САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ БАКТЕРИЦИДНОГО БЕТОНУ В ПРИМІЩЕННЯХ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СВИНЕЙ : Санитарно-гигиеническое ОБОСНОВАНИЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ Бактерицидные БЕТОНА В ПОМЕЩЕНИЯХ ПРИ выращиванию свиней

Краткое содержание

Вивчення впливу бактерицидних бетонів на продуктивність, здоров’я  та фізіологічний стан свиней  при відгодівлі проводилось шляхом лабораторних і виробничих досліджень. Науково-господарські випробування проводились у господарстві ТОВ Агрофірма “Червоносільська” Сумського району Сумської області.

Препарат ВВ-1 золотисто-жовтого кольору, мазеподібної консистенції, з сильною бактеріостатичною (1:1000000), бактерицидною (1:10000000) і фунгіцидною (1:100000) дією. Він відноситься до групи комбінованих дезінфектантів на основі ЧАС. У рекомендованих концентраціях нетоксичний, нешкідливий для обслуговуючого персоналу, не викликає алергенних явищ, не накопичується в органах і тканинах, не має гострого запаху. За ступенем дії на організм теплокровних тварин препарат ВВ-1 відноситься до помірно токсичних речовин (3 клас безпеки ДОСТ 12-005-88), кумулятивних та сенсибілізуючих властивостей не має. ВВ-1 характеризується сильною поверхнево-активною дією, що робить його  гарним очищувачем поверхонь.

У кожному свинарнику обладнали три ізольовані секції. Для досліду були сформовані три групи свиней по 100 голів у кожній. Перша дослідна група розміщувалась у приміщенні, стіни якого оштукатурені бетонним розчином з вмістом дезінфектанту ВВ-1 1 % концентрації. Друга дослідна група – у приміщенні з 2 % концентрацією дезінфектанту. Контрольна група знаходилась у приміщенні, стіни якого були оштукатурені бетонним розчином без бактерицидних домішок.

Вивчення антимікробної дії матеріалів методом дисків. Для дослідження готували спеціальні розчини керамзитобетону, бетону і розчин для штукатурки, відносно цементно-піщаної суміші вводили дезінфектант метацид 1 %, метацид    2 %, ВВ-1 1 %, ВВ-1 2 %. Виготовляли по шість зразків розміром 3Ч3 см з додаванням дезінфектантів і шість контрольних зразків без бактерицидних домішок. Загалом отримали 90 зразків для досліджень.

Після 28 діб затвердіння  зразки розміщували в чашках Петрі  на МПА. В якості тест-мікробів використовували E. сoli – штам О55 К59№3912/41, S.аureus – АТСС 25923 F – 49.

Дослідження бактерицидних властивостей  мікробної контамінації визначали за різницею між заданою початковою кількістю мікроорганізмів та тих, які залишились після 6, 12, 24 та 72 годин експозиції у розчині.

Дослідження токсичності дослідних зразків бетону, які використовувалися, проводили за загальноприйнятими методичними рекомендаціями на інфузоріях, швидкорослих зелених водоростях “морська капуста”, насінні редиски червоної з білим кінчиком, Lebistes reticulates Peters (рибках гупі). Постановку біологічної проби проводили в умовах виробництва на дорослих свинях. Схема науково-господарського досліду наведена в рисунку 1.

Визначали на 15 тваринах кожної групи клініко-гематологічні показники із врахуванням стану здоров¢я за наступними показниками:

– температура тіла, частота пульсу та дихання вимірювали вранці та увечері перед годуванням за загальноприйнятими методами протягом трьох суміжних днів кожного місяця;

  – кров отримували у поросят з судин вуха, вміст гемоглобіну визначали методом Дервіза, кількість еритроцитів і лейкоцитів – лічильником Пікоскалє, вміст  загального білка, альбумінів, глобулінів визначали біуретовим методом, бактерицидну і лізоцимну активність сироватки крові визначали за методом Мишеля і Трефферс, підраховували згідно методик фагоцитарне число (співвідношення кількості фагоцитованих мікроорганізмів до загальної кількості лейкоцитів),  індекс (середня кількість фагоцитованих мікроорганізмів одним лейкоцитом) і активність (відсоткове співвідношення активних, які брали участь у фагоцитозі, лейкоцитів, до загальної кількості підрахованих лейкоцитів) згідно методики В. Гостева;

– живу масу свиней – щомісячне зважування молодняку на вагах, облаштованих спеціальними клітками;

– захворюваність – за кількістю хворих тварин у вікових групах:  на дорощуванні і на відгодівлі.

Статистичну обробку результатів дослідів здійснено з використанням методів варіаційної статистики. Для визначення вірогідних відмінностей між середніми величинами використовували критерій Ст¢юдента.