СТАН ФІБРИНОЛІЗУ ПРИ АСЕПТИЧНОМУ ТА ГНІЙНОМУ ЗАПАЛЕННІ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ : СОСТОЯНИЕ фибринолиза при асептических И гнойное воспаление у крупного рогатого скота

Краткое содержание

Дослідження проводилися в господарствах Полтавської області: учгоспі “Ювілейний” (с.Кучмівка) Полтавської державної аграрної академії; сільськогосподарському цеху “Джерело”, який належить ПТУ “Укрнафта” на МТФ № 3 (с.Мильці) та МТФ № 1 (с.Супрунівка); АСК “Петровського” (с.Василівка), на кафедрі хірургії і акушерства Полтавської державної аграрної академії, у лабораторії генетики Інституту свинарства УААН та Полтавській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини.

У 1999–2002 рр. у вищеназваних господарствах області з метою визначення розповсюдження запальних процесів, зокрема в ділянці кінцівок, було проведено диспансерне обстеження 1526 голів високопро­дуктивних корів голштинської породи. При проведенні диспансеризації враховувалися хворі тварини з хірургічною патологією, особливо з гнійними процесами в ділянці пальця.

Нами проведено лабораторні дослідження крові бичків з асептичними та корів з гнійними процесами в ділянці пальця. В останніх також досліджували рановий ексудат.

Загалом було проведено 4 серії дослідів з вивчення складу хірургіч­ної інфекції та її впливу на перебіг гнійних процесів.

Перша серія дослідів була спрямована на вивчення системи фібринолізу у клінічно здорових тварин. Для цього використовували бичків та високопродуктивних дійних корів.

Після клінічного обстеження загального стану у тварин визначали показники морфологічного складу крові, рівень деяких факторів її згортання (фібриногену та фібринази – фактор ХІІІ)), рівень ранніх фібрин-мономерних комплексів – РФМК), продуктів деградації фібриногену – ПДФ), стан системи фібринолізу (Хагеман-залежний фібриноліз – ХЗФ) та фібринолітичну активність плазми крові – ФАПК)), показники неспецифічного захисту – активність лужної та кислої фосфатаз, рівень загального білка, гемоглобіну, загальних Іg, фагоцитарну активність (ФАН) та фагоцитарний індекс нейтрофілів (ФІ).

Друга серія дослідів була проведена на 18-ти бугайцях, у яких вивчали зміни показників системи гемостазу та фібринолізу при експериментальному асептичному запаленні, яке викликали при дотриманні правил асептики й антисептики шляхом багаторазових оператив­них втручань (резекція ребра, трахеотомія, руменотомія) та хімічними засобами (підшкірне введення терпентинової олії – 6 гол.).

Третя серія дослідів була спрямованана на вивчення наявних у рані мікроорганізмів – їх складу, властивостей та впливу на запальний процес. Для оцінки їх патогенетичної ролі як модель використовували гнійно-запальні процеси у високопродуктивних корів у ділянці пальця.

Після клінічного обстеження хворих тварин проводили ретельне розчищення копитець та зрошення ділянки 3%-ним розчином перекису водню. З ранової поверхні робили мазки-відбитки та відбирали зразки гнійного ексудату. У пробах визначали кількість мікроорганізмів в 1 мл ексудату, склад, властивості та чутливість мікроорганізмів до антибіотиків, для чого мазки фарбували за Граммом та Романовським, висівали дослідний матеріал на живильні середовища Ендо, МПА та Кітта-Тароцці. Для визначення токсичного впливу бактерій проводили посіви на 5%-ний кров’яний агар та внутрішньочеревно заражали білих мишей їх змивами.

Оскільки при бактеріологічному дослідженні виділяли лише мікроорганізми, які знаходяться в мертвому субстраті, а не в глибині рани, особливо серед клітин грануляційної тканини, ми проводили біопсію тканин з метою визначення “глибинної” мікрофлори. Це дозволило одночасно визначити і кількість бактерій в 1 г тканин.

За показниками мікробіологічних досліджень хворих тварин було розділено на дві групи: першу складали тварини, у яких в рановому ексудаті переважали асоціації грампозитивних мікроорганізмів, другу – з перевагою грамнегативних. Крім цього, за методикою Н.Ф.Калиниченко (1991) визначали ефективність застосування препарату “Санобіт” щодо мікроорганізмів, наявних у рані.

Четверта серія дослідів була спрямована на визначення змін показників систем крові, які виникають в організмі тварин, хворих на гнійно-запальні процеси, при дії різноманітних лікарських препаратів.

Для досягнення мети наших досліджень нами було сформовано дві групи корів із гнійними процесами в ділянці пальця. У контрольній групі (15 гол.) проводили загальне патогенетичне лікування, яке включало внутрішньоаортальне введення 0,5%-ного розчину новокаїну в дозі 0,5 мл/кг та місцево (в ділянці пальця після розчистки) – використання серветки з порошком за прописом Н.С.Островського (калію перманганату з борною кислотою – 1 : 1).

Другій групі тварин (34 гол.) внутрішньоаортально вводили новокаїн (у тих же дозах, що й в контрольній групі) у комплексі з тіотриазоліном – 1 мг/кг маси тіла та селенітом натрію – 0,1 мг/кг. Місцево, після ретельної хірургічної обробки, використовували серветки з препаратом “Санобіт”. Лікувальні процедури в усіх хворих тварин проводили з інтервалом три доби, до одужання.

В усіх серіях дослідів у тварин кров відбирали з яремної вени перед початком досліду, на 3-й, 10-й і 18-й день. При визначенні морфологічних показників її стабілізували 3,8%-ним розчином цитрату натрію, а для отримання сироватки відбирали кров без стабілізатора.

Дослідження ранового ексудату проводили на 2-у та 6-у добу лікування. Визначення складу, кількості та характеру хірургічної інфекції у змивах із ран та гнійного ексудату проводили за методикою Н.Ф Калиниченко;

  –кількість еритроцитів, лейкоцитів та лейкограму визначали загальноприйнятими методами;

  –гемоглобін – гемоглобінціанідним методом (Кондрахін І.П. та ін., 1985);

– загальний білок – рефрактометрично методом Рейса (1975);

– загальні імуноглобуліни – методом М.О.Костини (1987);

– фагоцитарну активність нейтрофілів – методом Е.Ф.Чернушенко та Л.С.Когосової (1978);

– активність лужної і кислої фосфатаз, уміст фібриногену та фібриназну активність, ФАПК, ХЗФ, рівень ПДФ та РФМК – наборами фірми Simko LTD (м.Львів).

Отриманий цифровий матеріал статистично обробляли на комп'ютері з використанням програми Gesta та таблиць Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Розповсюдження гнійно-запальних процесів у великої рогатої худоби

Із загальної кількості досліджених нами в господарствах Полтавської області 1526 корів у 298 з них виявлено патологію в ділянці пальця, що становить 19,52%, з яких 170 мали гнійно-запальні процеси, що відповідно складало 11,14% від загальної кількості обстежених тварин. Патологія включала гнійні поверхневі та глибокі пододерматити (42,94%), некротичні виразки підошви копитця (6,47%), флегмону вінчика та м’якуша (10,59%), гнійні рани (18,82%), артрити (7,06%) і виразки тканин міжпальцевого склепіння (14,12%), що відображено табл. 1. У 89% випадків гнійно-запальні процеси локалізувалися на тазових кінцівках.

Причиною цих хвороб є різноманітний травматизм унаслідок порушення умов утримання та годівлі тварин.