МОРФОГЕНЕЗ ЛИМФОИДНЫХ ОБРАЗОВАНИЙ, АССОЦИИРОВАННЫХ СО СЛИЗИСТЫМИ ОБОЛОЧКАМИ КИШЕЧНИКА ТЕЛЯТ НЕОНАТАЛЬНОГО И МОЛОЧНОГО ПЕРИОДОВ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
МОРФОГЕНЕЗ ЛИМФОИДНЫХ ОБРАЗОВАНИЙ, АССОЦИИРОВАННЫХ СО СЛИЗИСТЫМИ ОБОЛОЧКАМИ КИШЕЧНИКА ТЕЛЯТ НЕОНАТАЛЬНОГО И МОЛОЧНОГО ПЕРИОДОВ
Альтернативное Название: МОРФОГЕНЕЗ ЛІМФОЇДНИХ УТВОРЕНЬ, АСОЦІЙОВАНИХ ІЗ СЛИЗОВИМИ ОБОЛОНКАМИ КИШЕЧНИКУ ТЕЛЯТ НЕОНАТАЛЬНОГО І МОЛОЧНОГО ПЕРІОДІВ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Дисертаційна робота виконана у 1996–2009 роках. Матеріал для дослідження відбирали від 24 клінічно здорових 1, 10, 30 і 120-добових телят червоної степової породи (по n=6). Телят утримували за загальноприйнятою технологією в умовах молочнотоварної ферми навчально-науково-виробничого комплексу Кримського СГІ ім. М.І. Калініна (нині Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України “Кримський агротехнологічний університет”).


Забій телят, їх розтин, відбір матеріалу для морфологічних досліджень проводили за загальноприйнятими методами на базі кафедри анатомії і фізіології Південного філіалу НУБіП України “Кримський агротехнологічний університет”. Під час забою тварин керувалися “Загальними етичними принципами експериментів над тваринами”, затвердженими I Національним конгресом з біоетики (Київ, 2001 р.), погодженими з положеннями “Європейської конвенції по захисту хребетних тварин, які використовуються в експериментальних та інших наукових цілях” (Страсбург, 18.03.1986 р.).


З метою морфологічної оцінки лімфоїдних утворень кишечник кожної тварини був розділений на 10 частин: середню частину дванадцятипалої, краніальну, середню і каудальну частини порожньої, верхівку й середню – сліпої, проксимальну і середню – ободової, середню й каудальну – прямої кишок. Всього досліджено 320 частин тонкої і товстої кишок на різних рівнях структурної організації. Частини кишечнику відбирали протягом декількох хвилин після забою тварин.


Дослідження анатомії і топографії одиночних ЛВЗ кишечнику телят проводили методами тотального забарвлення за Хельман (1922). На тотальних препаратах кишечнику підраховували кількість і щільність розташування одиночних  ЛВЗ і СЛЕВ на 1 см2 площі за допомогою морфометричної сітки окуляра стереомікроскопа. Визначали морфометричні параметри пеєрових плямок: довжину, ширину, абсолютну і відносну площу.


Для гістологічних досліджень кусочки кишечнику у перші 5 діб фіксували 3–5 % водним розчином нейтрального формаліну, потім (15–30 діб) – у 10 %, у якому зберігали під час досліджень. З фіксованих формаліном частин кишок, де розташовані лімфоїдні утворення, згідно із загальноприйнятою методикою, готували парафінові гістологічні зрізи, які забарвлювали гематоксиліном і еозином (Горальский Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.І., 2005). Для з'ясування особливостей строми лімфоїдних утворень кишечнику за допомогою мікротома-кріостата МК – 25 виготовляли гістологічні зрізи товщиною 15–25 мкм, на яких виявляли за методом Ріо-Хортега (1964) ретикулярні, за методом Ван-Гізона – колагенові волокна. На гістологічних зрізах товщиною 10–12 мкм, фарбованих гематоксиліном і еозином, за допомогою окуляр-мікрометра МОВ–1–15х і окулярної вставки проводили кількісний (морфометричний) аналіз структурних одиниць лімфоїдних утворень кишечнику. На гістологічних препаратах визначали висоту та ширину СЛЕВ і їх куполів. Замірювали товщину слизової оболонки, підслизової основи, м'язової і серозної оболонок кишок. Для визначення спрямованості змін морфометричних параметрів СЛЕВ використовували коефіцієнти: висоти до ширини його основи; співвідношення ширини основи до ширини основи купола; висоти СЛЕВ до висоти його купола. Відносну площу лімфоїдних утворень визначали методом "крапкового підрахунку" (Автандилов Г.Г., 1990).


У крові телят підраховували кількість еритроцитів, лейкоцитів, визначали лейкограму, загальну окисно-відновну активність нейтрофілів периферичної крові телят за допомогою тесту з нітросинім тетразолієм (НСТ-тест), а також їх фагоцитарну активність за методом В.Ю. Чумаченка зі співавт. (1990). Рівень імуноглобулінів (IgG) у сироватці крові тварин визначали за методом Manchini G. et al. у модифікації Е.В. Чернохвостової (1975).


Статистичну обробку цифрових результатів досліджень проводили за допомогою пакета прикладних статистичних комп'ютерних програм для Windows з визначенням середньої арифметичної (М) і статистичної помилки середньої арифметичної (m). Середні величини порівнювали з показниками критерію Фішера-Стьюдента. Розбіжності середніх величин вважали достовірними за р<0,05*, р<0,01**. Для аналізу отриманих результатів досліджень застосовували методи кореляційного і регресійного аналізів. Обчислення морфометричних параметрів та коефіцієнтів проводили за допомогою методів варіаційної статистики. Використовували ліцензовану програму Stat Soft Statistica v6.0 (serial 31415926535898).


 


Результати досліджень та їх аналіз


Структурна організація лімфоцитарно-тканинного


комплексу кишечнику телят


У стінці тонкої кишки у 1, 10, 30 і 120-добових телят виявлені лімфоїдні утворення у вигляді лімфоцитарно-тканинного комплексу (ЛТК), що складається з дифузного, вузликового і дифузно-вузликового компонентів (рис. 1, 2). Дифузний ЛТК існує у вигляді дифузних скупчень лімфоцитів, а вузликовий – одиночних лімфатичних вузликів (ЛВЗ) і скупчених лімфоепітеліальних вузликів (СЛЕВ), які містяться у слизовій оболонці і підслизовій основі дванадцятипалої, порожньої та клубової кишок. Найбільш високоорганізованим лімфоїдним утворенням тонкої кишки телят є пеєрові плямки (ПП), що складаються з дифузного і вузликового компонентів ЛТК. Пеєрові плямки розташовані у стінці дванадцятипалої, порожньої, клубової, сліпої, ободової і прямої кишок телят усіх досліджених вікових груп. У стінці тонкої кишки вони розміщуються на відстані від 9,5 см до 107,4 см одна від одної, а в стінці сліпої, ободової і прямої кишок містяться по одній ПП.


Рис. 1 – Схема структурної організації лімфоцитарно-тканинного комплексу


(ЛТК) кишечнику телят. Примітка: ДЛТК – дифузний, ВЛТК – вузликовий,


ДВЛТК – дифузно-вузликовий лімфоцитарно-тканинний комплекс


У підслизовій основі та слизовій оболонці тонкої і товстої кишок телят знаходяться різні за структурою ПП, які відрізняються за рельєфом поверхні та морфологічними особливостями взаємовідношень вузликових і дифузних компонентів. Відмінною ознакою ПП дванадцятипалої та порожньої кишок телят є одна або найчастіше дві довгасті циркулярні складки, що утворюють у сукупності з міжвузликовим дифузним ЛТК складчасті ПП.


Рис. 2 – Схема структурної організації вузликового компонента лімфоци-


тарно-тканинного комплексу кишечнику телят


 


На поверхні ПП ободової та сліпої кишок кількість поздовжніх колових складок варіює від 2 до 5. Поздовжні складки, що з'єднуються між собою поперечинами, утворюють складчасто-пластинчасті ПП. Пеєрові плямки, що мають вигляд поздовжніх овальних пластинок, які випинаються над поверхневою зоною слизової оболонки – пластинчасті. Поверхні різних ПП тонкої і товстої кишок телят притаманні численні ямки, у центрі яких розташовані куполи СЛЕВ (рис. 3).


Рис.3 – Пеєрові плямки тонкого кишечнику добових телят: А – складчаста;
Б –складчасто-пластинчаста; В – пластинчаста пеєрова плямка. Натурні препарати


Пеєрові плямки кишечнику телят складаються з дифузного і вузликового компонентів ЛТК. У ПП кишечнику містяться ЛВЗ підслизової основи і СЛЕВ (рис. 4). Розширена частина (основа) СЛЕВ межує з м'язовою оболонкою, а вужча (купол) спрямована у бік епітелію слизової оболонки.


Рис. 4 – Пеєрова плямка тонкої кишки 10-добового теляти: 1 – лімфоїдний вузлик


              підслизової основи; 2 – лімфоепітеліальний вузлик; 3 – слизова оболонка.


Гематоксилін і еозин. 7х10.


У ПП кишечнику телят містяться первинні СЛЕВ, у яких відсутні гермінативні центри, та вторинні, відмежовані сполучнотканинною капсулою від дифузного компонента ЛТК і мають гермінативні центри. Вторинні СЛЕВ притаманні для пластинчастих ПП, що містяться у кишечнику як 10-добових, так і старших за віком телят.


ПП тонкої кишки телят мають довжину від 0,5 до 11,0 см і ширину – від 0,5 до 2,0 см. Особливе місце серед лімфоїдних утворень займає клубово-порожня ПП, що розміщується по всій довжині клубової кишки телят та каудальної частини порожньої. Довжина клубово-порожньої ПП досягає у добових телят 129,6±9,80, а у 120-добових – 201,8±4,42 см. Абсолютна площа ПП у стінці порожньої кишки зростає з віком тварин, але в дванадцятипалій і клубовій кишках 120-добових телят існує тенденція до зменшення її у складчастих ПП (рис. 5).


Лімфоїдні утворення дванадцятипалої кишки телят. До складу ЛТК дванадцятипалої кишки телят входять дифузні скупчення клітин лімфоїдного ряду, поодинокі лімфоїдні вузлики (ЛВЗ) і пеєрові плямки (ПП). Найбільш складні взаємовідношення компонентів ЛТК нами виявлені в ПП кишки.


У стінці дванадцятипалої кишки телят міститься від 1 до 4 ПП. Вікова динаміка змін абсолютної площі ПП дванадцятипалої кишки телят показує, що є тенденція до збільшення пластинчастих ПП, а вірогідні (р<0,05) зміни характерні для складчастих і складчасто-пластинчастих ПП. Так, порівняно з добовими тваринами, у 120-добових площа складчасто-пластинчастих ПП збільшується у 3,98, а складчастих – зменшується у 1,48 рази.


У ПП дванадцятипалої кишки телят вузликовий компонент ЛТК існує у вигляді різних за морфологічними особливостями ЛВЗ. На поперечних гістологічних зрізах ПП дванадцятипалої кишки телят нараховується від 8 до 13 ЛВЗ, які мають будову ЛВЗ підслизової основи.


У складчастих і складчасто-пластинчастих ПП дванадцятипалої кишки телят ЛВЗ підслизової основи становлять 66,6 і 86,7 % від загальної кількості, а скупчених лімфоепітеліальних вузликів (СЛЕВ) – лише 33,4 і 13,3 %, тоді як у пластинчастих ПП частка СЛЕВ досягає 80–90 %. Статистично вірогідні зміни (р<0,05) морфометричних показників структурних компонентів ПП дванадцятипалої кишки характерні для пластинчастих ПП.


 


Мінімальна висота СЛЕВ притаманна для пластинчастих ПП дванадцятипалої кишки добових телят (220,70±19,60 мкм). З віком телят висота СЛЕВ зростає за рахунок збільшення висоти їх куполів. Для СЛЕВ складчастих і складчасто-пластинчастих ПП дванадцятипалої кишки телят вікові зміни морфометричних параметрів СЛЕВ недостовірні. У пластинчастих ПП дванадцятипалої кишки 30 і 120-добових телят, порівняно з добовими, відносна площа СЛЕВ зростає, а міжвузликового дифузного ЛТК, навпаки, зменшується.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины