ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА АЛІМЕНТАРНОЇ АНЕМІЇ ПОРОСЯТ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМПЛЕКСУ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК МІКРОЕЛЕМЕНТІВ

Краткое содержание

У поросят віком 10–11 та 20–21 діб анемія проявлялась наступними клінічними ознаками: тварини в’ялі, малорухомі, погано реагують на зовнішні подразники, відстають у розвитку. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Температура тіла у межах фізіологічних показників, пульс частий – у поросят віком 10–11 діб – 176,8±5,2 уд./хв, у 20–21-добових – 142,0±2,93, артерії слабкого наповнення, тони серця глухі. Дихання часте – 45,5±1,17 та 41,9±0,88 дих. рух./хв, напружене, поверхневе. Апетит знижений або відсутній, у багатьох тварин – спотворений. Черево підібране.

Дослідження показників крові показало, що в середньому вміст гемоглобіну в крові хворих на анемію тварин віком 10–11 діб був на 19,5; 20–21 – на 17,4% нижчим, порівняно зі здоровими, а кількість еритроцитів меншою в середньому на 9,6 і 20–21 10,8% відповідно (табл. 1).

Колірний показник та середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті у хворих на анемію поросят були менше норми, що свідчить про гіпохромний характер анемії. У клінічно здорових поросят вищезгадані показники відповідали фізіологічним межам.

Гематокритна величина у хворих на анемію 10–11-добових поросят була нижчою в середньому на 13,3; 20–21-добових – на 14,7%, порівняно зі здоровими.

У крові хворих на аліментарну анемію тварин зменшується кількість ретикулоцитів: 10–11-добових – на 3,3; 20–21-добових – на 3,8%, що очевидно вказує на уповільнення дозрівання еритроцитів.

Кількість лейкоцитів у хворих першої вікової групи була на 7,6, а другої на 4,3% менше, ніж у здорових поросят. Зменшення кількості лейкоцитів у крові означає зниження реактивності організму.

Результати розрахунку лейкограми показали, що в мазках крові хворих на аліментарну анемію поросят обох вікових груп була збільшена кількість базофілів (р<0,01), а еозинофілів (р<0,05), юних і паличкоядерних форм нейтрофілів (р<0,05) зменшена, порівняно із здоровими поросятами.