МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ МОЛОДНЯКА ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ, ВИРОЩЕНОГО НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ : МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ характеристика органов иммунной системы МОЛОДНЯКА Крупного рогатого скота, выращенного На радиоактивно загрязненной местности

Краткое содержание

Робота ґрунтується на систематичному вивченні органів імунної системи клі­нічно здорового молодняка великої рогатої худоби чорно-рябої породи, ви­ро­ще­ного в ко­лективних господарствах та індивідуальному секторі Дубровицького і Ро­китнівського районів Рівненської області. Територія цих господарств відноситься до третьої зони радіоактивного забруднення, згідно Постанови Кабінету Міністрів України за № 106 від 23 липня 1991 року.

Дослідження проводились протягом 1997-2000 років на кафедрі патологічної ана­томії і гістології Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжиць­кого, в ра­діологічному відділі Рівненської обласної державної лабораторії ве­те­ри­нарної ме­ди­цини та Дубровицькій районній лабораторії ветеринарної медицини.

Вивчення вікових особливостей імунного статусу проводилось у трьох групах: І гру­па – телята 21-30 добового віку (n=5); ІІ група – 6-7 місячного віку (n=9); ІІІ група – мо­лодняк 18-24 місячного віку (n=20).

Для контролю були використані тварини (n=11) аналогічного віку та породи з бла­го­получних щодо інфекційних хвороб господарств Яворівського та Городоцького ра­йонів Львів­­ської області, де рівень радіації був у межах природних фонових величин.

Перед забоєм тварин зважували, вимірювали їх прижиттєвий рівень радіо­актив­ності (гам­ма-радіометр СРП 6801). Вміст радіоцезію в м’язах і паренхіматозних орга­нах ви­зна­чали за допомогою гамма-радіометрів РУБ-01П6 та РУГ-91 “Адоні”. Матеріал для до­слідження, як дослідний так і контрольний, відбирали в осінній період.

Вміст гемоглобіну у крові визначали методом Салі, загальну кількість ерит­ро­цитів і лейкоцитів підраховували у камері Горяєва. Лейкограму виводили на основі під­ра­хунку 200 клітин в мазках крові, пофарбованих за Папенгеймом (Кудрявцев А.А., 1953; Козловская Л.В., Николаев А.Ю., 1984). Кількість Т- і В-лімфоцитів ви­значали у тесті розеткоутворення з ерит­роцитами барана (Jondal M. et al., 1972; Корчан М.І., 1982; Меньшиков В.В., 1987).

Для гістологічного, гістохімічного та морфометричного досліджень відбирали ти­мус, селезінку, лімфатичні вузли: поверхневі шийні, латеральні заглоткові, кау­дальні середостінні та порожньої кишки. Матеріал фіксували в 10% розчині ней­трального фор­маліну, 80^о охолодженому (при +4^оС) етиловому спирті, рідині Кар­нуа із подальшою заливкою у парафін через хлороформ (Меркулов Г.А., 1969).

Для фарбування гістозрізів використовували такі гістологічні та гістохімічні ме­то­дики: гематоксилін та еозин, Ван-Гізон, Ейнарсона, Браше, Гоморі, Перлса (Пирс Э., 1962; Кононский А.І., 1976; Киселева А.Ф., 1988).

Морфометрію проводили за Автандиловим Г.Г. з використанням стандартної оку­лярної морфометричної сітки та окуляр-мікрометра МОВ-15 (Автандилов Г.Г., 1990). Окремо для кожного органу було складено алгоритм морфометричного до­слідження на органному, тканинному і клітинному рівнях. На основі орга­но­мет­рич­них даних ти­муса і загальної маси тварини вираховували індекс тимуса (І_т): від­ношення маси тиму­са до маси тварини х 1000. Підрахунок та аналіз чисельності клітин в основних гісто­струк­турах досліджуваних органів проводили на площі (0,0156 м²) стандартної морфо­мет­ричної сітки в 25 полях зору при збільшенні у 600 разів (10 х 1,5 х 40).

У тимусі визначали середній діаметр часточок, співвідношення паренхіми і стро­ми. У паренхімі органа – відносні та абсолютні показники кіркової і мозкової ре­човин, кіль­кість та середній діаметр тілець Гассаля в одній часточці, щільність за­селення кліти­нами кіркової й мозкової речовин тимуса.

У лімфатичних вузлах визначали співвідношення кіркової й мозкової речовин, част­ку лімфатичних вузликів у загальному об’ємі органу і кіркової речовини. Ви­мірювали середній діаметр лімфатичних вузликів. Визначали чисельність популяції лімфоцитів, макрофагів, клітин плазматичного ряду та ретикулоцитів в кірковій і мозковій ре­чо­винах, лімфатичних вузликах.

У селезінці виводили процент білої і червоної пульпи та строми у відношенні до за­галь­ного об’єму органу. Вимірювали середній діаметр лімфатичних вузликів. Під­ра­ховували чисельність лімфоцитів, плазмоцитів, макрофагів, поліморфно­ядер­них лей­коцитів у червоній і білій пульпі.

Мікрофотографування гістопрепаратів здійснювали за допомогою мікроскопа МБІ-6, фотокамери ЗЕНІТ-122, фотонасадки МФН-2.

Статистичну обробку даних проводили за Деркачем М.П., (1972), та Ойвином І.А., (1960) на комп’ютері ІВМ – РС/АТ із використанням статистичного про­грамного пакету Sta­tistic 5,0 для Windows 95.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Коротка радіоекологічна характеристика дослідних господарств. До­слі­джен­ня про­водились на тваринах, які народились та постійно утримувались у ко­лективних гос­по­дар­ствах: “Партизан”, “Прогрес”, “Жаденський”, “Промінь”, “По­лісся”, а також в індивідуальному секторі, розташованих на території населених пунктів: Бережки, Пе­реброди, Лютинськ та Велюнь – Дубровицького і Масевичі – Рокитнівського районів Рівненської області.

Згідно результатів досліджень, проведених радіологічним відділом Рівненської об­ласної державної лабораторії ветеринарної медицини, в господарствах, де ви­ро­щу­ва­лись дослідні групи тварин, щільність забруднення грунтів ¹³⁷Cs ста­но­вить 1-15 Кі/км². Гамма-фон на території тваринницьких приміщень та вигульних май­данчиків у се­ред­ньому ко­ливався від 21 до 42 мкР/год., дещо вищими ці показники були у господарстві “Хлі­бо­роб” (населений пункт Велюнь – 50-62 мкР/год.). Су­марна активність спожитого раціону на добу становила для тварин І дослідної групи 970,3±17,4 Бк/кг, IІ – 3752,8±42,9 Бк/кг і для IIІ – 4843,7±50,6 Бк/кг. Вміст радіо­нуклідів у м’язах забитих тварин коливався в ме­жах: I група 103-194 Бк/кг; II група 127-285 Бк/кг; III група 183-950 Бк/кг.

Тварини усіх дослідних груп походили із благополучних господарств і на­се­ле­них пунктів щодо інфекційних захворювань, а згідно даних клінічного обстеження були клі­нічно здоровими.