БИОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА И КЛИНИКО-ЭПИЗООТОЛОГИЧЕСКАЯ ЗНАЧИМОСТЬ P.MULTOCIDA В РЕСПИРАТОРНОЙ ПАТОЛОГИИ ТЕЛЯТ



Название:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА И КЛИНИКО-ЭПИЗООТОЛОГИЧЕСКАЯ ЗНАЧИМОСТЬ P.MULTOCIDA В РЕСПИРАТОРНОЙ ПАТОЛОГИИ ТЕЛЯТ
Альтернативное Название: БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА КЛІНІКО-ЕПІЗООТОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ P.MULTOCIDA В РЕСПІРАТОРНІЙ ПАТОЛОГІЇ ТЕЛЯТ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Робота виконувалась протягом 1998-2001 років на кафедрі мікробіології та вірусології Кримського державного аграрного університету, в бактеріологічному відділі Кримської республіканської державної лабораторії ветеринарної медицини, в бактеріологічному відділі Кримської дослідної станції ІЕКВМ і в 4-х господарствах Херсонської області (КСП “Україна” та КСП “Росія”) і АР Крим (учгосп “Комунар” та КСП “Пригородне”). Вивчили біологічні властивості польових культур P.multocida, які були ізольовані від телят з респіраторним синдромом, в порівнянні з референтними штамами пастерел серотипів А, В і Д.


Для культивування P.multocida використовували елективні живильні середовища – бульйон Хотингера та 5% кров¢яний МПА. Підтримували культури в умовах лабораторії протягом 6-8 місяців з періодичними пересівами в напіврідкий агар через кожні 4-6 тижнів.


При вивченні культуральних властивостей пастерел визначали кількість живих мікробних клітин (ЖМК) в суспензіях квантально-альтернативним титруванням і виражали в найбільш вірогідному числі (НВЧ) та посівом десятикратного розведення на 5% кров¢яний МПА і виражали в колонієутворюючих одиницях (КУО), а також розраховували час генерації бактеріальних культур в експоненційній фазі росту.


Ферментативні властивості пастерельозних культур вивчали загальноприйнятими методами, досліджували склад гліколітичних і протеолітичних ферментів.


Для зберігання бактеріальних культур на довгостроковий термін застосували метод кріоконсервації у кріопротекторах і метод ліофілізації збудника пастерельозу в захисно-суспензійних середовищах висушування.


Добові бактеріальні культури суспендували в цукрово-желатиновому середовищі висушування з гідролізованим желатином, розливали в ампули по 1см3, проморожували при -52ºС протягом доби та сублімували 32 години на установці для ліофілізації. Життєздатність ліофілізованих препаратів вивчали культуральним методом на кровяному МПА і виражали у відсотковому відношенні до вихідної бактеріальної суспензії. Залишкову вологість ліофілізованих культур визначали прискореним методом.


Всього було досліджено 528 хворих телят клініко-епізоотичними методами. Пневмонію визначали клінічними методами та біохімічним тестом сироватки крові по І.П. Кондрахіну (1997). Для індикації та ідентифікації бактеріальних збудників бронхопневмоній провели бактеріологічне дослідження (загальновідомими методами) 300 зразків досліджуваного біоматеріалу від померлих, вимушено-забитих та клінічно здорових телят 1-6 місячного віку.


Видову належність бактерій встановлювали по визначнику Bergey (1997).    З метою визначення вірулентності польових ізолятів збудників бронхолегеневих захворювань телят, інфікували 1224 безпорідних білих мишей вагою 16-18г. Пастерелоносійство у тварин визначали методом біопроби на білих мишах.


При порівняльному вивченні біологічних властивостей (визначенні LD50 по Керберу-Ашмаріну) польових культур і референтних штамів P.multocida використовували для інфікування 240 безпорідних білих мишей вагою 16-18г, 104 кроля породи шиншила вагою 1,5-1,8 кг, 96 короткошерстних морських свинок вагою 250-280г та 64 курчат 120-денного віку. При вивченні імуносупресивних властивостей польових культур P.multocida використовували 56 кролів породи шиншила вагою 3,0-3,5 кг.


З метою отримання діагностичних пастерельозних сироваток гіперімунізували референтними штамами 36 кролів породи шиншила вагою 3,0-3,5 кг. Для цього приготували капсульні (Iordache A. e.a., 1980) та соматичні (Namioka S. & Murata M., 1964) антигени. Типування культур пастерел і серологічну діагностику пастерельозу проводили в РНГА і РА. Додатково сероваріантну належність пастерел визначали в тесті серозахисту на білих мишах із гіперімунними сироватками (Масимов Н.М., 1992).


Біометричну обробку отриманого цифрового матеріалу проводили з використанням методичних посібників І.П. Ашмаріна (1961) і Г.Ф. Лакіна (1990). Визначали середні величини виборок (арифметичні та геометричні), їх статистичні помилки та вірогідний інтервал із рівнем значимості оцінок до Р<0,01.


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины