ВРЕДИТЕЛИ ГРУШИ И ФАКТОРЫ, ОГРАНИЧИВАЮЩИЕ ЧИСЛЕННОСТЬ НАИБОЛЕЕ ВРЕДОНОСНЫХ ВИДОВ В ПРЕДГОРНОМ КРЫМУ

Краткое содержание

Аналітичний огляд наукової літератури, присвячений фауністичним дослідженням, проведеним у грушевих насадженнях країн СНД, а також питанням вивчення біологічних особливостей і шкідливості найпоширеніших шкідників. Якщо простежити формування фауни шкідників у кримських грушевих садах, то можна помітити зміну її в часі й просторі. Зіставляючи літературні дані й власні дослідження, можна зробити висновок про те, що фауна шкідників груші протягом більше ста років не залишалася постійною. Однак такі шкідники, як яблунева плодожерка, звичайна грушева листоблішка й грушевий плодовий пильщик протягом багатьох десятиліть завдають відчутної шкоди господарствам Криму.

Природно-кліматичні умови місця проведення роботи, об'єкти і методика досліджень

Аналіз природно-кліматичних умов передгірного Криму показав, що вони сприятливо впливають не тільки на оброблювані в цьому регіоні плодові культури, але й на склад і чисельність шкідників.

Дослідження проводилися в період з 1999 по 2004 роки в грушевих садах з плоскою та округлою формами крони на базі учбового господарства «Комунар» Кримського державного агротехнологічного університету (Сімферопольський р-н) на основних сортах: Бере Боск, Таврійська, Деканка зимова, Старкримсон, Васса, Любимиця Клаппа, Фердинанд і груші місцевої селекції, а також в необроблюваних садах колгоспу «Росія» (Білогірський р-н), грушевому саду агробіостанції Таврійського національного університету та в чаірних насадженнях лісових урочищ (с. Краснолісся Сімферопольського р-ну).

Об'єкти досліджень: грушевий плодовий пильщик Hoplocampa brevis Klug., звичайна грушева листоблішка Psylla pyri L. і грушевий клоп Stephanitis pyri F.

Облік чисельності грушевого пильщика, листоблішок, грушевого клопа здійснювали за методиками Щьоголева І.М. (1912), Гонтаренко М.А. (1967), Лазарева М.А. (1964), Нуждіна В.Ф. (1990), Гродського В.А., Хоменко І.І. (кн. за ред. Трибеля С.О., 2001). Шкідливу ентомофауну груші досліджували за методиками Славгородської-Курпієвої Л.Є. (1986; 1988), Васильєва В.П. (1989). При цьому застосовували методи окомірної оцінки, грунтових розкопок і косіння сачком. Сезонну динаміку льоту самців яблуневою плодожерки вивчали за допомогою феромонних пасток. В садах різного типу вивчали мікроклімат: освітленість, облиствленість і габітус крони (Бартенєва О.О., 1971; Шевченко В.В., 1969).

Визначення видів комах проводили на кафедрі захисту рослин Кримського державного агротехнологічного університету та у відділі ентомології Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена.

Ефективність дії вживаних заходів захисту проти шкідників груші визначали згідно методик, що відображені в книзі «Методики випробування і застосування пестицидів» за редакцією С.О. Трибеля (2001).

Всі дані оброблені методом статистичного аналізу (Доспехов Б.А., 1985) та за допомогою пакету аналізу даних програми Exel.