ЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ ПРОГНОЗУ ЗВИЧАЙНОГО ТА СІРОГО БУРЯКОВИХ ДОВГОНОСИКІВ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ МЕТОДОВ прогноз обычно И СЕРОГО свекловичного долгоносика В УСЛОВИЯХ ЦЕНТРАЛЬНОГО Лесостепи УКРАИНЫ

Краткое содержание

Дослідження проводили в 2001-2003 рр. у лабораторії прогнозів та економіки Інституту захисту рослин УААН та на полях СТОВ "Перемога" Лохвицького району Полтавської області, яке розташоване у лівобережній частині Центрально-східного Лісостепу. Матеріали з багаторічної (1981-2002 рр.) динаміки чисельності звичайного бурякового та сірого довгоносиків були надані заступником директора з наукової роботи ВПДСС, кандидатом с.-г. наук В.М. Смірних.

Особливості екології, біології та багаторічної динаміки чисельності звичайного бурякового та сірого довгоносиків вивчали за методиками Е.Н. Житкевич (1959), О.И. Петрухи (1976), О.И. Петрухи, А.П. Бутовського (1981), С.О. Трибеля (2001). Результати досліджень обраховували методом дисперсійного аналізу з допомогою прикладних програм MSExcel, Statgraphics та Statistica 5.0 на комп’ютері.

Зі спеціалізованих шкідників сходів цукрових буряків звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes рunctiventris Germ.) найшкодочинніший (Звєрезомб-Зубовський, 1957; Петруха, 1959). В зоні досліджень чисельність шкідника досить висока (табл. 1) і перевищує економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) у три і більше рази, за винятком 2002 р. Середня щільність жуків за 2001-2003 рр. як на бурячищах, так і на полях під посів цукрових буряків була ідентичною і становила 1,6 екз./м², це свідчить, що 50% популяції зимує поза межами бурякового поля, тобто розвиток частки популяції відбувається на інших стаціях.

Серед стадій, відібраних із проб, встановили відсоток мертвих, що загинули за зимовий період (табл. 2). Загибла частка припадає на лялечок і лише 1,6% на жуків.