МОРФОГЕНЕЗ ТКАНЕВЫХ КОМПОНЕНТОВ И ИММУННЫХ СТРУКТУР РАЗЛИЧНЫХ ЧАСТЕЙ ЖЕЛУДКА ПОРОСЯТ : МОРФОГЕНЕЗ ТКАНИННИХ КОМПОНЕНТІВ ТА ІМУННИХ СТРУКТУР РІЗНИХ ЧАСТИН ШЛУНКА ПОРОСЯТ

Краткое содержание

Матеріал для досліджень відбирали від клінічно здорових поросят полтавської м'ясної породи (ПМ-1). Їх вирощували за загальноприйнятою технологією в умовах племінної свиноферми навчально-науково-виробничого комплексу Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету. Добових поросят за показниками маси тіла розділили на три групи (по n=5): ІІ група – з масою тіла, відповідною до породних показників (1144,00±45,01 г), І – з вищою (1454,00±46,54 г), ІІІ – з нижчою (812,00±18,54 г)), а також 5 – (1926,00±147,09 г), 10 – (2934,0±237,58 г) і 20 – добових поросят (4458,00±168,35 г). Поросята 5-, 10- та 20-добового віку при народженні мали масу тіла відповідну до породних показників.

Морфометрію шлунка здійснювали за допомогою штангенциркуля (ГОСТ 166-63), мірної стрічки і сантиметрової лінійки (ГОСТ 17435-72). Візуально визначали особливості рельєфу СО шлунка. Для дослідження ЛС шлунка використовували внутрішньотканинну ін'єкцію їх чорною тушшю на 3% водному розчині желатину та імпрегнацію внутрішньоорганного лімфатичного русла за Ранв’є (И.И. Марков, А.А. Сушин, 1985)  з подальшим препаруванням і виготовленням тотальних просвітлених препаратів. Морфометрію лімфангіонів внутрішньоорганних ЛС проводили за допомогою МБС-10 із стандартними окулярними вставками (Г.Г. Автандилов, 1990). Об'єм лімфангіонів обчислювали за формулою (А.В. Борисов, 1984): V=Ш² ·Д/2, де V – об'єм;         Ш – ширина; Д – довжина. Клапанний індекс (КІ) визначали за формулою: КІ=К/Д, де К – загальна кількість клапанів; Д – довжина судини в мм.

Для гістологічних досліджень відбирали ділянки стінки кардіальної, пілоричної частин, дна і меншої кривини шлунка. Матеріал фіксували у 5% водному розчині нейтрального формаліну при t = +4°С, потім у 10%, де і зберігали впродовж всього періоду досліджень. Зафіксовані шматочки промивали проточною водою протягом 1-2 діб з подальшим виготовленням гістотопограм (товщина 25-30 мкм) на заморожуючому мікротомі МК-25М (П.Н. Гаврилин, 1998). Отримані зрізи фарбували гематоксиліном і еозином. Для фарбування гістологічних зрізів червоним конго здійснювали заливку матеріалу в парафін за загальноприйнятою методикою (Г.А. Меркулов, 1961). Для виявлення ретикулярних волокон зрізи стінки шлунка і ЛВ імпрегнували азотнокислим сріблом за Футом (Л.П. Горальський, В.Т. Хомич,                       О.І. Кононський, 2005).                  

         Дослідження гістотопограм проводили за допомогою стереоскопічного (МБС-10) і світлових мікроскопів (Olympus CX 21, МБИ-6). Кількісний мікроскопічний аналіз здійснювали за допомогою окуляр-мікрометра МОВ-1-15^х і окулярної вставки з вимірювальною лінійкою (Г.Г. Автандилов, 1990). Відносну площу (ВП) тканинних структур шлункових ЛВ обчислювали за формулою: V_vi = P_i / P_t∙100%, де V_vi – ВП структури в об'ємі органа, %;                P_i – кількість крапок, що потрапили на структуру, шт.; P_t – загальна кількість крапок тестової системи, що потрапили на гістопрепарат, шт.

Статистичну обробку цифрових даних проводили на персональному комп'ютері з використанням стандартних програмних пакетів MS Exel і NCSS 2000. Між тканинними компонентами стінки різних частин шлунка і масою тіла поросят визначали корелятивні взаємозв'язки. Фотографування гістотопограм і тотальних препаратів здійснювали за допомогою мікроскопів  Olympus CX 21, МБИ-6 і МБС-10 з використанням  цифрової фотокамери «Samsung  Digimax V 700».