ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ЯЄЧНИКІВ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ЧОРНО-РЯБОЇ ПОРОДИ В ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВАХ ЖИТОМИРЩИНИ

Краткое содержание

Дослідження проводились упродовж 1999-2002 років на кафедрі анатомії і гістології сільськогосподарських тварин факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного університету, в лабораторії радіологічного відділу Житомирської обласної санітарно-епідеміологічної станції та Житомирського центру “Облдержродючість”, а також на Житомирському та Коростенському м’ясокомбінатах.

Матеріалом дослідження були яєчники теличок і корів чорно-рябої породи, вирощених у П(ПО)СП “Білокоровичське” Олевського району Житомирської області. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України за №106 від 23 липня 1991 року територія цього господарства відноситься до III зони радіаційного забруднення (5-15 Кі/км²).

У господарстві проводили радіометричне дослідження сільськогосподарських угідь, кормів і тваринницьких приміщень. Згідно записів у “Журналі з штучного осіменіння корів” і наслідків ректального дослідження формували дослідні групи корів: I група – неплідні корови віком 4-7 років; II, III, IV групи – корови віком 4-7 років на стадії збудження, гальмування, зрівноваження статевого циклу (відповідно 0, 4, 18-й день статевого циклу); V група – корови 12-19-річного віку з припиненим статевим циклом. Слід відмітити, що у I групі корів (n=50) вивчали розповсюдження патології яєчників, у II-V групах корів (n=20), а також у теличок віком 4-5 місяців (n=5) вивчали вікові особливості будови яєчників.

Для контролю були використані телички й корови (n=25) аналогічного віку й породи зі СТОВ “Ліщинське” Житомирського району Житомирської області, де рівень радіації був у межах природних фонових величин.

На Житомирському та Коростенському м’ясокомбінатах проводили післязабійне обстеження статевих органів тварин.

Вміст ¹³⁷Cs в яєчниках теличок віком 4-5 місяців (n=10) і корів віком 4-19 років (n=75)

визначали за допомогою гамма-спектрометра “Аспект” з перетворювачем АПЦ-4К2 у лабораторії радіологічного відділу Житомирської обласної санітарно-епідеміологічної станції.

Морфологічні дослідження яєчників теличок і корів проводили за алгоритмом М.І. Шкіль (1996) з використанням методу системної стереометрії (Гуцол А.А., 1988; Автанділов Г.Г., 1990).

При органостереометричному дослідженні яєчників визначали абсолютну масу, об’єм, лінійні розміри органа, а також кількість та об’єм його макроструктурних компонентів.

Масу яєчників визначали шляхом зважування, лінійні розміри – промірами штангенциркулем, об’єм – за Г. Блумом, В. Фрайбердом (1956).

Для визначення кількості та об’єму макроструктурних компонентів яєчники розрізали на поперечні пластинки товщиною 2 мм. Після підрахунку числа жовтих і білуватих тіл,
а також вторинних фолікулів діаметром 1, 2, 3, 4, 5 мм і третинних фолікулів діаметром 6-10, 11-27 мм, на поверхню кожної пластинки накладали морфометричну сітку з рівновіддаленими крапками. Проводили диференційований підрахунок крапок, які припадали на кожну макроструктуру кіркової речовини (жовті, білуваті тіла, порожнина фолікулів, залишкова частина кіркової речовини)
і окремо на мозкову речовину. На підставі одержаних даних визначали відносний об’єм кожної макроструктури в загальному об’ємі яєчника та вираховували їх абсолютний об’єм.

Для гістостереометричних досліджень із кожного яєчника відбирали по три пластинки. Їх фіксували в 10% водному розчині нейтрального формаліну з послідуючою заливкою в парафін (Меркулов Г.А., 1961). На санному мікротомі МС-2 виготовляли гістологічні зрізи товщиною 6 мкм. Їх забарвлювали гематоксиліном та еозином за схемою Е.Ф. Полікарпової, М.В. Невзгодіна (1974).

Гістологічні дослідження яєчників розпочинали з морфологічної оцінки різних мікроструктур за допомогою світлового мікроскопу. При цьому проводили підрахунок кількості примордіальних, первинних фолікулів, а також вторинних фолікулів діаметром до 1, 1-5 мм і третинних фолікулів діаметром 6 мм і більше (нормальних, атретичних) та вираховували їх співвідношення.

Стереометричний аналіз мікроструктур яєчника проводили за допомогою метода крапкової волюметрії з використанням окулярної морфометричної сітки (Автанділов Г.Г., 1990). У залишковій частині кіркової речовини визначали відносний і абсолютний об’єм білкової оболонки з поверхневим епітелієм; примордіальних і первинних фолікулів; стінки нормальних і атретичних фолікулів; порожнини фолікулів діаметром до 1-го мм; атретичних тіл і строми.

При гістостереометрії жовтого тіла спочатку визначали відносний, абсолютний об’єм залозистої тканини і трабекул, а потім (у десяти випадкових полях зору при збільшенні об. 40, ок. 10) у залозистій тканині – стереометричні показники зернистих лютеоцитів, тека-лютеоцитів, дистрофічних лютеоцитів, строми залозистої тканини, просвіту капілярів.

Мікрофотографування гістопрепаратів здійснювали за допомогою мікроскопа БІОЛАМ Р-12, фотонасадки МФН-10.

Статистичну обробку даних проводили за І.А. Ойвіним (1960). Результати середніх значень вважали достовірними при P < 0,05 – *; P < 0,01 – **; P < 0,001 – ***.

результати досліджень та їх аналіз

Коротка радіоекологічна характеристика дослідного господарства

Дослідження проводили на великій рогатій худобі, яка утримувалась в П(ПО)СП “Білокоровичське” Олевського району Житомирської області, де щільність забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs становить 5-15 Кі/км². Гамма-фон на території тваринницьких приміщень, вигульних майданчиках, пасовищах коливався від 22 до 33 мкР/год. Питома радіоактивність згодовуваних кормів складала: сіно, солома 150-280 Бк/кг, концкорми 65-80 Бк/кг, соковиті 60-95 Бк/кг.

Розповсюдження патології яєчників
у неплідних корів дослідної групи

Патологія яєчників – одна з найбільш частих причин неплідності корів (Звєрєва Г.В., 1981; Полянцев Н.І., 1986). Наші дослідження показали, що на забрудненій радіонуклідами території у неплідних корів найчастіше зустрічаються такі види патології яєчників як запалення (26%), фолікулярна кіста (30%), персистентне жовте тіло (20%). Лютеїнову кісту й атрофію яєчників виявлено лише відповідно у 14 та 10% корів. Слід відмітити, що з віком тварин частота випадків атрофії, лютеїнових, фолікулярних кіст і персистентних жовтих тіл збільшується відповідно з 6,3; 6,3; 18,7; 18,7% у корів віком 4-5 років і до 11,8; 17,6; 35,3; 20,6% у корів віком 6-7 років. Щодо запалення яєчників, його частота у цих корів, навпаки, зменшувалась з 50 до 14,7%.

Вміст ¹³⁷Cs у яєчниках великої рогатої худоби дослідної групи

За даними наших досліджень встановлено, що вміст ¹³⁷Cs у яєчниках великої рогатої худоби із забрудненої радіонуклідами зони зростає з віком і становить: 4 Бк/кг у теличок віком 4-5 місяців, 10 Бк/кг у корів віком 4-7 років, 14 Бк/кг у корів віком 12-19 років. Це свідчить про кумулятивний ефект радіоцезію у відношенні до статевих залоз (Лисенко Л.І., Кірпатовський І.Д., Писаренко С.С., 2000). Разом з тим, у неплідних корів віком 4-7 років вміст ¹³⁷Cs у яєчниках, незалежно від виду їх патології, знаходиться на одному рівні, складаючи 10-12 Бк/кг.

Морфологічні показники яєчників теличок віком 4-5 місяців
(молочний період постнатального онтогенезу)