Усовершенствование методов диагностики моно- И ассоциированных бактериальных пневмоний СВИНЕЙ



Название:
Усовершенствование методов диагностики моно- И ассоциированных бактериальных пневмоний СВИНЕЙ
Альтернативное Название: УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ МОНО- ТА АСОЦІЙОВАНИХ БАКТЕРІАЛЬНИХ ПНЕВМОНІЙ СВИНЕЙ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Робота виконувалась упродовж 1998-2003 років на кафедрах вірусології, патанатомії, ветсанекспертизи та епізоотології і ОЕВС Сумського національного аграрного університету; а також у Полтавській філії Інституту ветеринарної медицини (м. Полтава); Сумській обласній та районних   лабораторіях   державної   ветеринарної   ме­дицини; Інституті ветери­нарної медицини (м. Київ); 19 свинарських господарствах Сумської, Полтавської та Чернігівської областей.


Досліджували сироватки крові тварин різних вікових груп, носовий слиз, кров та патологічний матеріал (легені, бронхіальні лімфатичні вузли, печінка, бронхіальний слиз та ін.) згідно зі “Справочником по микробиологическим и вирусологическим методам исследования”(1982).


       В цілому бактеріологічними дослідженнями було охоплено 167 проб патматеріалу від 107 трупів та тварин, забитих із діагностичною метою. У лабораторних дослідах використано 210 білих мишей, 65 морських свинок, 138 курячих зародків та 17 кролів.


При проведенні досліджень використовувалися наступні поживні середовища: МПА, МПБ; бульйон Мартена (для культивування  мікоплазм);  кров’яний  агар  з 5 % вмістом крові (для культивування пастерел); агар Мак-Конкі (для культивування пастерел і бордетел); казеїново-вугільний агар (для культивування бордетел).


У    дослідах     використано:    референтні   штами  мікоплазм MhyorhinisAlaidlawiiA. granularum (252, 1133, 1634), одержані з Полтавської філії Інституту  ветеринарної медицини (м. Полтава), а також 43 епізоотичних культури, ізольованих нами (19 з них піддавали більш детальному вивченню); референтні штами Pasteurella multocida: серовари А (48-71), В (437), Д (33), Е (1255), одержані з Полтавської філії Інституту ветеринарної медицини (м. Полтава), а також 52 епізоотичні культури, що виділені від свиней з неблагополучних господарств (13 з них піддавали більш детальному вивченню). Окрім того,  використано 12 референтних штамів Bordetella bronchiseptica (№№ 8101, 8102, 8103, 8106, 8107, 8210, 8214, 8216, 8218, 8220, 8341,  8348),  одержаних  з  Інституту  епідеміології  й  мікробіології ім. Гамалеї (м. Москва), а також 54 епізоотичні культури, ізольовані нами від свиней неблагополучних по пневмоніях господарств.


У дослідах випробувано 5 антигенів, виготовлених нами з епізоотичних та референтних культур мікоплазм (№ 52, “ПОА”, “СОА”, № 7, М.hyorhinis), а також 8 антигенів  з епізоотичних культур бордетел (К-80, ЧТВ, 54, ПР, ЗР, СР, 19, ЧА).


Досліджено 1425 відібраних проб сироваток крові, від свиней господарств північно-східного регіону України з ознаками пневмонії (кашель, підвищення температури тіла, ремітуюча лихоманка) в СКРА та РА загальноприйнятими методами, а також методами, модифікованими нами. Обстеження неблагополучних господарств проводили загальноприйнятими методами,  з урахуванням “Методических указаний по эпизоотическому обследованию” (1982).


Патологоанатомічний розтин та огляд трупів здійснювали згідно з довідником “Вскрытие и патологоанатомическая диагностика болезней сельскохозяйственных животных” (1982).


Підготовку патматеріалу та первинну ізоляцію збудників здійснювали на поживних середовищах, які готували згідно з “Методическими рекомендациями по изготовлению и использованию питательных сред и растворов для микробиологических целей, культивирования клеток и вирусов» (1986) та “Методическими указаниями по диагностике, терапии и профилактике респираторных болезней свиней” (1980). Контроль та стандартизацію антигенів для постановки серологічних реакцій і поживних середовищ бактеріальних культур проводили за Телашвілі Л.Я., Простяковим А.В.(1983).


Посіви з патматеріалу, з метою виділення збудників пневмоній, проводили згідно зі “Справочником специалиста ветеринарной лаборатории” (1987) та довідником “Микробиология с техникой микробиологических методов исследования” (1980) на звичайні та збагачені поживні середовища.  Дослідження росту   проводили   на   збагачених   поживних   середовищах  (бульйон Мартена, казеїново-вугільний   агар,   кровяний   агар   та   ін.)   з   урахуванням   форми колоній, типових за морфологією для бактеріальних культур, згідно з “Определителем бактерий” (1997) та “Определителем зоопатогенных микроорганизмов” (1995).


Мазки фарбували за Грамом, Романовським - Гімзе та Лефлером, згідно з “Практикумом по ветеринарной микробиологии”(1980). Попередньо типізовані колонії збудників респіраторних захворювань  клонували та піддавали більш детальному вивченню згідно  з положеннями “Ветеринарной микробиологии” (1982). Подальше культивування виділених збудників проводили на диференційно-діагностичних середовищах Мак-Конкі, кров’яному агарі згідно з “Лабораторными исследованиями в ветеринарии” (1986).


Біохімічні властивості виділених збудників вивчали у відповідності до  “Методических рекомендаций по лабораторной диагностике инфекционных пневмоний свиней, вызываемых микоплазмами, пастереллами и бордетеллами” (1983). Гемолітичні властивості виділених культур визначали на кров’яному агарі згідно з “Практикумом по ветеринарной микробиологии и иммунологии” (1989).


Пастерельозні, бордетельозні та мікоплазменні антигени готували з клонованих культур збудників. Мікоплазменні антигени та гіперімунні сироватки  одержували згідно з вимогами, викладеними в  «Методических указаниях по диагностике, профилактике и мерам борьбы с микоплазмозом свиней» (1988), а  бордетельозні антигени готували згідно з методикою, розробленою співробітниками Полтавської зональної науково-дослідної ветеринарної станції (1991). Культури Pasteurella multocida та Pasteurella haemolytica використовували для виготовлення антигенів згідно з “Рекомендациями по диагностике, профилактике, лечению и мерам борьбы с пневмониями свиней в промышленных комплексах” (1986). Позитивні сироватки до бордетельозних антигенів отримували згідно з “Методическими указаниями по диагностике, терапии и профилактике респираторных болезней свиней” (1980). Пастерельозні гіперімунні сироватки в титрах 1:80–1:640 і вище до референтних та епізоотичних культур одержували на кролях згідно з “Методическими рекомендациями по изготовлению типоспецифических сывороток и их применению для серологической типизации пастерелл”(1984).


Патогенність виділених культур вивчали на білих мишах, кролях, морських свинках та курячих зародках згідно з вимогами, викладеними в посібнику “Диагностика, профилактика и лечение пневмоний свиней” (1982). У випадках загибелі піддослідних  тварин їх піддавали патологоанатомічному розтину та бактеріологічним дослідженням з метою реізоляції збудників. Вірулентні властивості  епізоотичних  культур  мікоплазм,  пастерел та бордетел  вивчали на 6-7-добових курячих зародках, кролях, морських свинках та білих мишах.


Отримані результати обробляли загальноприйнятими методами математичної статистики, згідно з “Константними методами математичної обробки кількісних показників” (1997), використовуючи програму Excel пакету Microsoft Office на комп’ютері Pentium - III.


РЕЗУЛЬТАТИ  ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ


 


Клініко-епізоотологічні та патологоанатомічні критерії при встановленні діагнозу. Детальне клініко-епізоотологічне обстеження неблагополучних господарств (“Зоря”, “Анастасівське” Сумської, ім.Воровського Полтавської, “Полісся” Чернігівської областей України та ін.) проводили   в   північно - східному   регіоні   України,   де   нами попередньо була діагностована інфекційна пневмонія.


При встановленні діагнозу мікоплазменної пневмонії спостерігали високу сприйнятливість до неї поросят-сисунів до 25-денного віку; підгострий перебіг, захворюваність 20-25 %, летальність – 10-15 %. При пастерельозній  пневмонії спостерігали  високу контагіозність серед поросят-сисунів та поросят, відлучених від свиноматок, виражений гострий перебіг, значну захворюваність (35-40 %) та летальність (до 25-30 %). При бордетельозній пневмонії спостерігали високу контагіозність серед усіх вікових груп, гострий перебіг, надзвичайно високу захворюваність (до 65-80 %) та летальність (до 35-40 %).


На початку хвороби у поросят, починаючи з двотижневого віку зявлявся нечастий та сухий кашель, який посилювався з розвитком інфекційного процесу (затяжний у вигляді приступів). При сильному ураженні легень у поросят 3-4 тижнів життя були помітні задуха і запальний жолоб. У тварин спостерігали переривчасте дихання (70-80 рухів на 1 хвилину). Появі кашлю передувало масове чхання, сльозотеча, слизово-гнійний кон’юнктивіт та різке підвищення температури тіла до 41,5 ° С і вище. 


Хворі   ставали   малорухливими,  заривалися  в підстилку, довго лежали, неохоче підіймалися навіть при примусовому пробудженні; у них знижувався апетит (ссання молока), а з подальшим розвитком інфекційного процесу, починаючи з 45-50 денного віку (після відлучення від свиноматок та обєднання у великі промислові групи) - поросята втрачали вгодованість, перетворювалися в "замірків" і масово гинули. Захворювання супроводжувалося лихоманкою переміжного типу з підвищенням температури тіла до 41 °С та  вище. Іноді спостерігалися розлади шлунково-кишкового тракту та викидні у свиноматок.


Основні патоморфологічні зміни супроводжувалися розвитком серозно-катаральної та слизово-гнійної пневмонії. Уражалися частіше верхівкові, серцеві та додаткові частки легень. Запалені ділянки легень були різної величини й конфігурації, ущільнені сірого або синьо-червоного кольору, з вираженою лінією демаркації від здорової тканини. Поверхня розрізу (доля легень) була вологою. При натисканні на неї збігала мутна рідина. При виявленому набряку легені мали склоподібний вигляд.


У хронічній стадії пневмонії вогнища запалення мали лобарний характер і часто ускладнювалися гнійно-некротичними процесами – в паренхимі уражених ділянок виявляли абсцеси різних розмірів та вогнища некрозу. Результати клінічного обстеження й патологоанатомічного розтину підтверджувалися бактеріологічними дослідженнями проб патматеріалу та сироваток крові.


Визначення спектру агентів - збудників пневмоній. При дослідженні 167 проб патологічного матеріалу виділили в цілому 260 культур, зокрема: 53 культури P. Multocida (20,4 %), 19 культур P. Haemolitica (7,3 %), 50 культур   мікоплазм    та   ахолеплазм   -   M. hyorhinis  (7,3 %),   M. suipneumoniae   (1,5 %), A. Granularum (4,6 %), A. Laidlawii (5,8 %), 54 культури B. bronciseptica (20,8 %) та ін..  Паралельно з цим у ряді випадків із досліджуваного матеріалу було ізольовано  34 культури сальмонел  - S. cholerae  suis  (6,2 %),  S. typhimurium (4,6 %),  S. dublin (2,3 %), 14 культур стафілококів  - St. Album (3,1 %), St. Aureus (2,3 %),  13 культур Clebsiella sp. (5,0 %), 11 культур D. lanceolatus (4,2 %) 6 культур E. coli (2,3 %) і 4 культури B. pyogenes (1,5 %) та інші нетиповані мікроорганізми,  патогенні й апатогенні для лабораторних тварин. 


Як видно з даних, наведених на рисунку 1, питома вага мікоплазм від загальної чисельності виявлених агентів складала 8,8 %; ахолеплазм – 10,4 %; пастерел - 27,7 %; бордетел - 20,8 %. Слід зазначити також, що з дослідженого патматеріалу найчастіше всього вдавалося ізолювати культури пастерел, бордетел та мікоплазм, тому цим культурам ми приділяли найбільшу увагу.


Аналізуючи одержані дані по Сумській, Полтавській та Чернігівській областях, можна зробити висновок про те, що мікоплазми та пастерели частіше виділяли з бронхіальних лімфатичних вузлів (відповідно 64,3 % та 40,0 %), а бордетели  - з легень (56,3 %). Слід зауважити, що мікоплазми вдавалося ізолювати з носового, бронхіального слизу та  крові лише з патматеріалу поросят окремих господарств зазначених областей.


 


При дослідженні 124 проб патматеріалу з неблагополучних господарств було виділено всього 173 культури, з них 37 культур мікоплазм (80,4%), 62 культури пастерел   (86,1 %),  45  культур  бордетел (83,3 %),  16  культур гемофіл (84,2 %), 9 культур сальмонел (26,5 %), дві культури диплококів (18,2 %) та дві культури ешеріхій (33,3 %).

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины