Вивчення протеїногенних властивостей M. bovis та удосконалення способу виготовлення туберкуліну очищеного (ППД) для ссавців

Краткое содержание

Роботу виконували протягом 2004–2006 років у лабораторії вивчення туберкульозу Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», у благополучному щодо туберкульозу ВРХ тваринницькому господарстві СТОВ «Будильське» Лебединського району Сумської області.

При вивченні морфологічних, культуральних і протеїногенних властивостей у мікобактерій ми використовували виробничий референтний штам M. bovis ІЕКВМ‑1 та епізоотичні культури M. bovis № 4, M. bovis № 23, M. bovis № 17, M. bovis № 27, M. bovis № 100, виділені з патологічного матеріалу від хворої на туберкульоз ВРХ в неблагополучних щодо захворювання на туберкульоз господарствах України.

Для сенсибілізації лабораторних та сільськогосподарських тварин використовували живу бактеріальну масу вакцинного штаму BCG у вигляді зависі. Культури мікобактерій для виконання роботи були отримані з колекції лабораторії вивчення туберкульозу ННЦ «ІЕКВМ».

Під час здійснення досліджень ми використали такі поживні середовища:

– середовище Сабуро;

– середовище Кітт-Тароці;

– картопляно-гліцеринове середовище Павловського;

– сухе поживне середовище для культивування мікобактерій;

– середовище Сотона;

– синтетичне поживне середовище з глікоколом;

– картопляний відвар;

– середовище Сотона з вмістом картопляного відвару (1:1), (1:4);

– м’ясо-пептонний агар (МПА);

– м’ясо-пептонно-печіночний бульйон (МППБ);

– м’ясо-пептонний бульйон (МПБ).

Тинкторіальні властивості культур мікобактерій досліджували шляхом мікроскопії мазків, пофарбованих за методом Циля-Нільсена.

Осадження протеїну в культуральному фільтраті здійснювали 50 %‑м водним розчином трихлороцтової кислоти (ТХО) до кінцевого вмісту у фільтраті 4–6 %. У виготовлених напівфабрикатах алергенів визначали вміст загального білка (мг/см³) за методом К’єльдаля (1960).

У процесі визначення біологічної активності, реактогенності, сенсибілізуючих властивостей і виготовлення серій туберкуліну для контролю використовували «Туберкулін очищений (ППД) для ссавців у стандартному розчині» (серії №№ 60, 64, 66, 80, 86, 87) виробництва Сумської біофабрики; «Сухий очищений комплексний алерген з атипових мікобактерій» (КАМ) (серії №№ 20, 26), виготовлений Курською біофабрикою; «Сухий очищений алерген з атипових мікобактерій» (ААМ), виготовлений Сумською біофабрикою (серії №№ 7, 14); «Розчинник мікобактеріальних алергенів» (серія № 14, контроль № 14), а також міжнародні стандартні зразки туберкуліну (PPD) bovine з Національного інституту біологічних стандартів і контролю (NIBCSE, Вейбридж, Великобританія) та туберкулін виробництва фірми «Десау» (Німеччина), які були отримані з Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів.

Під час проведення роботи в лабораторії вивчення туберкульозу ННЦ «ІЕКВМ» було виготовлено 23 мікросерії туберкуліну (ППД) у стандартному розчині за вдосконаленою технологією по 150 см³, і 2 серії цього алергену за запропонованою технологічною схемою, яку використовують на Сумській державній біофабриці.

У процесі визначення реактогенності, біологічної активності, специфічності та сенсибілізуючих властивостей дослідних мікросерій туберкулінів (ППД) для ссавців було використано 384 морські свинки, вагою 300–450 г і 75 телят симентальської та чорно-рябої порід віком 12–18 місяців з вагою тіла 220–250 кг, які до початку досліду не реагували на туберкулін для ссавців. Сенсибілізуючі властивості виготовлених туберкулінів вивчали в дослідах після триразового внутрішньошкірного введення клінічно здоровим морським свинкам у дозі 0,1 см³/гол. з інтервалом 5 діб та через 15 діб після останнього введення туберкуліну. На дослідження кожної мікросерії препарату було використано по три дослідні, а також три контрольні морські свинки. Облік реакції на місці введення туберкуліну визначали через 24 години після останнього введення. Визначення реактогенності дослідних серій алергенів здійснювали на клінічно здорових морських свинках-альбіносах, або з білими боками, яким внутрішньошкірно вводили 500 ТО алергену. Облік реакцій враховували через 24 години.

Специфічність алергенів вивчали на морських свинках, яких сенсибілізували за 30 діб до початку досліду введенням зависі живих культур атипових мікобактерій (штами M. intracellularae № 78/98 і M. scrofulaceum № 31/82). Морським свинкам з лівого боку внутрішньошкірно вводили туберкулін виготовленої серії у дозі 0,1 см³, а з правого боку — контрольний алерген (КАМ або ААМ). Облік реакції враховували через 24 години після введення алергенів.