ЗАКОНОМІРНОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ КРОВОТВОРНИХ КОМПОНЕНТІВ СКЕЛЕТА ПОРОСЯТ НЕОНАТАЛЬНОГО І МОЛОЧНОГО ПЕРІОДІВ : ЗАКОНОМЕРНОСТИ МОРФОГЕНЕЗА кроветворных КОМПОНЕНТОВ СКЕЛЕТА поросят неонатального и молочный период

Краткое содержание

Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи Дисертаційна робота виконана протягом 2003-2007 років на базі проблемної науково-дослідної лабораторії фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин при кафедрі нормальної та патологічної анатомії с.-г. тварин Дніпропетровського державного аграрного університету. Матеріал для досліджень відібрали від клінічно здорових поросят української м’ясної породи, які вирощувалися у тваринницькому комплексі навчально-дослідного господарства „Самарський” Дніпропетровського ДАУ за загальноприйнятою технологією. Досліджували кістки осьового скелета (нижньощелепна кістка, ІV шийний, V грудний, ІІІ поперековий, I, V хвостові хребці, V реберна кістка, груднина) та кістки скелета кінцівок (кістки передпліччя, плечова, cтегнова, великогомілкова та плеснова кістки), що були відібрані методом анатомічного препарування від 1-, 3-, 5-, 10-, 15-, 20-, 30- і 60- добових поросят української м’ясної породи, по 5 голів у кожній віковій групі. Тварини мали  характерні для породи та віку масу тіла та її вікову динаміку.

Виведення тварин з експерименту проводили методом передозування ефіру для наркозу (з розрахунку 10 мл на 1 кг живої маси поросят) відповідно до загальних принципів експериментів на тваринах, ухвалені на Першому Національному конгресі з біоетики (Київ, 2001). Після визначення абсолютної, відносної маси та щільності кісток за допомогою рентгенустановки 12П5 виготовляли рентгенограми цілих кісток та їх розрізів. Режими зйомки: фокусна відстань 40 см, напруга в трубці 40 кВ, анодний струм 40 мА, експозиція від 6 до 18 с, плівка РП-1С „ОНІКО”, касети м’які, виготовлені із світлонепроникного паперу.

На рентгенограмах визначали наявність та відносну площу основних та додаткових осередків енхондрального та ендесмального (нижньощелепна кістка) остеогістогенезу та кровотворення до загальної площі рентгенівського відображення органа. Для підрахунку відносної площі осередків окостеніння на рентгенограми накладали сітку для морфометричного аналізу із рівновіддаленими крапками. Проводили диференційований підрахунок крапок, що потрапили на всю площу рентгенівського відображення органа та на площу окремих осередків окостеніння.

Відносну площу кожного осередка окостеніння до загальної площі рентгенівського відображення визначали за формулою: S_відн.= Р_к/Р_з х 100 %, де S_відн – відносна площа осередка окостеніння, %; Р_к  – кількість крапок, що потрапили на площу осередка окостеніння; Р_з  – кількість крапок, що потрапили на всю площу рентгенівського відображення кістки.

З цілих кісток та їх фрагментів виготовляли парафінові та заморожені гістозрізи завтовшки 10-15 мкм, які забарвлювали гематоксиліном і еозином, суданом ІІІ, азур ІІ еозином за загальноприйнятими методиками         (Горальський Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.І., 2005) та імпрегнували сріблом за Футом.

Відносну площу кісткового мозку, хрящової та кісткової тканин на гістопрепаратах в окремих осередках окостеніння визначали методом підрахунку крапок за допомогою стандартної окулярної сітки-вставки Г.Г.Автанділова та мікроскопа біологічного стереометричного МБС-10. За цією методикою визначали також відносну площу клітинних компонентів кісткового мозку (остеогенних, кровотворних та жирових клітин, а також клітин строми (ретикулярні, ендотеліальні клітини, макрофаги, фібробласти)) за допомогою світлових мікроскопів Olympus СН 20 та СХ 41 (окуляр 10х, об’єктив 100х/0,65). Підрахунок структурних компонентів кісткового мозку проводили на 5 препаратах кожної кістки або її фрагмента в 5 полях зору мікроскопа окремо в зонах первинної та вторинної губчастої кісткової речовини основних (діафізарних) та додаткових (епіфізарних та апофізарних) осередків окостеніння. Зону вторинної губчастої кісткової речовини в діафізарних осередках окостеніння трубчастих кісток кінцівок додатково ділили на проксимальну, дистальну та середню ділянки.

Відносну площу клітинних компонентів  підраховували за формулою:

S_відн = Р_к/Р_з х 100 %, де S_відн – відносна площа відповідних компонентів кісткового мозку, %; Р_к – кількість крапок, що потрапили на відповідні компоненти кісткового мозку; Р_з  – загальна кількість крапок, що потрапили на всю площу кісткового мозку у відповідній зоні осередка окостеніння.

Статистичну обробку цифрових показників результатів досліджень проводили за допомогою комп’ютерної програми „Microsoft Excel”. Фотографування гістопрепаратів та їх окремих ділянок здійснювали цифровою фотокамерою ”Olympus C-460 ZOOM” з подальшим виготовленням кольорових знімків.