РАННЯ ДІАГНОСТИКА, ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТОЗІВ (Se і Co) ТЕЛЯТ : РАННЯЯ ДИАГНОСТИКА, ПРОФИЛАКТИКА И ЛЕЧЕНИЕ микроэлементозы (Se s Co) ТЕЛЯТ

Краткое содержание

Актуальність теми. Однією з важливих проблем сучасної ветеринарної науки і практики в галузі тваринництва є одержання здорового приплоду, збереження його в період вирощування, лікування молодняку та профілактика захворювань.

Великих збитків тваринництву завдають мікроелементози, спричинені, зокрема, нестачею селену і кобальту (Хенниг А., 1976; Кузнецов С.Г., 1991 та ін.).

Клінічні ознаки, характерні для нестачі селену i кобальту, є досить вираженими лише при тяжких дефіцитних станах. Субклінічний перебіг мікроелементозів проявляється неспецифічними і навіть типовими, але не патогномонічними ознаками: зниженням приросту маси тіла, зміною шкіри і волосяного покриву, алотріофагією, порушенням кровотворення, анемією і гіпоксією, гепатодистрофією, за якими діагностувати хворобу досить складно (Underwood E.I., 1977). Гіпомікроелементози, спричинені нестачею селену та кобальту в кормах, широко розповсюджені в різних господарствах західної біогеохімічної зони, що      завдає значних збитків тваринництву (Сучков Б.П., 1978, 1980; Кравців Р.Й, 1989, 1992; Судаков М.О., 1991). У той же час рання діагностика, патогенез, лікування та комплексна профілактика цих мікроелементозів на сьогодні є недостатньо вивченими.

Використання з лікувальною метою неорганічних солей дефіцитних мікроелементів не завжди забезпечує належний рівень мікроелементів у тканинах, що зумовлено досить невисокою доступністю їх, утворенням нерозчинних ком- плексних сполук, невідповідністю стандартних преміксів біогеохімічним особливостям регіону. Причому, підвищення рівня біогенних мікроелементів у раціоні для досягнення оптимального метаболізму викликає інколи порушення обміну речовин і токсикози. У зв’язку з цим доцільним, на наш погляд, є застосування хелатних сполук мікроелементів, оскільки вони, порівняно з іншими їхніми органічними і неорганічними формами, є оптимальною для організму формою сполучення біогенних металів і мають високу біологічну доступність     (Лебедев Н.И., 1990; Кравців Р.Й., 1992). Проте методика застосування їх для телят опрацьована недостатньо. У зв’язку з цим тема роботи є актуальною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом галузевої програми науково-дослідної роботи Мініс-терства аграрної політики України, шифр 9/4, “Розробка методів діагностики, комплексної профілактики мікроелементозів тварин у регіоні та покращення якості продукції тваринництва”; номер держреєстрації 0199U0004483. Робота є розділом комплексної теми кафедри внутрішніх хвороб тварин Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького “Розробка методів обґрунтованої терапії, комплексної профілактики і удосконаленої діагностики метаболічних, респіраторних і шлунково-кишкових хвороб молодняку великої рогатої худоби на грунті порушень обміну речовин, які виникають в результаті аліментарних чинників”; номер держреєстрації 0102U001336.

Мета роботи полягає в розробці та експериментальному обґрунтуванні методів ранньої діагностики мікроелементозів телят, спричинених нестачею селену і кобальту, їх комплексної профілактики і терапії із застосуванням метіонатів селену і кобальту.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні задачі:

а) визначити мікроелементний склад кормів дослідного господарства та з’ясувати рівень забезпечення ними хворих телят;

б) вивчити показники, що характеризують обмін кобальту і селену в телят при недостатньому надходженні їх із кормом (гемопоез, уміст селену, МДА, кобальту, ціанокобаламіну, активність ГПО у крові та вміст ММК у сечі);

в) удосконалити методи ранньої діагностики мікроелементозів, спричинених нестачею селену та кобальту в телят;

г) розробити методику застосування хелатних сполук (метіонатів) кобальту і селену, вивчити їхню терапевтичну ефективність у порівнянні з неорганічними солями цих елементів та в комплексі з препаратом “Урсовіт”;

д) вивчити профілактичний і терапевтичний вплив препарату “Еветсель” при білом’язовій хворобі телят;

е) на основі одержаних результатів розробити рекомендації щодо лікування і профілактики гіпоселенозу та гіпокобальтозу в телят з урахуванням біогеохі- мічних особливостей західного регіону.

Об’єкт дослідження – телята чорно-рябої породи 2–6-місячного віку.

Предмет дослідження –  кров, сеча, корми.

Методи дослідження – клінічні, морфологічні (еритроцити, лейкоцити), біохімічні (гемоглобін, активність ГПО, селен, кобальт, вітаміни А і Е, каротин, загальний білок, імуноглобуліни та МДА) і мікробіологічний (вітамін В₁₂) методи дослідження крові, біохімічний аналіз сечі (уміст ММК).

Наукова новизна одержаних результатів. На основі вивчення гемопоезу, обміну кобальту, селену, вітаміну В₁₂, ММК і МДА уперше здійснено комплексний підхід до глибшого пізнання патогенезу мікроелементозів, спричинених нестачею селену та кобальту. Вперше встановлено кореляційну залежність між порушенням обміну вітаміну В₁₂ і кобальту в крові та ММК у сечі телят, між обміном селену та активністю ГПО і умістом МДА в крові цих тварин. Доведено участь процесів ПОЛ у розвитку мікроелементозів, спричинених нестачею селену та кобальту. Вивчення перерахованих закономірностей дало можливість теоретично і експериментально обгрунтувати нові методи діагностики гіпокобальтозу і В₁₂-гіповітамінозу шляхом визначення умісту ММК в сечі, а недостатності селену – за активністю ГПО в крові. Обгрунтовано можливість використовувати ці показники як критерій оцінки ефективності проведеного лікування.

На основі вивчення обміну кобальту і селену, показників гемопоезу, вмісту МДА і ММК, активності ГПО вперше розроблено і експериментально обґрунтовано методику комплексної терапії хворих телят із застосуванням хелатних сполук мікроелементів (метіонатів) у поєднанні із внутрішньом’язовим введе-нням вітамінного препарату “Урсовіт”. Проведено лікування телят із симптомами білом’язової хвороби з використанням препарату “Еветсель” (“Polfa”).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та експериментально обґрунтовано нові методи діагностики білом’язової хвороби шляхом визначення активності глутатіонпероксидази в еритроцитах та гіпокобальтозу і В₁₂-гіповітамінозу – дослідженням концентрації ММК в сечі. Розроблена і впроваджена методика застосування метіонатів селену і кобальту в комплексі з препаратом “Урсовіт” для лікування і профілактики патології та препарату “Еветсель” (“Polfa”) для лікування молодняку із симптомами білом’язової хвороби. Результати дослідження впроваджені в господарствах “Обрій” та “Колос” Любомльського району Волинської області (інформаційний листок Львівського ЦНТЕІ, № 3, 2002 р.).

Матеріали дисертації використовуються в лікуванні та профілактиці білом’язової хвороби і гіпокобальтозу молодняку в окремих господарствах Волинської і Львівської областей, при читанні лекцій і проведенні лабораторно-практичних занять із наступних предметів: “Клінічна діагностика”, “Клінічна біохімія” і “Внутрішні хвороби тварин” на факультеті ветеринарної медицини Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. Результати досліджень увійшли до підручника “Внутрішні хвороби тварин” (В.І.Левченко, І.П.Кондрахін, В.В.Влізло та ін.; За ред. В.І.Левченка. – Біла Церква, 2000. – ч. 2. – С. 382–386). На основі результатів дослідження отримано позитивний висновок про видачу деклараційного патенту (№ 74852 від 14.11.2002).

Особистий внесок здобувача. Самостійно проведено аналіз літератури з проблеми мікроелементозів телят, спричинених нестачею селену та кобальту, формування дослідних груп і клінічне обстеження тварин. Гематологічні та біохімічні дослідження виконані безпосередньо автором. Самостійно проведено лікування телят, хворих гіпоселенозом та гіпокобальтозом, обґрунтовано використання розробленої комплексної терапії, здійснено статистичну обробку результатів, проаналізовано й узагальнено одержані результати, сформульовано вис-новки, запропоновано практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: “Діагностика, профілактика та лікування хвороб продуктивних тварин” (м. Київ, 16–20 жовтня 2000 р.); “Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини” (м. Харків, 16–26 березня 2001 р.); “Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки” (м. Львів, 4–5 жовтня 2001 р.); “Біологічні основи підвищення продуктивності тварин” (м. Львів, 24–25 січня 2002 р.); “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 26–27 червня 2002 р.); “Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні” (м. Київ, 20–21 березня 2002 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 статей у фахових виданнях: наукових вісниках Національного аграрного університету (1), Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького (3), Інституту біології тварин УААН (1), Сумського Національного аграрного університету (1), збірнику наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії (1) та в журналі “Сільський господар” (1); видруковано 1 інформаційний листок.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, основних методів досліджень, викладених у трьох розділах результатів власних досліджень, їх узагальнення та аналізу, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел і додатків. Робота викладена на 110 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 23 таблицями та 39 рисунками. Список використаних джерел включає 357 найменування, у тому числі 171 – із далекого зарубіжжя. У додатку наведено 3 документи.