ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ СИСТЕМЫ ЗАЩИТЫ ЯРОВОГО ЯЧМЕНЯ ОТ ШВЕДСКИХ МУХ (OSCINELLA PUSILLA MG., OSCINELLA FRIT L.) В СЕВЕРНОЙ СТЕПИ УКРАИНЫ



Название:
ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ СИСТЕМЫ ЗАЩИТЫ ЯРОВОГО ЯЧМЕНЯ ОТ ШВЕДСКИХ МУХ (OSCINELLA PUSILLA MG., OSCINELLA FRIT L.) В СЕВЕРНОЙ СТЕПИ УКРАИНЫ
Альтернативное Название: ЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ ВІД ШВЕДСЬКИХ МУХ (OSCINELLA PUSILLA MG., OSCINELLA FRIT L.) В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

         Виходячи з положення, що взаємодія шкідника і рослини розглядається як складна біологічна система, нами була визначена роль інтегрованого захисту в регулюванні динаміки чисельності шкідливого консумента. На підставі проведеного аналізу літературних джерел і своїх міркувань ми виділили два періоди в розвитку досліджень по інтегрованій системі захисту рослин від шкідників.


         У перший період дослідження багатьох вчених (Курдюмов Н.В., 1913; Троицкий Н.И., 1925; Знаменский А.В., 1926; Жуковский А.П., 1932; Чесноков П.Г., 1936; Беляев И.М., 1938; Щеголев В.Н., 1956) були присвячені вивченню окремих прийомів, які надалі стали основою системи заходів захисту від шкідників. Ця система припускала застосування всіх прийомів захисту рослин від шкідників не розрізнено, а в певній послідовності. Початок другого періоду характеризувався системним підходом, при якому і виникла інтегрована система захисту рослин від шкідників. Вона є науково-обґрунтованою системою регуляції чисельності шкідливих видів, пов’язаною з їх популяційною динамікою і навколишнім середовищем, і поєднує сумісну техніку боротьби для утримання шкідливих видів нижче за рівень, що заподіює економічні втрати (Becker H.,1972; Brader L., 1974; Day E., 1974; Franz J., 1978; Granham J., 1978; Фадеев Ю. Н., 1975;  Фадеев Ю.Н., Воронин К.Е., 1981). В даний час інтегрована система захисту рослин від шкідників розглядається з позицій тріотрофу (кормова рослина-шкідник-ентомофаг). У науковій літературі з приводу теоретичних основ інтегрованої системи захисту є різні уявлення. Ми в своїй роботі дотримуємося теоретичних поглядів школи академіка К.В. Новожилова.


 


МІСЦЕ, УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ


 


         Експериментальні дослідження по дисертаційній роботі проводилися в 1995-2001 рр. в польових і лабораторних умовах одночасно в Дніпропетровському державному аграрному університеті і Ерастівській сільськогосподарській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН. Дослідні поля ДДАУ знаходяться в навчально-дослідному господарстві Самарський Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Ґрунти дослідної ділянки представлені чорноземом звичайним середньозмитим на лесовидних суглинках. Вміст гумусу менше 5%, рухомого фосфору в середньому по горизонтах 102 мг, азоту 225 мг і калію 1450 мг на 1 кг ґрунту, що свідчить про середню його родючість. Клімат Дніпропетровської області характеризується континентальністю як в зимовий період, так і у весняно-літній, з невисокою кількістю випавших опадів. Так, середня (1995-2001 рр.) щорічна сумарна кількість опадів склала 350 мм, і вона змінювалася в межах від 280 до 420 мм.


         Погодні умови 1995-2001 рр. відрізнялися високою варіабельністю як температурного режиму, так і опадів у весняний і літній періоди. Вони мали істотний вплив на проходження основних етапів органогенезу ярого ячменю, а в результаті – і на врожайність цієї культури.


         Видовий склад злакових мух, які пошкоджували ярий ячмінь, визначений автором і перевірений професором Е.П. Нарчук в Інституті зоології АН Росії. Ентомофаги шведських мух визначив кандидат біологічних наук В.Г. Маршаков (ВІЗР, м. Санкт-Петербург).


         Визначення шкідливості шведських мух проводили за методиками                 В.І. Танського і ін. (1981); М.О. Рябченка (1984). Збір ентомофагів здійснювали за допомогою фотоеклекторів згідно з методикою Г.А. Вікторова (1969), а уражених захворюваннями яєць, личинок і імаго – при візуальних обстеженнях виробничих посівів.


         Розглядаючи рослину як цілісну ростову саморегулюючу систему, для її вивчення використовували метод морфогенетичного аналізу (З.А. Морозова, 1983, 1986). Для біохімічних аналізів відбирали 50 здорових і 50 пошкоджених рослин ячменю. Визначення метаболітів в рослинах проводили за наступними методиками: вуглеводів – за Х.І. Починком (1976); аскорбінової кислоти – за С.М. Прокошевим (1957); хлорофілу і каротиноїдів – за Х.І. Починком (1976).


         У зерні із здорових і пошкоджених шведською мухою рослин ячменю визначали амінокислотний склад на амінокислотному аналізаторі Н-1200Б. Кількісні показники шкідливості встановлювали шляхом етикетування здорових і пошкоджених рослин в агроценозі, а оцінку їх продуктивності, з урахуванням одержаного травмування, – за наступними методиками: Е.А. Judenko (1973);          В.І. Танського і ін. (1981); М.О. Рябченка (1984).


         Оцінка стійкості зернових культур до шведських мух проводилася за методиками І.Д. Шапиро і ін. (1988); П.І. Сусідка, М.О. Рябченка (1987, 1988)  на провокаційних фонах, створених за методиками П.Г. Чеснокова (1953) і П.І. Сусідка, М.О. Рябченка (1987, 1988). Визначення етапів органогенезу ярого ячменю проводилося за методикою Ф.М. Куперман (1961).


         Облікова площа польових дослідів 100 – 150 м2, повторність – чотирикратна, а виробничих – 10-145 га при двократній повторності.


         Статистична обробка експериментальних даних проводилася методами дисперсійного, регресійного і квантильного аналізів (И.А. Ойвин, 1960; Н.А. Плохинский, 1961, Б.А. Доспехов, 1965, С.В. Васильев, 1989).


 


ЕКОЛОГО-ФАУНІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРИХОВАНОСТЕБЛОВИХ ШКІДНИКІВ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ


 


         Встановлено, що на посівах ярого ячменю видовий склад прихованостеблових шкідників представлений ячмінною шведською мухою (Oscinella pusilla Mg.), вівсяною шведською мухою (Oscinella frit L.), гессенською мухою (Mayetiola destructor Say.), великою стебловою хлібною блішкою (Chaetосnema aridula Yull.), малою стебловою хлібною блішкою (Chaetосnema horttensis Yeoffr.), меромізою хлібною (Meromyza nigriventris Mcq.), зеленоочкою (Chlorops pumilionis Bjerk.), стебловою мухою (Elachiptera co uta Fll.), звичайним хлібним пильщиком (Cephus pygmaeus L.) і лазиозіною (Lasiosina cinctipes Mg.).


         Домінантним видом протягом всієї вегетації культури була ячмінна шведська муха (52,6%), а субдомінантним – вівсяна шведська муха (18,7% від загальної кількості прихованостеблових шкідників в пробах). Їх зустрічаємість склала 54,2-56,3% і 14,9-22,0%, а індекс рясності відповідно 60,2-60,6% і 19,8-27,8%, решта видів була відмічена  низькими показниками зустрічаємості і індексом рясності.


         На основі аналізу багаторічних спостережень за фенологією рослин і прихованостеблових шкідників в посівах ячменю нами виділено три періоди в розвитку рослин, кожному з яких відповідає специфічний комплекс фітофагів:          І період (фаза розвитку рослини – від висіву насіння до трубкування) – в посівах ячменю виявлені наступні шкідники: ячмінна і вівсяна шведські мухи, гессенська  муха, стеблова муха, велика стеблова хлібна блішка, мала стеблова хлібна блішка; ІІ період (вихід рослин в трубку - колосіння) – зеленоочка, мероміза; ІІІ період (цвітіння – воскова і повна стиглість) – друге покоління вівсяної шведської мухи, хлібний пильщик.


         В умовах північного Степу України відмічено чотири покоління шведських мух, з яких перше і друге завдають шкоди ярому ячменю, третє – дикорослій злаковій рослинності і падалиці зернових культур, а четверте – озимим зерновим культурам. Тривалість розвитку першого покоління склала 38 днів, а другого – 34. На посівах ярого ячменю спостерігаються два максимальні періоди льоту шведських мух: перший – з кінця квітня і до середини-кінця травня; другий – з середини червня і до початку липня.


 


ШКІДЛИВІСТЬ ШВЕДСЬКИХ МУХ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ


 


         Широкий набір протеолітичних ферментів личинок шведських мух свідчить про великі можливості цього фітофага в утилізації основних біополімерів рослини. У рослинах, пошкоджених шведською мухою, посилюється інтенсивність дихання, що призводить до витрати вуглеводів. Так, в листі пошкоджених рослин ячменю сортів Донецький 10 і Донецький 8 знижувався вміст суми вуглеводів на 21,5% при пошкодженні центрального стебла, на 16,1% – двох бічних стебел і на 26,9% – трьох бічних порівняно з непошкодженими.


         У стійкості ячменю до пошкодження шведськими мухами важливе місце займає аскорбінова кислота, фізіологічне значення якої обумовлене її окислювально-відновними властивостями. Так, в листі рослин ярого ячменю, пошкоджених шведською мухою, знижувався загальний вміст аскорбінової кислоти у сорті Донецький 10 до 18,4 %, а у сорті Донецький 8 – до 27,4 %.


 


         Завдяки енергії сонячного проміння, хлорофіл бере участь в основному окислювально-відновному процесі, що призводить до утворення органічних сполук. Нами встановлено зниження суми хлорофілів в листі ячменю сорта Донецький 10 на 32,4 % при пошкодженні шведською мухою центрального стебла, на 22,6 % – двох бічних стебел і на 27,2 % – трьох бічних стебел.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины