ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРАПІЇ І ПРОФІЛАКТИКИ ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ХВОРОБ НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ ЗАСОБІВ ІМУНОКОРЕКЦІЇ

Краткое содержание

Матеріали та методи досліджень. Експериментальна частина роботи виконана впродовж 1995-1998 років на базі навчально-дослідного господарства “Давидівський” та держгоспу “Звенигородський” Пустомитівського району Львівської області. Клініко-епізоотологічні обстеження хворих та умовно здорових телят проводили безпосередньо на фермах. Визначали умови утримання, годівлі, проводили лікувальні та профілактичні обробки, визначали ефективність проведення.

Для визначення складу мікрофлори кишечника умовно-здорових новонароджених телят і телят з розвинутим дисбактеріозом кишечника за допомогою стерильних тампонів відбирали калові маси безпосередньо з прямої кишки хворих гастроентеритом і умовно здорових телят, оброблених препаратом бовітокс. Кожен тампон поміщали в пробірку з 5 см³ стерильного фізіологічного розчину і доставляли в лабораторію. Відібрані проби сіяли на МПА, МПБ, МППБ, середовища Ендо, Плоскірєва та Вільсон-Блєда.

Для вирощування молочнокислих мікроорганізмів використовували збагачений гідролізат молока.

Для проведення бактеріологічного дослідження матеріалу від загиблих телят брали селезінку, трубчату кістку, жовч, нирки, кишечник. Дослідження проводили у Львівській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини.

Лабораторні дослідження крові проводили у лабораторії Львівського філіалу Київського інституту гематології і переливання крові та Центральній лабораторії Львівського медичного університету. Проводили морфологічні дослідження крові - кількість еритроцитів і лейкоцитів, виведення лейкограми, визначення концентрації гемоглобіну за загальноприйнятою методикою (А.М.Кудрявцев (1974); І.П. Кондрахін з співавторами (1985)).

Концентрацію загального білку визначали за біуретовою реакцією, наявність білкових фракцій – методом електрофорезу на плівках із ацетату целюлози, каротин – за Рачевським, кальцій – трилонометричним методом, неорганічний фосфор – набором Біо-ЛАХЕМА-Тест, цукор – глюкозо-оксидним методом, резервну лужність – за Раєвським.

Бактерицидну активність сироватки крові визначали за О.В.Смірновою, Т.А.Кузміною, (1987); лізоцимну активність – нефелометричним методом (В.Г.Дорофейчик, 1987); вміст імуноглобулінів – методом радіальної імунодифузії (Дж.Фейн, Г.Манчіні, 1987); визначення Т- і В- лімфоцитів – реакцією розеткоутворення (Р.П.Маслянко, 1987).

Вірусологічні дослідження проводили на кафедрі мікробіології і вірусології Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за методиками УНІЕВ (1983), а також за Ю.П.Сміяном (1987).

У плазмі крові визначали вміст гормонів щитовидної залози – трийодтироніну (Т₃) та тироксину (Т₄) радіоімунологічним методом з використанням антисироваток. Дослідження проводили у радіоізотопній лабораторії Львівського медичного університету.

У молозиві корів визначали вміст загального білку рефрактометричним методом, концентрацію імуноглобулінів – цинк-сульфатним методом.

Патологоанатомічні дослідження проводили за методом Шора, з повною евісцерпацією органів, в прозекторії кафедри гістології і патологічної анатомії Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького.

Результати експериментальних досліджень опрацьовані методом варіаційної статистики за І.А.Ойвіним (1960).При обробці цифрових даних використовували мікро-ЕВМ (МК-59, МК-61).

Достовірність різниці (Р) оцінювали за таблицею Стюдента. Результати дослідів вважали статистично вірогідними лише в тих випадках, коли Р<0,05; Р<0,02; Р<0,01; Р<0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Симптоми, діагностика і лікування телят, хворих розладами харчотравлення. На основі клінічних досліджень здорових та  хворих телят, патологоанатомічного розтину трупів, результатів бактеріологічного та вірусологічного досліджень встановлено, що в більшості випадків причиною гострих розладів шлунково-кишкового каналу телят була змішана інфекція – колібактеріоз, рота- та коронавірусна, інфекції.

Першорядним значенням і базою, фундаментом для виникнення інфекційних захворювань є наявність патогенних збудників хвороби, які вражають новонароджених тварин на фоні порушень умов годівлі, догляду та утримання не тільки корів, але й новонароджених телят. При цьому створюються умови для розвитку дисбактеріозу, “відкриваються” ворота для збудників інфекцій, підвищується ураженість тканин, змінюються взаємовідносини між макро - і мікроорганізмом на користь останнього. За таких обставин умовно патогенні мікроорганізми набувають нових властивостей, тобто здатних викликати захворювання.

Успіх лікування телят з симптомами діареї значною мірою залежить від своєчасної діагностики та раннього застосування ефективних лікарських речовин та засобів стимуляції імунної реактивності організму. З цією метою ми розробили план лікування, спрямований на пригнічення умовно патогенної мікрофлори в шлунку та кишечнику, інгібіцію збудників хвороби, нормалізацію процесів травлення, запобігання порушень водно-сольового обміну, зниження токсикозу, підвищення резистентності і реактивності організму та ліквідацію дисбактеріозу.