень. У вітчизняній та зарубіжній кримінології практично відсутні відомості про обумовленість насильницьких проявів девіантної сексуальності подвійною детермінацією: індивідуально-особистісними та ситуаційними чинниками. Останнє й визначило новаційність дисертаційного пошуку, в якому досліджувався не лише сам процес сексуальної агресії й насильства, а потенційні витоки та тенденції формування агресивної поведінки.

Викладене свідчить, що дослідження проблеми мотивації девіантних форм поведінки особи, що призводить до сексуальних злочинів, є актуальним як для науки кримінології, так і для практики застосування відповідних профілактичних заходів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до спеціальної науково-дослідної теми: “Основні напрями реформування законодавства України в контексті Європейської інтеграції” № 0101U004048, тема дослідження відповідає Перспективному плану науково-дослідних робіт Запорізького Національного університету на 2003-2007 рр. і затверджена науково-технічною радою Запорізького національного університету (Протокол № 7 від 19.02.2004 р.).