АСОЦІЙОВАНІ РЕСПІРАТОРНІ ХВОРОБИ СВИНЕЙ (клініко-епізоотологічні особливості, cистема терапії та профілактики)



Название:
АСОЦІЙОВАНІ РЕСПІРАТОРНІ ХВОРОБИ СВИНЕЙ (клініко-епізоотологічні особливості, cистема терапії та профілактики)
Альтернативное Название: АССОЦИИРОВАННЫЕ респираторные болезни СВИНЕЙ (Клинико-эпизоотологические особенности, система терапии и профилактики)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Робота виконувалась впродовж 1997-2002 років на кафедрах епізоотології, організації й економіки ветеринарної справи та вірусології, патологічної анатомії і ветеринарно-санітарної експертизи Сумського національного аграрного університету;   в Полтавській    філії    Інституту    ветеринарної   медицини   УААН; у Сумській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини; у 12 господарствах північно-східного регіону України (Сумська, Полтавська та Чернігівська області).


Епізоотичну ситуацію у свинарських господарствах вивчали шляхом аналізу статистичних даних ветеринарної звітності Державного департа­менту ветеринарної медицини України за 1996–2000 рр. та відповідних управлінь ветеринарної медицини обласних держадміністрацій з урахуванням  шляхів можливого занесення збудника респіраторних хвороб свиней у благополучні господарства,  патологоанатомічних розтинів трупів та тварин, забитих з діагностичною метою, лабораторних досліджень патологічного матеріалу та сироваток крові згідно з “Методическими указаниями по эпизоотологическому обследованию”  (1982).


Клінічний перебіг і прояв інфекції вивчали на 483 хворих свинях різного віку з урахуванням сезонності, спеціалізації господарств, умов годівлі, утримання, наявності інших захворювань.


            Патологоанатомічний метод діагностики включав дослідження макроскопічних змін в органах і тканинах трупів та забитих з діагностичною метою хворих тварин (n=178) при наявності типових змін згідно з довідником “Вскрытие и патологоанатомическая диагностика болезней сельскохозяйственных животных” (1982).


            Діагноз на респіраторні хвороби свиней встановлювали комплексно на підставі епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних даних з урахуванням бактеріологічних та серологічних досліджень.


            Бактеріологічні дослідження патологічного матеріалу від 178 загиблих та вимушено забитих свиней, а також 1217 проб сироваток крові від тварин різного віку і стадії захворювання здійснювали згідно з довідником “Лабораторные  исследования  в  ветеринарии / Бактериальные  инфекции” (1986).


            Видову належність мікроорганізмів встановлювали за допомогою визначника “Bergey” (1997).


            Типізацію мікоплазм, пастерел і бордетел проводили згідно з  “Методическими рекомендациями по лабораторной диагностике инфекционных пневмоний свиней, вызываемых микоплазмами, пастереллами и бордетеллами” (1983).


           


5


Серологічну типізацію сальмонел і ешеріхій проводили в РА з О- і  Н- аглютинуючими сальмонельозними сироватками і О-колі - сироватками згідно з “Наставлением по применению наборов сывороток сальмонеллезных О- комплексных и монорецепторных О- и Н- агглютинирующих для экспресс- идентификации сальмонелл в РА на стекле” (1984) і “Наставлением по применению агглютинирующих О - коли - сывороток” (1980).


            Типізацію диплококів проводили згідно з “Методическими указаниями по лабораторным исследованиям на пневмококковую (диплококковую) инфекцию животных” (1984).


            Визначення патогенності ізольованих культур мікроорганізмів проводили шляхом інтраперітонеального та підшкірного інфікування безпорідних білих мишей масою 16–18 г (n=225) згідно з існуючими настановами та рекомендаціями з лабораторної діагностики.


            Визначення чутливості виділених мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів проводили згідно з “Методическими указаниями по определению чувствительности к антибиотикам возбудителей инфекционных болезней сельскохозяйственных животных” (1971) та  “Справочником специалиста ветеринарной лаборатории” (1987).


            Терапевтичні заходи здійснювали у трьох неблагополучних за респіраторними хворобами свиней  господарствах на 1195 тваринах  2-4-місячного віку з урахуванням етіології захворювання та господарської спрямованості (товарне, племінне) згідно з довідникои “Методы терапевтической помощи животным” (1991). Для лікувальних обробок тварин відбирали препарати, які при визначенні чутливості збудників до них зумовлювали найбільшу активність: окситетрацикліна гідрохлорид, окситетрациклін з норсульфазолом, гентаміцина сульфат, енроксил. Терапевтичні препарати застосовували аерозольним та внутрішньомязовим методом згідно з виданнями “Справочник ветеринарных препаратов” (1986), “Диагностика, профилактика и лечение пневмоний свиней” (1982) та “Методические указания по диагностике, профилактике и мерам борьбы с микоплазмозом свиней” (1988),  а також з діючими настановами.


            Вакцинопрофілактику поросят проводили у господарствах з урахуванням етіології пневмоній, віку тварин, прийнятої в них системи технологічних обробок, благополучності щодо гострих інфекційних захворювань. Щепленню піддавали лише клінічно здорових поросят 20-денного віку згідно з існуючими інструкціями та настановами і у відповідності до вимог, викладених в “Справочнике ветеринарных препаратов” (1986).


            В умовах трьох господарств (двох товарних і одного держплемзаводу), що неблагополучні на респіраторні хвороби свиней, проводили оздоровчі заходи з урахуванням діагнозу, розповсюдженості хвороби згідно з “Рекомендациями по диагностике и мерам борьбы с респираторными болезнями свиней” (1986) та “Тимчасовою інструкцією по боротьбі з інфекційними пневмоніями свиней” (1992).


6


Ветеринарно-санітарні заходи проти респіраторних хвороб інфекційної етіології проводили згідно із загальноприйнятими вимогами і з урахуванням даних, що викладено в “Справочнике по ветеринарной санитарии” (1986) та довіднику “Організація протиепізоотичних заходів” (1987).


            Обчислення економічних збитків та ефективності оздоровчих заходів у неблагополучних на респіраторні хвороби свиней господарствах здійснювали за Воскобойніком В.Ф. (1991, 1995, 1998), Козій Б. (1998) та згідно з “Методикою определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий” (1982).


            Отриманий    цифровий    матеріал    обробляли    статистистично   згідно з виданнями “Константні методи математичної обробки кількісних показників” (1997) та    “Компютерні методи у сільському господарстві та біології” (2000), використовуючи програму Excel пакету Microsoft Office.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины