МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІВ І ТКАНИН СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАННІ АЛУНІТУ ТА КАОЛІНУ : Морфофункциональная характеристика органов и тканей свиней при скармливании алунитов и каолина

Краткое содержание

Для досліду було відібрано групу молодняку свиней, віком 1 місяць, вирощених в умовах ВАТ “Колодянський бекон”, с. Колодянка Новоград-Волинського району Житомирської області, розділених за принципом аналогів на чотири групи – контрольну і три дослідні. Дослід проводився разом з співробітниками кафедри годівлі с.-г. тварин технологічного факультету Державного агроекологічного університету.

Першій дослідній групі до сухої речовини основного раціону додавали 3% суміші алунітового борошна і каоліну, другій – 3% каоліну, третій групі – 3% алунітового борошна. Дослід тривав 7 місяців.

Природні мінеральні добавки – алунітове борошно та каолін згодовувались в суміші з комбікормом два рази на добу. Рівень і повноцінність годівлі, а також збалансованість раціонів відповідала нормам і зоотехнічним вимогам. Протягом досліду проводили періодичне зважування тварин, відбір проб крові на початку та в кінці досліду, а в кінці досліду – контрольний забій.

Дослідження проводили впродовж 2002 – 2005 років на кафедрі анатомії і гістології факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного університету.

Для гістологічного, гістохімічного та морфометричного досліджень відбирали лімфатичні вузли порожньої кишки, селезінку, серце, легені, печінку, нирки, найдовший м’яз спини. Всі відібрані органи після забою зважували. Шматочки матеріалу фіксували в 10 – 12 % водному розчині нейтрального формаліну та рідині Карнуа, з наступною заливкою в парафін по схемі, запропонованій Г.І. Роскіним і Л.Б. Лєвінсоном (Г.А. Меркулов, 1969).

Гістологічні зрізи товщиною до 10 мкм виготовляли на санному мікротомі МС-2. Зрізи для гістохімічних досліджень виготовляли на заморожуючому мікротомі МЗ-2. Товщина цих зрізів становила 20 мкм.

Для вивчення морфології клітин і тканин застосовували фарбування гематоксиліном і еозином та за методом Ван-Гізон (Г.А. Меркулов, 1969). Виявлення нуклеїнових кислот проводили за методом Ейнарсона (1951), окреме виявлення ДНК та РНК - за методом Браше (1942), “сумарних” білків – по Шусту (1967), основних і кислих білкових речовин – по Мікель – Кальво (1957) (О.І. Кононський, 1976). Для вивчення локалізації і вмісту загальних ліпідів використовували фарбування суданом чорним В за Мак-Манусом, нейтральних ліпідів суданом ІІІ та ІV. Глікоген і нейтральні глікопротеїни виявляли по Шабадашу (1949) та застосовували реакцію на виявлення глікогену за допомогою Шифф-йодної кислоти (ШЙК) по Мак-Манусу. Для постановки реакцій використовували гістологічні зрізи відповідних ділянок органів і тканин щойно забитих тварин. Гістохімічні препарати і контролі до них виготовлялись за методиками, викладеними в гістохімічних посібниках (Е. Пірс, 1962; О.І. Кононський, 1976).

Морфометричні дослідження структурних елементів тканин проводили при світловій мікроскопії. Вимірювання мікроструктур виконували при допомозі мікроскопа “Біолам – Ломо” з постійною довжиною тубуса.

Виміри товщини сполучнотканинних капсул, діаметру клітин та ядер, поперечного розрізу волокон найдовшого м’язу спини і кардіоміоцитів здійснювали окуляр-мікрометром МОВ-1-15 (по 15 вимірах з кожного гістозрізу, по 3 препарата від кожної тварини).

Визначення об’єму клітин та їх ядер, альвеол, ниркових тілець проводили, згідно з рекомендаціями, викладеними у посібнику К. Ташке (1980).

Підрахунок кількості ниркових тілець та лімфатичних вузликів селезінки проводили на умовній одиниці площі, рівної 5,0 мм², в 15 полях зору, на 3 препаратах з кожної тварини (мікроскопом МБС – 10). Кількість часточок печінки визначали таким же способом, тільки на умовній одиниці площі, рівної – 14 мм².

Співвідношення кіркової і мозкової речовин лімфовузлів, червоної і білої пульп та трабекулярного апарату селезінки, дихальної частини та сполучнотканинної основи легень здійснювали за допомогою вмонтованої в окуляр мікроскопу окулярної сітки (К. Ташке, 1980; Г.Г. Автанділов, 1990).

Якісні характеристики тканинних компонентів визначали за допомогою світлового мікроскопу “Біолам Ломо” (ок. 10, об. 8; ок. 10 об. 40).

Мікрофотографування гістологічних та гістохімічних препаратів здійснювали за допомогою мікроскопу “Біолам Ломо”, фотокамери “Зеніт-122”, фотонасадки МФН - 2.

Обробку цифрових даних проводили варіаційно-статистичними методами на персональному комп’ютері з використанням програми “Microsoft Excel”. При цьому визначали коефіцієнт кореляції (r), середню арифметичну (М), статистичну помилку середньої арифметичної (m), середнє квадратичне відхилення (δ), показник суттєвої різниці між середнім арифметичним двох варіаційних рядів за критерієм достовірності (td) і таблицями Ст’юдента (А.М. Єріна, В.Б. Захожай, Д.Л. Єрін, 2004). Різницю між двома величинами вважали достовірною при р<0,05; 0,01; 0,001.