ЕШЕРИХІОЗ ПЕРЕПЕЛІВ (БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗБУДНИКА, ДІАГНОСТИКА ТА ПРОФІЛАКТИКА)

Краткое содержание

Робота проводились на перепелиних фермах України різних  форм власності, в лабораторії кафедри вірусології, патанатомії і хвороб птиці Сумського НАУ.

Дослідження проводили в 2001–2006 роках, під постійним наглядом і вивченням перебували перепелині ферми Сумської, Дніпропетровської, Харківської та Полтавської областей. Із них ферми різних власників: фірми «Демпург», (м. Суми); приватної фірми «Вітіз» (м. Дніпропетровськ); ферма «Укрнафта» (м. Полтава); перепелині ферми: «А. В.» (м. Суми), «М. М.» (м. Харків). Щорічно при виїздах до вказаних ферм клінічно обстежувалось до 30 тисяч перепелів, вибірково відбирались проби сироваток крові для серологічних досліджень та проби повітря на бактеріальне обсіменіння.

При проведенні досліджень використано 1279 голів перепелів різного віку, бактеріологічно досліджено 51 проба повітря перепелятників та 255 трупів птиці. У дослідах зі штучного інфікування різними методами використано 1024 перепелів різного віку.

Поширення ешерихіозу перепелів з’ясовували зі встановленням захворюваності, смертності, а також летальності за методикою

І. А. Бакулова (1982).

Матеріалом для бактеріологічного дослідження слугували свіжі трупи птиці і колонії мікрофлори, що виростали в чашках Петрі на м’ясопептонному агарі (МПА) та агарі Ендо з посівів проб повітря приміщень.

Сироватки крові перепелів досліджувались за допомогою РНГА.  Реакцію ставили за такою схемою: до двократних розведень досліджуваної сироватки додавали еритроцитарний діагностикум. Результат реакції оцінювали за титром антитіл (найвище розведення сироватки, яке викликає гемаглютинацію не менше, ніж на два «хрести»).

Бактеріальна забрудненість повітря пташників визначалась методом седиментації в чашках Петрі з агаром (експозиція 5 хвилин). Підраховувалась кількість колоній, що виростали за 24 години в термостаті за температури + 37,0 ^оС.

Для культивування мікроорганізмів, ізольованих з повітря і трупів птиці, використовувались різні поживні середовища. Первинні висіви робились із крові серця, печінки, селезінки, кісткового та головного мозку на м’ясопептонному бульйоні (МПБ), МПА, агар Ендо.

Морфологічні та тинкторіальні властивості вивчали при мікроскопії мазків з печінки, кісткового та головного мозку, у тому числі властивість негативно фарбуватись за Грамом та ін.

На другу добу проводили пересівання на щільні диференціально-діагностичні середовища (Ендо, Плоскірєва, Левіна) в чашках Петрі. Через 24–48 годин культивування в термостаті за температури +37 ⁰С характерні для ешерихій колонії висівали для вивчення сахаролітичних властивостей, серотипування та вивчення інших властивостей.

Рухливість E. сoli визначали методом висячої краплі та шляхом культивування в 0,5 % - му напіврідкому МПА.

Біохімічні властивості досліджували за допомогою наборів поживних середовищ з вуглеводами (глюкоза, лактоза, сахароза), багатоатомними спиртами (манніт, дульцит, інозит), та індикатором Андреде; висівали на середовище Сімонса; цитратно–амонієвого середовища; м’ясопептонної желатини (МПЖ), у середовищах з сечовиною. Здатність виділяти індол визначали методом індикаторних папірців, оброблених 12 %-м розчином щавлевої кислоти, сірководнем на агарі з глюкозою та сірчанокислим залізом.

Для дослідження антигенних властивостей ешерихій були використані специфічні аглютинуючі сироватки (для серотипізації – О E. сoli аглютинуючі сироватки, виробництва ФГУП «Армавірська біофабрика»,ТУ 46-21-799-80).

Патогенні властивості ізольованих ешерихій визначали за допомогою біопроби на перепеленятах. У лабораторії для дослідження використовували внутрішні органи трупів птиці: печінку, селезінку, жовчний міхур, трубчасту кістку, головний мозок, кров.

Для подальшого вивчення відбирались культури E. coli, ізольовані на перепелиних фермах одночасно з повітря та трупів загиблої птиці під час спалахів.

Адгезивні властивості вивчали за допомогою реакції аглютинації (РА) з використанням відповідних адгезивних сироваток: антиадгезивні аглютинуючі сироватки виробництва ПП «Біоресурс плюс», ТУУ 244.32068709.689-2003). Клініко-епізоотологічний і патологоанатомічний діагноз підтверджували виділенням серологічно-типованих ешерихій з відповідними культурально-біохімічними властивостями.

Чутливість Е. соlі до антибіотиків визначали на твердих поживних середовищах (МПА) методом дифузії в агар з використанням дисків, які містять антибіотики. Із тих причин, що метод дифузії в агар порівняно простий, його широко застосовують на практиці (Сидоров М. А. и др., 1995; Bergey’s Mannual of Systematic Bacteriology, 1997). У дослідах на антибіотикочутливість використовували диски з такими антибактеріальними препаратами: амоксицилін, байтрил, енроксил, левоміцетин, неоміцин, пеніцилін, поліміксин, стрептоміцин, тетрациклін та  цефазолін. За вивченням антибіотикограм встановлена чутливість культур ешерихій, ізольованих з повітря та трупів перепелів на фермах у різних областях України. Проводились досліди штучного інфікування перепеленят патогенними ешерихіями, ізольованими на фермі «Демпург», з використанням різних методів зараження (з питною водою, внутрішньом’язово). Контрольні та дослідні групи перепелів формувались із птиці, що завозилась із благополучної щодо інфекційних захворювань фірми «Поіск АГ».