УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ ТРИХОГРАМИ (HYMENOPTERA, TRICHOGRAMMATIDAE) ПРОТИ ЛИСТОКРУТОК (LEPIDOPTERA, TORTRICIDAE) ЯБЛУНЕВИХ САДІВ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Краткое содержание

Висвітлені питання видового різноманіття, особливостей біології та шкідливості садових листокруток в Україні. Критично розглянуті дані вітчизняних та іноземних науковців щодо видового складу, біології, екології, етології трихограми, її ефективності у агробіоценозах та способів застосування в інтегрованих системах захисту саду.

 РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну частину роботи виконано в яблуневих насадженнях дослідного господарства (ДГ) „Гатне” Інституту землеробства УААН, ДГ „Новосілки” Інституту садівництва УААН, на ділянках колекції кормово-лікарських рослин ДГ „Чабани” Інституту землеробства УААН, на стаціонарних

4

садових ділянках кафедри плодівництва і ділянках колекції ефіро-олійних культур кафедри овочівництва, у науково-навчально-виробничому центрі „Біозахист” НАУ.

Облік чисельності листокруток, їх шкідливості здійснювали за методиками Бичиної Т.І. (1978), Омелюти В.П. та ін. (1986). Динаміку льоту      метеликів-самців листокруток вивчали за допомогою феромонних пасток типу „Атракон-А” (Матвієвський А.С.,1988). Шкідливу та корисну ентомофауну садів досліджували за методиками Лившиця І.З., Митрофанова В.І. (1984), Меліки Ж.Г., Зерової М.Д. та ін. (1990), виявлення видів трихограми - за методикою Фурсова В.Н., Сторожевої Н.А. (1990). Також трихограму виявляли систематичним (інтервал 5 днів) розвішуванням на деревах та нектароносах карток з щільного паперу розміром 4х12 см з наклеєними на них за допомогою 20 %-го цукрового розчину свіжовідкладеними яйцями зернової молі. Спостереження за динамікою сезонного розвитку трихограми в агробіоценозах проводили з моменту виходу імаго з трихограмованих яєць (навесні) до настання діапаузи (восени). Вид трихограми визначали після фіксування у рідині Фора-Берлезе екземплярів яйцеїда, користуючись визначником Сорокіної А.П. (1993). Перевірку визначення здійснив співробітник інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАНУ кандидат біологічних наук Фурсов В.М.

Токсичну дію частини сучасних хімічних (фунгіцидної й інсектицидної дії) гормональних та бактеріальних препаратів на трихограму визначали за методикою Гара К.А. (1963).

Апробацію біологізованої системи захисту яблуні проводили згідно з „Методическими рекомендациями по использованию биологических средств в защите плодового сада от вредителей и болезней” (1989). Ефективність трихограми визначали за методикою Шелестової В.С. (1969), хімічних, гормональних та біологічних препаратів за методиками, розробленими ІЗР УААН  (Трибель С.О., Сігарьова Д.Д., Секун М.П. та ін., 2001).

Економічна ефективність обчислена за методикою Ченкіна А.Ф. (1968).

Математичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.А.,1985).