ГЕМОСТАЗ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ПРИ ХІРУРГІЧНІЙ ІНФЕКЦІЇ У СОБАК

Краткое содержание

Незважаючи на велику кількість публікацій з патології печінки, біохімічні критерії, які характеризують стан її сполучної тканини, практично не вивчалися. Водночас відомо, що при хворобах печінки ця тканина бере активну участь у розвитку патологічних процесів. Так, при цирозі печінки відбуваються зміни її міжклітинного складу, тому дослідження біохімічних показників, які характеризують стан строми печінки, можуть мати істотне значення в диференціації гепатодистрофії та цирозу печінки. Проте подібні повідомлення в літературі відсутні або обмежені лише даними щодо людей та лабораторних тварин, що й визначило напрям наших досліджень.

Робота виконувалася протягом 2000–2004 рр. на кафедрах діагностики і клінічної біохімії, анатомії та гістології тварин Харківської державної зооветеринарної академії, у відділі проблем лабораторної діагностики та імунології

Інституту патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка, на базі господарства АТОВ “Харківплемсервіс”, забійного пункту ПП “Лайн С” Харківського та СВК “Димитрово” Великобурлуцького районів Харківської області. Проведено клінічне дослідження та лабораторний аналіз крові 20 щурів та 32 корів.

На першому етапі інформативність біохімічних показників сполучної тканини для диференціації гострого гепатиту і цирозу печінки вивчали після експериментального відтворення патології на білих щурах лінії Wistar (по 5 тварин у кожній групі). Гострий токсичний гепатит моделювали шляхом внутрішньочеревинного введення карбону тетрахлориду (СCl₄) в дозі 0,2 мл 50 %-ного олійного розчину; цироз печінки – введенням СCl₄ підшкірно по 0,2–0,4 мл два – три рази на тиждень протягом трьох місяців. Десять інтактних щурів були контрольними до 1-ї (токсичний гепатит) та 2-ї (цироз) груп і становили 3-ю та 4-у групи відповідно. Після введення СCl_4, згідно з методикою, щурів виводили з досліду методом декапітації під гексеналовим наркозом, відбирали проби крові і зразки печінки.

Вивчали функціональний стан гепатоцитів (активність АлАТ і АсАТ) та сполучної тканини печінки, визначаючи: а) в сироватці крові – вміст хондроїтинсульфатів та глікопротеїнів; б) у тканині органа – вміст оксипроліну, тирозину, гексозамінів, гексуронових кислот.

На другому етапі інформативність біохімічних показників сполучної тканини вивчали на коровах ПСП “Комуніст” (на забійному пункті ПП “Лайн С”) віком 5–10 років, 5 з яких були клінічно здорові, 5 – хворі на гепатодистрофію та 5 – хворі на цироз печінки. Після клінічного дослідження виконували біохімічний аналіз крові цих корів, після забою проводили патолого-морфологічну оцінку та відбирали зразки печінки для гістологічних досліджень і визначення біохімічних показників, що характеризують стан сполучної тканини. У тканині печінки визначали вміст оксипроліну, тирозину, гексуронових кислот,  глікоз-аміногліканів та їх фракцій. Для оцінки стану сполучної тканини печінки в сироватці крові корів досліджували вміст хондроїтинсульфатів (ХСТ), глікопротеїнів (ГП), глікозаміногліканів та їх фракцій (хондроїтин-6-сульфату, хондроїтин-4-сульфату, гепарансульфату). Функціональний стан гепатоцитів оцінювали за результатами визначення їх білоксинтезувальної, пігментної і сечовино-утворювальної функцій та активності ферментів (АлАТ, АсАТ, ЛФ).

На третьому етапі вивчали клініко-біохімічну характеристику корів при сумісному перебізі патології: гепатодистрофія – гострий ацидоз рубця, в тому числі інформативність показників сполучної тканини – ГП та ХСТ – для          діагностики стану печінки. Дослідження проводили у СВК “Димитрово” на коровах, симентальської породи віком 5–7 років, кількістю 10 голів, продуктивність 3–4 тисяч літрів молока за лактацію, у яких на фоні гепатодистрофії      виник спалах гострого ацидозу рубця. Тварин досліджували клінічно та проводили біохімічний аналіз крові на 1-, 2-, 3-, 7-, 14-, 21-, 28- та 56-у добу після захворювання на гострий ацидоз рубця. Для оцінки стану сполучної тканини печінки в сироватці крові корів визначали вміст хондроїтинсульфатів та глікопротеїнів. Функціональний стан печінки оцінювали за результатами визначення   білоксинтезувальної, пігментної та сечовиноутворювальної функцій, активності ферментів (АлАТ, АсАТ, ЛФ).

На четвертому етапі в АТОВ “Харківплемсервіс” також вивчали інформативність біохімічних показників сполучної тканини, що визначали в сироватці крові у корів української червоно-рябої молочної породи, які утримувалися на незбалансованому раціоні до складу якого входила несвіжа пивна дробина протягом тривалого часу в період лактації, три роки поспіль: у лютому 2001, 2002 та 2003 років. Для оцінки стану сполучної тканини та функціонального стану печінки визначали ті самі показники, що й на третьому етапі.

У сироватці крові визначали такі показники: загальний білок – рефрактометрично та біуретовим методом; білкові фракції – методом електрофорезу на папері в мединал-вероналовому буфері; сечовину – за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом; креатинін – за кольоровою реакцією Яффе (метод Поп-пера); холестерол – за методом Ілька; β-ліпопротеїни – турбідиметричним методом за Бурштейном і Самаєм; загальний та кон’югований білірубін – модифікованим методом Ієндрашика; глікопротеїни (ГП) – за методом Штейнберга – Доценка; хондроїтинсульфати (ХСТ) – за методом Nеmeth – Csoka у модифікації Л.І. Слуцького; фракції глікозаміногліканів (хондроїтин-6- та хондроїтин-4-сульфат, гепарансульфат) – за М.Р.Штерном зі співавт.; загальний кальцій – комплексонометричним методом з індикатором мурексидом (за Луцьким Д.Я.); неорганічний фосфор – за реакцією з аскорбіновою кислотою (метод Фіске-Субароу); каротин – методом Карр-Прайса в модифікації Юдкіна; активність АлАТ та АсАТ визначали за допомогою уніфікованого динітрофенілгідразинового методу за Райтманом і Френкель; лужної фосфатази – за методом Боданські. Колоїдну стійкість білків встановлювали тимоловою пробою за Маклаганом та за допомогою стрічки Вельтмана.

У гідролізатах тканин печінки визначали вміст оксипроліну (Опро) за методом H. Stegemann, тирозину (Тир) – за методом Л.І. Слуцького, загальних гексозамінів (ГА) – за методом N.P. Boas. Рівень гексуронових кислот (ГУ) визначали за вмістом глюкуронової кислоти методом T. Bitter та H.M. Muir. Гістологічні зрізи тканин печінки робили за класичною схемою виготовлення гістопрепаратів з наступним фарбуванням парафінових зрізів гематоксиліном і еозином. Підрахунок відсотка строми в гістологічних зрізах печінки проводили за методом тестового точкового підрахунку (n=256) за Г.Г. Автанділовим. Сечу і молоко досліджували на вміст кетонових тіл реактивом Розера.

Математична обробка проводилася статистичними методами за допомогою непараметричного Х критерію Ван дер Вардена, Т критерію Фішера – Стьюдента та стандартного пакету “Статистика” в програмі ЕХЕL 2000.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Експериментальне відтворення гострого токсичного гепатиту та

цирозу печінки у білих щурів

Поглиблене вивчення можливості диференціальної діагностики гепато-дистрофії і цирозу печінки у корів з використанням біохімічних досліджень є актуальною, але досить складною проблемою. Тому дослідженням цих захворювань у корів передували експерименти на білих щурах, яким уводили у двох різних регламентах карбону тетрахлорид. Було встановлено, що біохімічним критерієм гострого токсичного гепатиту у тварин стало вірогідне зниження, порівняно з контрольною групою, вмісту загальних тканинних гексозамінів (р<0,001) та гексуронових кислот (p<0,05) у зв’язку з ушкодженням паренхіми печінки внаслідок запального процесу, що призвело до зменшення суми всіх компонентів, які досліджувалися (табл.1). Це супроводжувалося вірогідним (р<0,001 та р<0,01 відповідно) підвищенням рівня глікопротеїнів і хондроїтинсульфатів у сироватці крові, джерелом яких була ушкоджена печінка. Підвищення активності АлАТ у 2,1 рази, порівняно з контрольною групою, на фоні незначного збільшення активності АсАТ (в 1,19 рази) на моделі токсичного    гепатиту свідчило про руйнування клітинних мембран гепатоцитів без істотного порушення мітохондрій.

При довготривалому експерименті, який тривав протягом трьох місяців і призводив до розвитку цирозу печінки у білих щурів, ушкодження її структури і функції характеризувалися іншими метаболічними критеріями, ніж при токсичному гепатиті. У зразках печінки при цирозі спостерігалося вірогідне (р<0,001) підвищення вмісту оксипроліну у порівнянні як з клінічно здоровими щурами, так і тваринами з ознаками токсичного гепатиту, що було безперечним свідченням її фіброзу.