ТРАНСОВАРІАЛЬНА ПЕРЕДАЧА МІКОБАКТЕРІЙ РІЗНИХ ВИДІВ, АДАПТОВАНИХ ДО ОРГАНІЗМУ КУРЕЙ

Краткое содержание

Матеріали і методи. Робота виконувалась протягом 1998-2002 рр. в лабораторії мікробіології тварин Інституту сільськогосподарської мікробіо-логії УААН (м. Чернігів).

Об'єктами досліджень були культури мікобактерій туберкульозу люд-ського (штам 1848) та бичачого (штам 8) видів, які шляхом восьмиразового тривалого (протягом 720 діб) послідовного пасажування були адаптовані до організму курей. Досліди по адаптації здійснені в лабораторії мікробіології тварин Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН (1991-1995рр.).

У роботі також використовували референтні штами мікобактерій ту- беркульозу людського (штам 1848), бичачого (штам 8) та пташиного (штам 14141) видів.

У дослідах застосовували бактеріологічні (бактеріоскопічні, куль-туральні, біологічні), алергічні, серологічні, патоморфологічні та статистичні методи. Всього при проведенні експериментальних досліджень використано 66 курей, 36 кролів, 66 морських свинок, бактеріологічно досліджено 420 проб яєчних жовтків та білків, 798 проб патматеріалу.

Вивчення інфікованості яєць мікобактеріями туберкульозу ссавців, адаптованими до організму птиці, проводили у дослідах на курах з благопо-лучного щодо туберкульозу господарства Чернігівської області, які були до-сліджені перед зараженням алергічними, серологічними та бактеріологічни-ми (яйця, послід) методами.

Для досліду було сформовано дві дослідні й чотири контрольні групи курей по п'ять голів у кожній, які утримувались у просторих металевих кліт-ках ізольовано одна від одної. Птиці першої дослідної групи було введено адаптовану до організму курей культуру M. tuberculosis, штам 1848, другої - адаптовану до організму курей культуру M. bovis, штам 8. Курам контроль-них груп № 1, № 2, № 3 було інокульовано відповідно: M. tuberculosis, рефе-рентний штам 1848, M. bovis, референтний штам 8, M. avium, референтний штам 14141. Птиця четвертої контрольної групи залишилася інтактною.

Курей інфікували одноразово внутрішньом'язево у дозі 1мг (40 млн мікробних тіл) бактеріальної маси відповідної культури мікобактерій.

За час досліду, який тривав 6 місяців, проводили алергічні та серо-логічні дослідження птиці.

Усі одержані від курей за час спостереження яйця як дослідних, так і контрольних груп були бактеріологічно досліджені на наявність в них мікобактерій туберкульозу. Частину яєць досліджували одразу після зне-сення, а частину - після їх попередньої інкубації в термостаті.

Експеримент з вивчення трансоваріальної передачі адаптованих до організму курей мікобактерій туберкульозу ссавців проводили на курячих ембріонах. Для їх штучного зараження використовували ізольовані з яєць адаптовані до організму курей культури M. tuberсulosis (штам 1848) та M. bovis (штам 8). Для контролю використовували ембріони, заражені M. avium, референтний штам 14141 (контроль 1), та не інфіковані (контроль 2).

Інокуляцію відповідної культури мікобактерій туберкульозу прово-дили на хоріон-алантоїсну оболонку курячих ембріонів у дозі 0,1 мл (з розрахунку 0,0001 мг бактеріальної маси в 1 мл ізотонічного розчину хлориду натрію). Далі інфіковані курячі ембріони поміщали у термостат для інкубації із додержанням необхідного режиму температури і вологості. Спостереження за розвитком ембріонів проводили шляхом овоскопії.

Вивчення стабільності набутих культурально-морфологічних, біохімі-чних та патогенних ознак адаптованими до організму курей мікобактеріями туберкульозу ссавців проводили у дослідах на морських свинках. Тварин за-ражали адаптованими до оганізму курей культурами M. tuberculosis (штам 1848) та M. bovis (штам 8), виділеними з жовтків яєць. Контрольні тварини були інфіковані референтними штамами цих видів збудника туберкульозу. Тварини третьої контрольної групи були не інфіковані (чистий контроль).

Кожна група складалась з трьох морських свинок, яких заражали під-шкірно у дозі 1 мг бактеріальної маси відповідної культури мікобактерій. Виділені з внутрішніх органів мікобактерії використовували для зараження нових тварин. Таким чином проведено три послідовні пасажі на морських свинках тривалістю 90 діб кожен.

Для дослідження внутрішніх органів загиблих та вимушено забитих морських свинок, кролів, курей, курчат та тканин ембріонів й ембріональних

оболонок застосовували патоморфологічний метод. Дослідженню підлягали лімфатичні вузли, паренхіматозні органи, кишечник. У курей особливу увагу звертали на стан яйцеводів і яєчників. Оцінку змін у внутрішніх органах мор-ських свинок проводили за схемою М.В.Тріус (1951).

Передпосівну обробку проб патматеріалу здійснювали за методом А.П. Алікаєвої (1940). Яйця, за винятком шкаралупи, перед висівом на поживне середовище спеціальній обробці не піддавали.

Вивчення властивостей у виділених мікобактерій проводили у першій генерації за допомогою ряду культурально-морфологічних та біохімічних тестів.

У культур мікобактерій вивчали морфологію, характер та швидкість росту, ріст колоній мікобактерій при різних температурах (25°, 37°, 41°С), стійкість до знебарвлення активним хлором (Л.Е. Скрябіна, 1955). Досліджу-вали також активність та термостабільність каталази (А.Е. Зімін, 1965; Н.М. Макаревіч, 1973), уреазну (Заксе), нітратредуктазну (М.Т. Tsukamura et al., 1966), дегідрогеназну (проба H. Blochа, 1950) та формамідазну (H. Na-gajama, K. Konno, S. Oka, 1941, у модифікації М.М. Дихно, С.М. Земцової, В.Н. Зайдес, 1964) активності.

Для вивчення патогенних властивостей культури мікобактерій вводи-ли морським свинкам підшкірно, а кролям та курам - внутрішньовенно у дозі 1мг бактеріальної маси, суспендованої в 1мл фізіологічного розчину хлориду натрію.

Через місяць після введення культур тварин та птицю досліджували алергічним методом. Туберкулінізацію здійснювали за допомогою двох туберкулінів (ППД для ссавців і ППД для птахів) згідно діючої "Настанови по діагностиці туберкульозу тварин та птиці", затвердженої ГУВМ з Держветінспекцією МСГП України 26 травня 1994 року.

Наявність антитіл у крові піддослідних тварин визначали у кров'яно-крапельній реакції аглютинації (ККРА) з використанням двох антигенів, ви-готовлених із мікобактерій туберкульозу людського й пташиного видів.

Одержані результати математично обробляли константним методом, а також за Стьюдентом.

Вивчення основних біологічних властивостей адаптованих до організму курей M. tuberсulosis (штам 1848) та M. bovis (штам 8). Ріст адаптованої до організму курей культури мікобактерій туберкульозу люд- ського виду на середовищі Левенштейна-Йєнсена спостерігався на 10-12 добу у вигляді блискучих, кремових колоній S-форми при оптимальній темпе- ратурі росту 37°С. При температурі 22°С та 41°С відмічали ледь помітний ріст колоній через три тижні після початку інкубації. Бактеріальна маса досліджуваної культури мікобактерій добре суспендувалась в ізотонічному розчині хлориду натрію.

 Морфологічно це були прямі і дещо вигнуті з добре помітною зерни-стістю кислотостійкі палички, що не знебарвлювалися 1 % розчином гіпо-хлориту натрію.

За біохімічними властивостями досліджувана культура мікобактерій не відрізнялась від референтного штаму 1848 M. tuberculosis. У піддослідних курей адаптований до організму птиці збудник туберкульозу людини викли-кав специфічні для туберкульозу ураження у селезінці, печінці, нирках та ки-шечнику, у кролів туберкульозні зміни відмічали у легенях та нирках, у мор-ських свинок спостерігали гіперплазію регіонарних лімфатичних вузлів з ка-зеозним вмістимим у центрі та поодинокі ураження у легенях і селезінці, що свідчить про зниження у адаптованих до організму курей культур M. tuberculosis вірулентності для морських свинок.

Ріст адаптованої до організму курей культури мікобактерій туберкульозу бичачого виду (штаму 8) на середовищі Левенштейна – Йєнсена був виявлений при температурі 37°С на 13-15 добу у вигляді дрібних, округлих, матових колоній R-форми, кольору слонової кістки. При мікроскопії мазків, пофарбованих за Ціль-Нільсеном, спостерігали кислотостійкі, зернисті палички, які не знебарвлювались активним хлором.

На відміну від референтного штаму 8 M. bovis, досліджувана культура мікобактерій туберкульозу цього виду характеризувалась слабкою уреазною активністю.

У курей адаптована до їх організму культура M. bovis (штам 8) зумовила туберкульозні ураження у печінці та кишечнику, а у кролів - загибель на 24-26 добу після зараження від туберкульозного сепсису.

Досліджувана культура мікобактерій бичачого виду загибелі морських свинок не викликала. У тварин при розтині спостерігали 1-2 напівпрозорих вузлики у легенях, а також гіперплазію регіонарних лімфатичних вузлів.

Таким чином, M. tuberculosis (штам 1848) та M. bovis (штам 8), восьмиразово послідовно пасажовані протягом 720 діб в організмі курей, поряд з набутими культурально-морфологічними та біохімічними ознаками, характерними для  M. avium, виявляють ряд видових для M. tuberculosis та M. bovis властивостей. Адаптовані до організму курей  M. tuberculosis та M. bovis, крім здатності викликати туберкульозні ураження внутрішніх органів у курей, володіють зниженою вірулентністю для морських свинок та підвищеною – для кролів.

Вивчення інфікованості яєць курей, штучно заражених адаптованими до їх організму M. tuberculosis (штам 1848) і  M. bovis (штам 8). Встановлено, що, незалежно від виду та наявності адаптації до організму курей, мікобактерії туберкульозу ссавців виділяються з яйцем. Найвищий відсоток (28,5) зараженості курячих яєць зумовили досліджувані мікобактерії туберкульозу людського виду.