МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ У ГОЛОВНОМУ МОЗКУ ЩУРІВ, ПОРОСЯТ І КУРЕЙ ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО Т-2 ТОКСИКОЗУ ТА ВПЛИВУ РОЗЧИНІВ НАТРІЮ ГІПОХЛОРИТУ



Название:
МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ У ГОЛОВНОМУ МОЗКУ ЩУРІВ, ПОРОСЯТ І КУРЕЙ ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО Т-2 ТОКСИКОЗУ ТА ВПЛИВУ РОЗЧИНІВ НАТРІЮ ГІПОХЛОРИТУ
Альтернативное Название: Морфофункциональные изменения в головном мозге крыс, поросят и кур По экспериментальным Т-2 токсикоза И ВЛИЯНИЯ растворов гипохлорита натрия
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Експериментальну частину дисертаційної роботи проводили на клінічно здорових тваринах, яких підбирали за принципом аналогів. Знаходилися вони в однакових умовах утримання: безпородні білі щури 4−6-місячного віку, масою тіла 180−250 г, отримані з репродуктора „Глеваха” Інституту токсикології МОЗ України; 3−4-місячні кури породи „ISABROWN”, масою тіла 900−1200 г; 2,5-місячні поросята великої білої породи, масою тіла 18−20 кг. Досліди на лабораторних тваринах і птиці виконували у віварії ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок, а на поросятах − у господарстві ПП „Західний Буг” Буського району Львівської області згідно з методичними рекомендаціями "Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин" та „Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів”. Експерименти на тваринах і птиці проводили упродовж 2000−2007 рр. відповідно до правил Європейської конвенції гуманного ставлення до лабораторних тварин.


Для відтворення експериментального Т-2 токсикозу в лабораторних тварин і птиці використовували кристалічний Т-2 токсин, отриманий у лабораторії мікотоксикології Інституту птахівництва УААН з культури гриба Fusarium sporotrichіеlla, який під час введення розводили 1 %-ним розчином етанолу, а в поросят – згодовуванням комбікорму, контамінованого Т-2 токсином, (61 мкг/кг).


Для лікування Т-2 токсикозу тваринам і птиці усіх дослідних груп застосовували розчини натрію гіпохлориту: ГХН-2, виготовлений на технічній установці ДЭО-01-МЭДЭК, та ГХН-1 під комерційною назвою Септокс (виробник УДХТУ, м. Дніпропетровськ). Схема досліджень подана на рисунку. 1.


На першому етапі досліджень на лабораторних тваринах і птиці встановлювали ЛД50 отриманого Т-2 токсину, враховуючи, що, згідно з літературними даними, межі ЛД50 Т-2 токсину для щурів є 5−8, птиці – 4−8 мг/кг маси тіла. Для цього сформували три дослідні та одну контрольну групи зі щурів і курей – по 5 у кожній. Контрольним групам вводили 1 %-ний розчин етанолу в дозах 4 мл на щура та 1 мл на курку. Щурам І групи вводили Т-2 токсин у дозі 8 мг/кг, ІІ – 6,75, а ІІІ – 5 мг/кг маси тіла. Курям І групи вводили Т-2 токсин у дозі  5,6 мг/кг, ІІ – 6,5  та ІІІ – 8 мг/кг маси тіла. Т-2 токсин у формі розчину і 1 %-ний етанол (розчинник) вводили одноразово, натще, внутрішньошлунково за допомогою зонда для щурів та гумової трубочки у воло птиці. Упродовж досліду спостерігали за поведінкою і загальним станом тварин. Клінічні дослід-ження щурів і курей дослідних та контрольних груп проводили за загальноприйнятими методами, враховуючи їх фізіологічний стан, поведінку та загибель.


На другому етапі досліджень моделювали хронічний Т-2 токсикоз у щурів. Для цього було сформовано 5 груп, по 16 тварин у кожній. Приготовлений розчин Т-2 токсину вводили щодобово, натще, внутрішньошлунково, протягом 30 діб за допомогою металевого зонда для щурів. Починаючи з 5-ї доби досліду, для лікування тварин за Т-2 токсикозу білим щурам ІІІ і V груп застосовували розчин ГХН-2 в концентрації 30 мг/л. Тваринам І групи (контрольним) вводили 1 %-ний розчин етанолу, ІІ − Т-2 токсин у дозі 1/10 ЛД50 (0,67 мг/кг маси тіла) і випоювали воду, ІІІ − Т-2 токсин у дозі 1/10 ЛД50 та замінювали випоювання води на розчин ГХН-2; ІV − Т-2 токсин у дозі 1/20 ЛД50 (0,34 мг/кг) і випоювали воду, V групи – Т-2 токсин у дозі 1/20 ЛД50 та замінювали випоювання води на розчин ГХН-2. Клінічні спостереження за тваринами в експерименті за хронічного Т-2 токсикозу проводили з визначенням загального стану та функції окремих систем організму. На 10, 20 і 30-у доби у щурів визначали масу тіла та по чотири щури з кожної групи декапітували, за умов легкого ефірного наркозу, і відбирали кров для проведення морфологічних та біохімічних досліджень, проводили патолого-анатомічний розтин, та для гістологічних, гістохімічних, морфометричних, електронно-мікроскопічних досліджень відбирали сенсомоторну кору головного мозку, гіпоталамус і мозочок.


 


На третьому етапі досліджень відтворювали хронічний Т-2 токсикоз у поросят. Для цього було сформовано 4 групи тварин – по 8 у кожній. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины