РИКЕТСІОЗНИЙ КОН’ЮНКТИВОКЕРАТИТ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ : РИКЕТСИЙНЫЙ конъюнктивокератит КЕРАТИТ Молодняка крупного рогатого скота

Краткое содержание

         Дисертаційна робота виконана в 1999 – 2002 рр. на кафедрі хірургії ім. академіка   І. О. Поваженка Національного аграрного університету та в господарствах Київської області.

         Експериментальні дослідження проводили у весняно-літньо-осінній період на молодняку великої рогатої худоби 2–12-місячного віку та на дорослих тваринах (корови 3–5-річного віку) чорно-рябої породи.

         Поряд із загальноклінічними методами використовували для дослідження очей кератоскопію, офтальмоскопію (бокове фокусне освітлення тощо). На предметні скельця переносили препарати-відбитки та препарати-зскреби, які фіксували та фарбували за методом Романовського-Гімза; цитологічні препарати досліджували під мікроскопом, фотографували та описували. Матеріал для гістопатологічного та гістохімічного дослідження отримували шляхом інцизійної біопсії із застосуванням місцевого знеболювання. Фіксували у нейтральному 10 %-ному формаліні, кальцій-формолі, рідині Карнуа.

         Гістологічні препарати фарбували гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за Ван Гізон, Малорі, Гейденгайном. Гістохімічно визначали ДНК, РНК, білки, протеоглікани, глікопротеїни, лужну та кислу фосфатази (Лилли Р., 1969; Кононский А. И., 1976; Пирс А., 1979; Лупа Х., 1980).

         Дослідження крові включало вивчення кількості еритроцитів і лейкоцитів у камері з сіткою Горяєва, гемоглобіну – геміглобінціанідним методом; лейкограму вивчали у мазках крові, пофарбованих за Романовським-Гімзою; кількість Т- і В-лімфоцитів та субпопуляцій Т-лімфоцитів визначали у тесті розеткоутворення (Кондрахін І. П., 1985; Чумаченко В. Ю., Судаков М. О., Береза В. І., 1987; Меньшиков В. В., 1987); фагоцитарну активність (ФА) та інтенсивність фагоцитозу (ІФ) лейкоцитів – за методикою В. Ю. Чумаченка (1991), тест-культура Staphylococcus aureus, штам 209-Р; бактерицидну активність сироватки крові – за методикою Д. А. Петрачова (цитовано за Чумаченком В. Ю., 1991), тест-культура Staphylococcus aureus, штам 209-Р; лізоцимну активність сироватки крові – фотоколориметричним методом у модифікації відділу зоогігієни УНДІЕВ, тест-культура Micrococcus lіsodeicticus. У сироватці крові визначали також кількість білка та білкових фракцій (Кондрахін І. П., 1985).

З метою остаточного підтвердження рикетсіозної природи кон’юнктивокератиту нативним матеріалом зскребів заражали за Коксом 6-денні курячі ембріони. Заражені рикетсіями ембріони гинули на 12–14-й день. У стерильних умовах відмивали вміст жовткового міхура від його оболонки, робили з неї мазки, які фарбували за вищезазначеними методами. Наявність у мазках елементарних часток (рикетсій) слугувала неспростовним діагностичним доказом (Копенкин Е.П., 1988).

Використовували також імунофлуоресцентний метод, при якому на препарати-відбитки нашаровували імунну проти рикетсій сироватку, яка флуоресціювала. Після інкубації сироватку відмивали, на препарат наносили краплю гліцерину і досліджували під люмінесцентним мікроскопом. Внутрішньоклітинна імунофлуоресцентна локалізація паличкоподібних і кокоподібних мікроорганізмів беззаперечно свідчила про рикетсіозну природу хвороби.

Цифровий матеріал піддавали статистичній обробці з використанням критерію Стьюдента.

 

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Кон’юнктива великої рогатої худоби. У складі епітеліального шару сполучної оболонки ока і склепіння виявляються келихоподібні клітини, що продукують протективні мукосубстанції змішаного складу (хондроїтинсульфат В і нейрамінову кислоту); під ним залягає шар лімфоїдної тканини. Захисна функція кон’юнктиви склери зумовлена в основному покривним епітеліальним шаром. Кон’юнктива рогівки містить значну кількість високополімеризованого глікогену, що зумовлює її світлопровідність.

У порівнянні з дорослими тваринами, у молодняку великої рогатої худоби відмічається недорозвиненість лімфоїдного шару кон’юнктиви повік і склепіння (кількість сформованих вузликів менша на 70 %, кількість вузликів з гермінативними центрами – на 75 %; у дифузних лімфоїдних скупченнях макрофагоцитів менше на 83 %, широкоплазмових лімфоцитів і плазматичних клітин – на 87 %). Усе це зумовлює відносно низьку ефективність місцевого імунітету і сприяє виникненню у молодняку великої рогатої худоби рикетсіозного кон’юнктивокератиту.

         Лімфатичні вузлики кон’юнктиви у молодняку зазвичай не контактують безпосередньо з епітеліальним шаром; між ними зберігається прошарок пухкої клітковини.

         Лімфатичні вузлики кон’юнктиви дорослих тварин впритул наближені до епітелію сполучної оболонки ока; лімфоцитарні елементи цих вузликів рясно інфільтрують епітеліальний шар і у великій кількості виходять на його поверхню.