СЕРОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ ЛЕЙКОЗА КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА В АВТОНОМНОЙ РЕСПУБЛИКЕ КРЫМ

Краткое содержание

Перший випадок лейкозу великої рогатої худоби в Криму зареєстрований в 1965 році в колгоспі ім. 60 років Радянської України Бахчисарайського району після закупівлі в Латвії чорно-рябої худоби. В цьому ж році у тварин колгоспу «Дружба народів» Красногвардійського району виявили гематологічні зміни крові, властиві лейкозу. З 1966 по 1988 рр. було зареєстровано 51 неблагополучне господарство щодо лейкозу великої рогатої худоби. В цей період для діагностики лейкозу великої рогатої худоби використовувалися гематологічний, клінічний і гістологічний методи. Службою ветеринарної медицини АР Крим були оздоровлені 29 господарств. Проте пізніше, в оздоровлених господарствах серед поголів'я великої рогатої худоби знову стали виявляти клініко-гематологічні і патоморфологічні зміни, характерні для лейкозу.

З 1986 року при діагностиці лейкозу великої рогатої худоби в АР Крим стали використовувати серологічний метод – реакцію імунодифузії в агаровому гелі, що дозволило виявляти інфікованих тварин на більш ранніх стадіях хвороби. Проведення з 1988 року повномасштабних серологічних досліджень в РІД дало можливість визначити повну картину розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби в тваринницьких господарствах Криму. При обробці отриманих даних з'ясувалося, що тільки три господарства, що практикували молочне скотарство, залишалися вільними від ВЛВРХ. Ситуація, що склалася, послужила початком масштабного оздоровлення неблагополучних господарств від онкорнавірусної інфекції. На базі Республіканської державної лабораторії ветеринарної медицини був створений відділ діагностики і заходів боротьби з лейкозом.

У 1991 році, при дослідженні поголів'я великої рогатої худоби методом РІД, найвищий показник інфікованості корів ВЛВРХ був в Красногвардійському (26,7%) і в Чорноморському (24,9%) районах; найнижчий – в Красноперекопському – 7,4%. Серед поголів'я телиць максимальна інфікованість спостерігалася в Чорноморському і в Кіровському районах (18,5% і 16,9% відповідно), а мінімальна – в Красноперекопському (6,6%) і в Бахчисарайському (6,0%) районах. Із числа гематологічно досліджених тварин найбільша кількість хворих виявлена в Бахчисарайському районі – 12,3%, а найменша – 0,8% в Первомайському районі. В зоні м. Феодосії гематологічно хворих тварин не виявлено.

У 1995 році максимальна інфікованість корів відмічалася в Ленінському районі – 33,8%, мінімальна – 1,1% в зоні м. Феодосії. Серед телиць найбільша кількість заражених була в Сакському районі – 14,7%, найменша в Бахчисарайському – 3,5%. Кількість хворих на лейкоз тварин варіювала від 21,0% (Бахчисарайський район) до 1,7% (Первомайський район).

У 2000 році у корів Джанкойського району показник інфікованості складав 35,8%, тоді як в Бахчисарайського – 1,3%. Серед телиць найбільша кількість інфікованих виявлена в зоні м. Севастополя – 41,5%, а найменша – 1,2% в Бахчисарайському районі. В зоні м. Севастополя виявлено 41,9% тварин з гематологічними змінами крові, в Роздольненському районі таких тварин виявлено 1,9%. Серед тварин в зоні м. Феодосії ні антитілоносіїв, ні гематологічно хворих не виявлено.