КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ

Краткое содержание

Актуальність теми. У контексті сучасних державотворчих процесів в Україні проблема зміцнення правопорядку у всіх сферах життєдіяльності суспільства зберігає свою актуальність. Важливим завданням, що постає перед державою і суспільством, є попередження рецидивної злочинності серед осіб, звільнених з місць позбавлення волі, небезпека і складність якої полягає насамперед в її неодноразовості та стійкості. Рецидивній злочинності притаманні відносно стабільне положення у всій сукупності правопорушень, висока питома вага раніше судимих осіб, які вчинили злочини, а також засуджених до позбавлення волі, стійкість асоціальної поведінки певної категорії рецидивістів.

За даними МВС України, рецидив серед піднаглядних за вчинення нового умисного злочину склав: у 2004 р. – 1,5 %, 2005 – 1,8 %, 2006 – 1,6 %, 2007 – 1,4 %, за перше півріччя 2008 р. – 0,7 %, що підтверджує висновок дисертанта про те, що зазначена категорія осіб потребує системного профілактично-виховного впливу з боку працівників міліції.

З прийняттям Кримінального кодексу України 2001 р. (далі – КК України) було істотно змінено диспозицію ст. 395 КК України, яка передбачає відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду. Кримінальне право своєю охоронною функцією ставить перед собою завдання забезпечити ефективне здійснення цього попереджувального заходу. Як свідчить судова практика, останніми роками суди достатньо часто застосовують ст. 395 КК України – зважаючи на широкий спектр різноманітних засобів і методів впливу, наданих законодавством, що регулює діяльність міліції, – без звернення до такої гострої форми, як кримінальна відповідальність (у 2004 р. серед усіх злочинів, вчинених особами, звільненими з місць позбавлення волі, склад злочину, передбачений ст. 395 КК України, мав місце у близько 19 % випадків, у 2005 р. – 37,1 %, 2006 р. – 42,3 %, 2007 р. – 42, 8 %).

Важливого значення складу злочину, передбаченого ст. 359 КК України, надає наука кримінального права. Питання законодавчого визначення адміністративного нагляду і його практичного застосування, а також загальні питання щодо умов і порядку встановлення та здійснення адміністративного нагляду за окремими категоріями раніше судимих осіб та їх обов’язки, проблеми кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду в різні історичні часи досліджувалися як окремо, так і в комплексі з іншими питаннями кримінальної відповідальності та покарання.

Вагомий внесок у кримінально-правову розробку щодо визначення теоретико-методологічних підходів дослідження адміністративного нагляду належить працям П.П. Андрушка, М.І. Бажанова,  Л.В. Багрія-Шахматова, Ю.В. Бауліна, В.І. Гуськова, С.І. Зельдова, О.С. Міхліна, М.І. Мельника, В.О. Навроцького,  В.І. Осадчого, М.І. Панова, М.О. Стручкова, В.П. Тихого, В.І. Тютюгіна, В.М. Трубникова, В.О. Уткіна, В.Д. Філімонова, М.Д. Шаргородського, І.В. Шмарова, С.С. Яценка та інших вчених. Однак більшість із них написані на базі раніше чинного кримінального законодавства.