КОРЕКЦІЯ ІМУНІТЕТУ ПОХІДНИМИ ІМІДАЗОЛУ ПРИ ВАКЦИНАЦІЇ ПТИЦІ ПРОТИ ІНФЕКЦІЙНОЇ БУРСАЛЬНОЇ ТА Н’ЮКАСЛСЬКОЇ ХВОРОБ

Краткое содержание

Досліди проводились на базі лабораторій патоморфології, вивчення хвороб птиці і біохімії ІЕКВМ УААН та в умовах птахогосподарств Харківської області.

В Люботинському птахогосподарстві проведено серологічний аналіз проб сироваток крові курчат віком 16 - 20 діб на наявність антитіл до вірусів інфекційної бурсальної і н’юкаслської хвороб в реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) з використанням наборів діагностикумів, виготовлених в лабораторії з вивчення хвороб птиці ІЕКВМ УААН. В серологічних реакціях досліджено 1125 проб сироваток крові від курчат різного віку під час дії супресивних і стимулюючих факторів (при консультації та підтримці завідувача лабораторії з вивчення хвороб птиці, член-кореспондента УААН Германа В.В). На підставі отриманих даних проведено аналіз динаміки серопозитивності в залежності від вибраної вакцини, імуностимулятора, схем їх застосування та віку курчат.

В ході експериментів були використані такі препарати:

1. Жива суха вірус-вакцина проти ІБХ із штаму „БГ” (ВНДІЗТ м. Владимир, Росія); 2. Вакцина проти ІБХ 228 Е Nobilis Gamboro (Голандія); 3. Культуральна вірус-вакцина 2 із штаму УМ-93 проти ІБХ (ІЕКВМ); 4. Ліофілізована жива вакцина проти н’юкаслської хвороби із штаму Ла-Сота (Сумська біофабрика). Розрахунок доз вакцин проти ІБХ і НХ проводили відповідно до тимчасових настанов щодо їх застосування.

5. Набори еритроцитарних діагностикумів для виявлення антитіл до вірусів інфекційної бурсальної та н’юкаслської хвороб в реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) (ІЕКВМ).

6. Левамізола гідрохлорид (Харківська біофабрика „Здоров`я”) – задавали в дозі 2,5-4 мг/кг живої ваги; 7. ФІАНТ-2 - хімічно чистий хлоралгідрат двоводного 6-фенілімідазо (2.1.-6) тіазолідона (виробництво Донецького НІІУХ) - задавали в дозі 1 мг/кг живої ваги; 8. Вітамін Е - задавали в дозі 0,5 мг на 1 кг корму; 9. Аеросил (ГОСТ 14922-77)– задавали в дозі 2,5 г на 1 кг корму.

В гістоморфологічних дослідах було використано 246 голів курчат породи Род-айленд, кросів Білорусь-9 і Борки 2М, віком від однієї доби до двох місяців.

Морфофункціональний стан тимуса, фабрицієвої бурси та селезінки визначали згідно „Методических рекомендаций по гистоморфологической оценке иммунокомпетентных органов цыплят в норме и при иммунодефицитах” –Харьков, (1989) з урахуванням додаткових даних про значення ролі досліджень виявлення РНК (за Браше) при оцінці функціональної активності гістологічних структур органів імунітету.

При морфометрії імунокомпетентних органів визначали:

-        у фабрицієвій бурсі: лінійні розміри фолікулів (мкм), ширину коркової речовини фолікулів (рядів клітин), потенціал фолікулів - ПТФ  (отримували шляхом множення довжини фолікулів на ширину їх коркової речовини, виражене в %), площу серединного січення фабрицієвої бурси (мм²);

-        у селезінці: кількість лімфоїдних фолікулів на площі серединного зрізу, кількість гермінативних фолікулів, стан ретикулярних муфт та наявність плазмацитів;

-        у тимусі: ширину підкапсулярного шару часточок (за кількістю рядів піронінофільних клітин), мозково – коркове співвідношення - МКС (шляхом ділення ширини мозкової речовини на суму ширини коркової речовини з обох боків часточок), ознаки руйнування тимоцитів.

Визначення розмірів структур проводили за допомогою окулярмікрометра. Результати зважування органів та морфометрії піддавали статистичній обробці на ПК з обчисленням середнього арифметичного (М), помилки середнього геометричного (±м) і рівня вірогідності (Р).