ЕПІЗООТИЧНИЙ ПРОЦЕС ТА СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ЕМФІЗЕМАТОЗНОГО КАРБУНКУЛУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ



Название:
ЕПІЗООТИЧНИЙ ПРОЦЕС ТА СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ЕМФІЗЕМАТОЗНОГО КАРБУНКУЛУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
Альтернативное Название: Эпизоотический процесс и специфическая профилактика эмфизематозного карбункула КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Робота виконана на кафедрі епізоотології та організації ветеринарної справи Національного університету біоресурсів і природокористування України та у Волинській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини, на Сумській державній біологічній фабриці, у ряді господарств Волинської, Івано-Франківської та Рівненської областей впродовж 1994-2007 рр.


При вивченні епізоотичного процесу емфізематозного карбункулу ми звертались до великої кількості взаємопов’язаних і взаємообумовлених явищ, оскільки певні закономірності, як правило, не можна виявити на основі поодиноких спостережень або експериментів. Водночас вони разом із епізоотичною дійсністю дають для аналізу різноманітну інформацію, яка є багатим матеріалом для всебічного вивчення такої багатофакторної системи, якою є епізоотичний процес, пізнання його суті та рушійних сил. Такий методологічний підхід до вивчення закономірностей епізоотичного процесу має особливе значення для встановлення причин виникнення і ґенезу розповсюдження клостридіозів і, зокрема, емфізематозного карбункулу.


Епізоотологічний моніторинг емфізематозного карбункулу проводили в межах 192 країн світу, в т.ч. і України у розрізі АР Крим і 24 областей .


Для епізоотологічних і лабораторних експериментів було залучено 7182 голови великої рогатої худоби, 15 овець, 614 морських свинок, 13 кролів, 340 бі-лих мишей; 44 штами мікроорганізмів, у тому числі із роду Clostridium – Сl. chau-voei (музейні штами – 11, польові – 19, виробничі - 1), Cl. septicum, Cl. perfrin-gens, Cl. oedematiens, Cl. botulinum. Cl. tetani, C. histolyticum, Cl. sporogenes (по 2 штами, всі музейні); із роду BacillusB. anthracіs (вакцинний штам 55), B. cereus, B. mycoides, B.mesentericus (по одному музейному штаму); зразки ґрунту із чотирьох скотомогильників, території двох ферм, двох приміщень і чотирьох лучних пасовищ неблагополучних і благополучних щодо емфізематозного карбункула пунктів – всього 213 проб; дані ветеринарної статистики МЕБ, Державного комітету ветеринарної медицини, обласних управлінь та державних лабораторій ветеринарної медицини України (1971–2007 рр.).


У роботі використано такі методи досліджень: епізоотологічний (Бакулов И.А., 1979; Конопаткин А.А., 1979; Урбан В.П.1983; Джупина С.И., 1994; Литвин В.П., Ярчук Б.М., 1995), історико-статистичний (Таршис М.Г., Константинов В.М., 1971), порівняльно-географічний (Бакулов И.А., Таршис М.Г., 1971; Нымм Э.М., 1974), клінічний (Левченко В.І. і співавт., 2004), патолого-анатомічний (Пичугин Л.М., Акулов А.В., 1980), гістологічний (Драговоз Н.Д., 1987), імунологічні (Chandler H.M., Gulasekharam J., 1970, Айтажанов Б.Д., 1986; Івченко В.М., 1987); бактеріологічний (Львов В.М., 1960; Антонов В.Я., Блинова П.Н., 1974; Смиян Ю.П., 1987), гематологічні (Левченко В.І., Сахнюк В.В., 2004), токсикологічні (летальний токсин – за M.S. Jayaraman et al., 1962; гемолізин – за   R.S. Ramachandran, 1969; дезоксирибонуклеазу - за I.J. Princewill, C.L. Oakley, 1972; гіалуронідазу за В.М. Никитиным, 1986), біохімічні (Мельничук Д.О. і співавт., 1999; Мазуркевич А.Й. і співавт., 2004), економічні розрахунки - за А.К. Панасенко (1977), И.Н. Никитиным (1989). Статистичну обробку одержаних даних проводили з використанням методів варіаційної статистики в програмі MS Excel (Лапач С.Н. и др., 2001).


Зразки ґрунту із худобомогильників, території ферм і приміщень, де стояли хворі на емкар тварини, відбирали за допомогою спеціальних пробовідбірників для глибоких шарів, а на пасовищах – для поверхневих шарів. Бактеріологічне дослідження проб ґрунту, фекалій, зеленої маси рослин проводили за методом B.M. Hangombe et al. (2000) у нашій модифікації.


В умовах експерименту вивчали клінічний прояв, гематологічні та біохімічні показники крові, патолого-анатомічні та гістологічні зміни при експериментальному емфізематозному карбункулі на телятах і морських свинках, вірулентні та токсигенні властивості польових ізолятів, музейних та виробничих штамів, особливості взаємовідносин у ланцюгу «паразит – господар», а також проводили конструювання живильного середовища та вакцинних препаратів.


Діагноз на емфізематозний карбункул ставили на підставі тестів, регламентованих «Інструкцією про заходи проти емфізематозного карбункулу» (Ветеринарное законодательство, 1998) та «Переліку показників, за якими діагноз вважається встановленим» (ГУВ України, 1979).


Конструювання вакцини проводили з використанням методичних рекомендацій Ф.И. Каган, А.И. Колесовой (1957) та M.S. Di Genaro et al. (1999), Н.В. Медуницына (2002).

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины