Властивості Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium bovis, Mycobacterium avium, виділених трансоваріально від курей

Краткое содержание

 Експериментальну частину роботи виконано в умовах лабораторії туберкульозу тварин Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН та  на кафедрі мікробіології і вірусології Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. Проведено досліди на курях яйценосної породи Леггорн (60 голів);  кролях (14 голів); морських свинках (14 голів);  курячих ембріонах та  яйцях курей. Схема дослідження: 1) відбір птиці з благополучного господарства щодо туберкульозу та формування з них дослідних груп за принципом аналогів; 2) зараження курей різними референтними штамами Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium bovis i Mycobacterium avium та бактеріологічне дослідження яєць, одержаних від піддослідних курей; 3) вивчення культурально–морфологічних, біохімічних та патогенних (на лабораторних тваринах та курячих ембріонах) властивостей культур мікобактерій туберкульозу, трансоваріально виділених від курей; 4) встановлення терморезистентності Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium bovis i Mycobacterium avium у яйцях (білку і жовтку) курей за умов кип’ятіння їх у воді в експозиціях 2, 3, 5, 7 та 8 хвилин; 5) вивчення трансоваріальної передачі збудника туберкульозу людського, бичачого і пташиного видів молодняку птиці у порівняльному аспекті. 

 Для інфікування курей збудником використали референтні штами (з музею лабораторії туберкульозу тварин ІСГМ УААН м. Чернігів) Mycobacterium tuberculosis (штам Н₃₇R_v, штам №192, штам №1848), Mycobacterium bovis (штам Vallee, штам №8) Mycobacterium avium (штам №33; штам №14141). Із досліджуваних культур відповідного штаму готували суспензії з розрахунку 1мг мікробної маси в 1см³ фізіологічного розчину натрію хлориду  для одноразового внутрішньом’язового інфікування птиці у  дозі 1 см³.

З метою дослідження на туберкульоз протягом експерименту курей двічі обстежували за допомогою алергічного та серологічного методів діагностики. Туберкулінізацію проводили з використанням ППД-туберкуліну для ссавців і ППД-туберкуліну для птахів. Алергени вводили згідно з діючою Настановою з діагностики туберкульозу тварин та птиці. Для серологічного методу діагностики туберкульозу відбирали кров з гребінця курей і досліджували її в кров’яно-крапельній реакції аглютинації (ККРА). Після кожного досліду, який тривав 5 місяців, курей забивали, проводили патолого-анатомічні і бактеріологічні дослідження їх внутрішніх органів за загальноприйнятими методиками.

У процесі експерименту були бактеріологічно досліжені всі яйця, що знесені курами дослідних і контрольної груп, на інфікованість мікобактеріями туберкульозу. Для визначення місця локалізації збудника  проводили посіви проб матеріалу окремо: з жовтків, білків, змивів шкаралупи на поживне середовище Левенштейна-Йєнсена (по 4 пробірки на кожну пробу).

Вивчення культурально-морфологічних властивостей культур мікобактерій туберкульозу, виділених з жовтка і білка яєць, одержаних від експериментально заражених курей референтними штамами Мycobacterium tuberculosis, штам №1848, Mycobacterium bovis, штам №8 і Mycobacterium avium, штам №33, проводили за схемою згідно з методичними рекомендаціями ВНДІБТТ та “Настанови по діагностиці туберкульозу тварин” (1994). Фарбування препаратів проводили за методом Ціля-Нільсена. При вивченні біохімічних властивостей досліджуваних культур мікобактерій туберкульозу визначали каталазну, нітрат-редуктазну та уреазну активності. Для порівняння були взяті референтні штами цих видів збудника туберкульозу. Патогенні властивості досліджуваних культур мікобактерій туберкульозу, виділених з жовтків яєць курей, заражених Мycobacterium tuberculosis, штам №1848, Mycobacterium bovis, штам №8 і Mycoba cterium avium, штам №33 вивчали на морських свинках і кролях, а культури, що виділені з жовтка яєць курей, заражених Mycobacterium bovis, штам Vallee, Мycobacterium tuberculosis, штам H₃₇R_V, і Mycobacterium avium штам  №14141 − на курячих ембріонах. Морських свинок інфікували підшкірно, а кролів внутрішньовенно у дозі 1мг мікробної маси в 1 см³ стерильного фізіологічного розчину натрію хлориду (0,85%). Курячі ембріони інфікували досліджуваними культурами в алантоїсну порожнину, використовуючи методику штучного інфікування в об’ємі 0,1 см³ у дозі 0,1 мг;    0,01 мг; 0,001 мг; 0,0001 мг мікробної маси в 0,1 см³ стерильного фізіологічного розчину  натрію хлориду.

Оскільки в доступній літературі ми не знайшли методику визначення життєздатності мікобактерій в яйцях птахів за умов дії на них високої температури, то скористались методикою для визначення терморезистентності  мікобактерій в молоці і шубаті (Кръстев М., 1963). Суспензії досліджуваних культур мікобактерій туберкульозу були інокульовані у білок одних та у жовток інших яєць, з розрахунку: 0,01 і 0,001мг в 0,1см³ ізотонічного розчину натрію хлориду  в дозі 0,1см³.

Для вивчення трансоваріальної передачі Mycobacterium tuberculosis, Mycobac-terium bovis i Mycobacterium avium молодняку курей здійснювали інфікування інкубаційних яєць досліджуваними культурами в різних дозах за допомогою штучного методу зараження.

Одержані результати дослідів статистично оброблені за методом І.А. Ойвіна та з використанням пакету статистичного аналізу даних Statistica 5.0.

Результати   досліджень 

ІНФІКОВАНІСТЬ ЯЄЦЬ КУРЕЙ МІКОБАКТЕРІЯМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

 Проведено бактеріологічне дослідження яєць (окремо білка і жовтка), одержаних від курей, експериментально заражених референтними штамами мікобактерій туберкульозу різних видів та встановлено  ступінь їх інфікованості збудниками.