БАБЕЗІОЗНИЙ УВЕЇТ СОБАК : Бабезиоз увеит СОБАК

Краткое содержание

Дисертаційна робота виконана протягом 2005–2008рр. на базі кафедри хірургії ім. проф. І.О.Поваженка НАУ та лікарні ветеринарної медицини Жовтневого і Бабушкінського районів м. Дніпропетровська.

На першому етапі досліджень вивчали клінічні та патолого-анатомічні особливості бабезіозу собак, визначали ступінь паразитемії та зміни крові, обміну білків і їх фракцій у зв’язку з бабезіозом, стан печінки і нирок за етіотропного і комплексного методів лікування бабезіозу.

На другому етапі досліджень вивчали клініко-морфологічні особливості бабезіозного увеїту в собак, а також морфологічні, біохімічні та імунологічні зміни крові в разі бабезіозу, неускладненого і ускладненого увеїтом.

На третьому етапі досліджень розробляли та вдосконалювали методи лікування бабезіозного увеїту в собак.

Бабезіоз діагностували на підставі клінічних, патолого-анатомічних і гематологічних досліджень.

Увеїт діагностували офтальмологічно.

У крові собак визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів загальновідомими методами в камері із сіткою Горяєва, вміст гемоглобіну – гемоглобін-ціанідним методом, морфологічний склад крові оцінювали в мазках, зафарбованих за методом Романовського-Гімза. Біохімічні показники сироватки крові визначали за допомогою біохімічних аналізаторів Stat Fax (США) та Mikrolab–200 (Нідерланди) закритого типу з проточною кюветою згідно з інструкцією до приладів та з допомогою відповідних реактивів, а також за загальноприйнятими лабораторними методами досліджень.

Концентрацію загального прямого і непрямого білірубіну обчислювали уніфікованим методом Йендрашика-Клеггорна-Грофа.

Активність АЛТ і АСТ визначали уніфікованим динітрофенілгідразиновим методом Ратмана-Френкеля.

Оцінку кількісних показників Т- і В-систем імунітету (Кондрахін І.П. і співавт., 2004) проводили з використанням методів розеткоутворення з еритроцитами барана. Для оцінки Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій визначали загальну кількість Т-лімфоцитів (Т-РУК), теофілінчутливих і теофілінрезистентних Е-РУК. Визначення кількості Е-РУК проводили в реакції змішаного розеткоутворення з еритроцитами барана за методом М. Jondal et al. (1972), Е-РУК чутливих до дії теофіліну – за методом S. Limatibul et al. (1978).

Вміст у крові різних фракцій імуноглобулінів вивчали методом радіальної імунодифузії за Манчіні. Фагоцитарну активність лейкоцитів (ФА) і індекс фагоцитозу – визначали за методом Е.Ф.Чернушенко і Л.С.Когосової (як тест-культуру використовували Staph. аureus – штам 209 Р). Рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) в сироватці крові встановлювали методом преципітації в розчинах поліетиленгліколю-6000 з концентрацією 3,75 та 7 %. У першому випадку виявляли крупномолекулярні ЦІК (>19S) у другому– дрібномолекулярні (<15S) (Гриневич Ю.А., Алферов А.Н., 1981).

Цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики з використанням t-критерію Стьюдента на персональному комп’ютері за програмою «Статистика».