ПРАВОПОВАГА ЯК ЦІННІСНЕ ЯВИЩЕ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Українська правова система знаходиться на складному перехідному етапі свого розвитку. У цих умовах загострюється проблема правомірної поведінки, зокрема, основи, мотивації останньої. Виявляється, що стійка масова правомірна поведінка ґрунтується перш за все на такому явищі як правоповага. Це робить аналіз природи правоповаги актуальною проблемою сучасної загальнотеоретичної правової науки.

Актуальність проблеми визначена ще й тим, що правоповага (яка реально формується тільки в умовах громадянського суспільства і правової держави) стає однією з їх найважливіших цінностей. Тому дослідження процесів формування громадянського суспільства і правової держави не може обійтися без детального аналізу правоповаги.

 Філософська, соціологічна, юридична та інші науки мають запас знань, що дозволяє значною мірою виявляти й обґрунтовувати теоретичні підходи до осмислення різних аспектів юридичної категорії “правоповага” і пов’язаних з нею інших компонентів правової основи громадянського суспільства. Особливого значення тут набувають наукові здобутки в пізнанні громадянського суспільства, правової держави, природного і позитивного права, правових законів, правосвідомості, правової культури, правової поведінки, правового нігілізму, юридичної конфліктології, правового виховання та ін. Значний внесок у розвиток теоретичних аспектів даної проблеми зробили такі відомі дослідники з теорії держави і права, як С.С. Алексєєв, Н.С. Бондар, С.В. Бобровнік, О.Б. Венгеров, О.В. Волошенюк, К.С. Гаджиєв, Л.М. Герасіна, Ю.І. Гревцов О.Г. Данільян, І.І. Кальной, М.І. Козюбра, В.В. Копейчиков, О.А. Лукашева, М.М. Марченко, М.І. Матузов, В.С. Нерсесянц, Ю.М. Оборотов, В.В. Оксамитний, С.М. Олейников, М.І. Панов, В.Д. Перевалов, О.В. Петришин, П.М. Рабінович, О.Ф. Скакун, В.М.Селіванов, С.С. Сливка, О.В. Скрипнюк, Ю.М. Тодика, М.В. Цвік, В.А. Четвернін, та ін. У процесі розробки окремих питань дослідження використано праці таких мислителів, як Аристотель, Г.Гегель, Т. Гоббс, Г. Гроцій, І. Кант, Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, Ф. Ніцше, Б. Спіноза, М. Цицерон, а також роботи дореволюційних учених М.О. Бердяєва, І.О. Ільїна, Б.О. Кистяковського, М.М. Коркунова, П.І. Новгородцева, В.С. Соловйова, Є.М. Трубецького, Б.М. Чичеріна, Г.Ф. Шершеневича та ін.

Нормативно-правову базу дисертаційної роботи склали положення Конституції України, чинне законодавство України, міжнародно-правові акти з прав людини та інші джерела.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт кафедри теорії держави та права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і виконано в межах Державної цільової комплексної програми "Розвиток демократичних процесів у правовій державі" (номер державної реєстрації 0186.0.070866).